Жільбер Дюпре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дюпре.
Жільбер Дюпре
фр. Gilbert Duprez
Основна інформація
Дата народження9 грудня 1806(1806-12-09)[1]
Місце народженняformer 6th arrondissement of Parisd, Париж, Франція[2]
Дата смерті23 вересня 1896(1896-09-23)[3][4][5] (89 років)
Місце смертіrue de la Tourd, XVI округ Парижа[6]
ПохованняЦвинтар Монмартр
ГромадянствоФранція
Професіїкомпозитор, оперний співак, музичний педагог
Відомі учніEmma Albanid і Luigi Agnesid
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Нагороди
officier d'académie Кавалер ордена Почесного легіону
ДітиCaroline Duprezd[7]
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Жільбер Луї Дюпре (фр. Gilbert-Louis Duprez; 6 грудня 1806(18061206), Париж — 23 вересня 1896, Пуассі) — французький оперний співак (тенор), музичний педагог, реформатор вокального виконавства.

Біографія

[ред. | ред. код]

Опановувати музику розпочав у дитячому віці, навчаючись у Паризькій музичній школі Олександра Шорона[en]. У 1825 році дебютував на сцені театру Одеон у ролі графа Альмавіви в опере Россіні «Севільський цирульник». Але успіху не добився. У 1827 році одружився з сопрано Александрина Дюперрон, з якою вчився у музичній школі.

У 1828 році з дружиною їде до Італії навчатися співу. Пробув в Італії майже шість років (1830—1836, за свідченням Рауля Юссона), де засвоїв механізм прикриття звуку. Під час навчання виступав з великим успіхом у багатьох містах Італії. Виконував провідні партії в операх відомих композиторів.[8]

Після повернення до Парижа, Дюпре вразив публіку виконанням по-новому (прикритим звуком) партії Арнольда в опері «Вільгельм Телль» Россіні. Привніс нові елементи у виконання партій драматичного тенора (Рауль, Арнольд, Роберт) в операх Мейєрбера. Співав партії в операх, які до цього виконував Адольф Нуррі. Дюпре вніс елементи романтизму при виконанні партій.

Виступи на сцені опери припинив у 1855 році через проблеми з голосом.

Ще під час сценічної діяльності розпочав викладацьку діяльність. У 1842—1850 роках — професор сольного співу Паризької консерваторії. У 1853 році відкрив власну школу — «Вокальний інститут», яка підготувала багато співаків.

Вокально-педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

У вокальне мистецтво Дюпре ввійшов, як реформатор техніки співу. В основній праці «Мистецтво співу» (Париж, 1846) він довів необхідність формування змішаного регістру співочого голосу і прикриття верхньої ділянки діапазону чоловічого голосу. Найважливішим досягненням вважається запровадження в педагогічну практику виконавської техніки «змішаного регістру».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мерія Парижа Vital records of Paris
  2. ↑ свідоцтво про народження
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ International Music Score Library Project — 2006.
  6. ↑ Archives de Paris
  7. ↑ Г. Риман Дюпре // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 500–501.
  8. ↑ Лючія ді Ламмермур маріїнський театр зміст. «Лючія ді Ламмермур» - трьохактна трагедія. shelly. Процитовано 7 листопада 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва. — К. : НМАУ, 1997. — 320 с. — ISBN 966-7236-05-6.
  • Шуляр О.Д. Історія вокального мистецтва: І ч. Монографія: 2-ге видання, перероблене та доповнене. — Івано-Франківськ : НМАУ, 2014. — 391 с. — ISBN 978-966-640-272-4.
  • Жесткова О.В. Вокальные новации Жильбера Дюпре // Opera musicological. — 2015. — № 2. — С. 46–61..
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жільбер_Дюпре&oldid=37462163