Координати: 47° пн. ш. 19° сх. д. / 47° пн. ш. 19° сх. д. / 47; 19

Завоювання угорцями Паннонського басейну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завоювання угорцями Паннонського басейну
Угорські вторгнення в Європу
Мігай Мункачі - "Завоювання батьківщини"
Мігай Мункачі - "Завоювання батьківщини"
Мігай Мункачі - "Завоювання батьківщини"
47° пн. ш. 19° сх. д. / 47° пн. ш. 19° сх. д. / 47; 19
Дата: IX ст. - 896
Місце: Паннонська рівнина
Результат: Переселення оноугрів в Паннонію
Сторони
Давньоугорська конфедерація племен Білі хорвати
Командувачі
Арпад
Курсан
Лаборець
Європа в 814 році
Міграція угорців
Історія Угорщини

Стародавня Угорщина
Доугорська Угорщина
Паннонія
Гунський каганат
Передісторія угорців
Магна Хунгарія
Леведія
Ателькуза
Середні Віки
Аварський каганат
Блатенське князівство
Угри
Завоювання угорцями Паннонського басейну
Угорське князівство
Арпади
Угорське королівство Арпадів
Угорське королівство Анжу
Угорське королівство на початку сучасної епохи
Османсько-угорські війни
Османська Угорщина
Східно-Угорське королівство
Трансильванське князівство (1570—1711)
Королівство Габсбургів
Повстання Ракоці
Революція 1848-1849 років в Угорщині
Австро-угорський компроміс
Транслейтанія
Угорська історія в ХХ столітті
Перша Республіка
Угорська Радянська Республіка
Угорське королівство (1920—1946)
Друга Світова війна
Угорщина (1944—1945)
Друга Республіка
Народна Республіка
Повстання 1956
Сучасність
Угорська Республіка

Портал «Угорщина»

Завоювання угорцями Паннонського басейну[1], також Угорське завоювання[2] (угор. honfoglalás: «завоювання батьківщини»)[3] — це загальний термін історичного періоду, що охоплює другу половину IX століття аж до 896 року, коли давньоугорська конфедерація племен на чолі з Арпадом і Курсаном переселяється з Північного Причорномор'я в Паннонію.

Угорські племена напівкочівників-скотарів, батьківщиною яких сучасні дослідники вважають області на схід від Уралу, у I тисячолітті нашої ери переселилися, імовірно, в басейн Ками, потім — у причорноморські та приазовські степи і тривалий час перебували під владою хозарів.

Перед приходом угорців три ранньосередньовічні держави (Перше Болгарське царство, Східне Франкське королівство і Велика Моравія) воювали один з одним за контроль над Паннонським басейном. Вони іноді наймали угорську кінноту. Таким чином, угорці, які жили в Північному Причорномор'ї, були знайомі з їхньою майбутньою батьківщиною, коли почалося її «завоювання».

Угорське завоювання почалося в контексті «пізнього або малого переселення народів»[1]. Сучасні джерела свідчать, що угорці перейшли Карпати в 894 або 895 році після спільного нападу печенігів і болгар проти них. Вони спочатку взяли під свій контроль низовини на схід від річки Дунай, а потім у 900 році атакували й зайняли Паннонію (регіон на захід від Дунаю). Вони використали внутрішні конфлікти у Великій Моравії і знищили цю країну приблизно між 902 і 906 роками.

Угорці зміцнили свій контроль над Паннонським басейном, перемігши баварську армію в битві при Прессбурзі 4 липня 907 року. Вони здійснили серію нападів між 899 і 955 роками, а також орієнтувалися на Візантійську імперію між 943 і 971 роками. Однак вони поступово осіли в Паннонському басейні й заснували там близько 1000 року християнську монархію — Угорське королівство[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Kontler 1999, p. 42.
  2. Kristó 1996a, p. 191.
  3. Roman 2003, p. 145.
  4. Bartha A. (1988): A magyar nép őstörténete. Akadémiai Kiadó, Budapest.