Зак Іді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зак Іді
Загальна інформація
Громадянство Канада
Народження14 травня 2002(2002-05-14)[1] (22 роки)
Торонто, Канада
Зріст224 см
Alma materУніверситет Пердью[2], Середня школа Лісайдd (2018) і IMG Academyd (2020)
Спорт
Вид спортубаскетбол[2]
КомандаPurdue Boilermakers men's basketballd[2]
Нагороди
CMNS: Зак Іді у Вікісховищі

Закрі Чейн Іді (англ. Zachry Cheyne Edey, [ˈiːdi]; нар. 14 травня 2002(2002травня14), Торонто, Канада) — канадський професійний баскетболіст НБА клубу «Мемфіс Ґріззліс». У студентській лізі виступав за «Пердью Бойлермейкер», привівши команду до матчу чемпіонату дивізіону I NCAA в останній рік навчання. Зі зростом 2,24 м став найвищим гравцем в історії конференції Big Ten. Наприкінці сезонів 2023 року та 2024 року його названо найкращим гравцем року у Big Ten і найкращим національним гравцем року. «Мемфіс Ґріззліс» обрали у першому раунді драфту НБА 2024 року. Залишається найвищим активним гравцем НБА.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Торонто 14 травня 2002 року в сім'ї Джулії та Глена Іді[3][4]. Мама народилася в родині китайських іммігрантів до Торонто, де росла та грала в баскетбол, зі зростом 1,91 м[5][6][7]. Батько — білий[8]. У дитячі роки грав в хокей, бейсбол, як і його батько[5]. У 10 класі приєднався до баскетбольної команди[9].

Переїхав до США і навчався у Брейдентоні, штат Флорида[9]. Продовжив грати у баскетбол і тренуватися у колишнього гравця НБА Даніеля Сантьяго. За рік виступав за шкільну національну збірну[8][9]. Отримав можливість приєднатися до студентської ліги та він вибрав команду «Пердью Бойлермейкер»[10].

Студентська кар'єра

[ред. | ред. код]

Перший рік

[ред. | ред. код]
Іді стрибає за м'ячем під час гри 2021 року

На першому курсі в Університеті Пердью зі зростом 2,24 став найвищим гравцем в історії конференції Big Ten[11]. 2 березня 2021 року став рекордсменом сезону з результатом 21 очко та сім підбирань з лави запасних у перемозі над «Вісконсин Беджерс» з рахунком 73–69[12]. Разом з іншим центровим Тревіоном Вільямсом набирав у середньому 8,7 очка, робив 4,4 підбирання та 1,1 блокшота за 14 хвилин за гру[3][13].

Другий рік

[ред. | ред. код]

На другому курсі став виступати у стартовій команді. 3 січня 2022 року поставив власний рекорд — 24 очки та 10 підбирань за 20 хвилин у поразці від «Вісконсин Беджерс» з рахунком 74–69[14]. 26 лютого 2022 року побив власний рекорд — 25 очок за 22 хвилини в поразці з рахунком 68–65 проти «Мічиган Стейт Спартанс»[15]. У цей рік демонстрував середні показники, крім відсотка штрафних кидків, набираючи в середньому 14,4 очка, 7,7 підбирання, 1,1 передачі та 1,2 блокшота за 19 хвилин за гру. Після завершення сезону увійшов до другої команди всіх зірок Big Ten[16].

Юніорський сезон

[ред. | ред. код]

17 грудня 2022 року став 55-м гравцем в історії Пердью, який набрав 1000 очок за кар'єру[17], і 11-м гравцем в історії Пердью, який зробив 100 блоків за кар'єру[18].

Протягом сезону 2022—2023 років шість разів отримував титул Гравець тижня Big Ten[19].

Наприкінці сезону його названо найкращим гравцем року Big Ten та національним гравцем року за версією журналу «Sporting News»[20].

Старший сезон

[ред. | ред. код]

31 травня 2023 року відмовився від участі в драфті НБА 2023 року, щоб провести ще один сезон у «Пердью Бойлермейкер»[21]. 5 січня 2024 року став другим гравцем (після Джо Беррі Керролла) в історії Пердью, який зробив 1000 підбирань за кар'єру[22]. 28 січня 2024 року набрав 26 очок у перемозі проти «Рутгерс Скарлет Найтс», перевищивши 2000 очок у своїй студентській кар'єрі, що зробило його шостим гравцем в історії конференції Big Ten, який набрав 2000 очок і 1000 підбирань[23].

4 лютого в перемозі проти «Вісконсин Беджерс» встановив два різні рекорди. Того тижня його 10-й раз за кар'єру названо найкращим гравцем тижня у Big Ten. Що зрівняло його з Еваном Тернером за найбільшою кількістю нагород в історії Big Ten[24].

Рекордсмен Пердью за кількістю підбирань — 1321, обійшовши Джо Беррі Керролла в грі проти Огайо 18 лютого 2024 року. Рекордсмен кар'єри за кількістю очок — 2516, обійшовши Ріка Маунта 16 березня 2024 року[25].

26 лютого 2024 року відмовився грати ще один сезон за «Пердью Бойлермейкер»[26]. Він заявив про участь у драфті НБА 2024 року[27].

7 квітня 2024 року названий найкращим гравцем року коледжу Нейсміт другий рік поспіль, таке вдалося Ральфу Семпсону у 1982 і 1983 роках[28].

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Мемфіс Ґріззліс» (2024 —)

[ред. | ред. код]

26 червня 2024 року обраний «Мемфіс Ґріззліс» під дев'ятим номером на драфті НБА 2024[29], а 6 липня підписав контракт з ними контракт[30]. 23 жовтня дебютував у НБА, набравши п'ять очок і п'ять підбирань за 15 хвилин гри, отримавши фол у перемозі над «Ютою Джаз» з рахунком 126—124[31].

Кар'єра збірної

[ред. | ред. код]

Представляв Канаду на Юнацькому чемпіонаті світу з баскетболу 2021 року в Латвії. Він набирав у середньому 15,1 очка, рекорд турніру — 14,1 підбирання та 2,3 блокшота за гру, привівши свою команду до бронзової медалі та потрапивши до команди всіх зірок[32].

24 травня 2022 року погодився на трирічне зобов'язання грати за чоловічу збірну Канади[33].

Тренер Жорді Фернандес обрав Іді для участі в Чемпіонаті світу з баскетболу ФІБА 2023 року, ставши єдиним гравцем студентської ліги в команді[34]. 3 вересня вони пройшли до чвертьфіналу, забезпечивши собі участь у літніх Олімпійських іграх 2024 року, першому виступі збірної Канади на Олімпіаді з 2000 року[35]. У матчі за третє місце збірна Канади виграла бронзову медаль у матчі проти США. Це була перша медаль Канади на чемпіонаті світу та перша медаль на великому світовому турнірі після літніх Олімпійських ігор 1936 року[36][37].

Перед Олімпійськими іграми 2024 року мав боротися за місце в складі збірної Канади. Однак 30 червня 2024 року зняв себе з розгляду, вирішивши натомість грати за «Ґріззліс» у Літній лізі НБА[38].

Статистика кар'єри

[ред. | ред. код]
Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Студентська карʼєра

[ред. | ред. код]
Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2020–2021 Пердью Бойлермейкер 28 2 14.7 .597 — .714 4.4 .4 .1 1.1 8.7
2021–2022 Пердью Бойлермейкер 37 33 19.0 .648 — .649 7.7 1.2 .2 1.2 14.4
2022–2023 Пердью Бойлермейкер 34 34 31.7 .607 — .734 12.9 1.5 .2 2.1 22.3
2023–2024 Пердью Бойлермейкер 39 39 32.0 .623 .500 .711 12.2 2.0 .3 2.2 25.2*
Кар'єра 138 108 24.9 .621 .500 .706 9.6 1.3 .2 1.7 18.2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.fiba.basketball/en/player/252306/Zach-Edey
  2. ↑ а б в College Basketball at Sports-Reference.com
  3. ↑ а б Zach Edey – Men's Basketball. Purdue University Athletics. Процитовано 10 червня 2021.
  4. ↑ Twentieth Annual Commencement Ceremony (PDF). IMG Academy. 5 червня 2020. Процитовано 31 березня 2024.
  5. ↑ а б Norlander, Matt (8 лютого 2023). Simple, but not easy: After rejecting basketball for years, Zach Edey's Zen-like approach made him unstoppable. CBSSports.com (англ.). Процитовано 12 березня 2023.
  6. ↑ Ibrahim, Abdulhamid (15 березня 2023). With mom by his side, Canada's Zach Edey dominating college basketball. The Canadian Press. Canadian Broadcasting Corporation. Процитовано 15 березня 2023.
  7. ↑ Clifford, Charlie (8 лютого 2022). Zach Edey's unlikely path to college basketball's most interesting player (амер.). WISH-TV. Процитовано 16 березня 2023.
  8. ↑ а б Fader, Mirin (15 березня 2023). Zach Edey Is Just Different. The Ringer. Процитовано 16 березня 2023.
  9. ↑ а б в Dopirak, Dustin (14 листопада 2019). 'It seems like a movie': Purdue's new big man Zach Edey was on skates until two years ago. The Athletic. Процитовано 10 червня 2021.
  10. ↑ Carmin, Mike (9 листопада 2019). Purdue basketball lands 7–6 Canadian big man Zach Edey. Journal & Courier. Процитовано 10 червня 2021.
  11. ↑ Doyel, Gregg (12 травня 2021). 7–6!?! Purdue's Zach Edey is getting taller — and better. Where it ends, nobody knows. The Indianapolis Star. Процитовано 10 червня 2021.
  12. ↑ Polzin, Jim (3 березня 2021). Falling short: Badgers struggle to contain freshman center Zach Edey as Boilermakers hold on at home. Wisconsin State Journal. Процитовано 10 червня 2021.
  13. ↑ Golden, Todd Aaron (14 березня 2023). Edey speaks softly, but carries weight with Purdue teammates. Tribune-Star. Процитовано 15 березня 2023.
  14. ↑ Davis scores 37 in No. 23 Badgers' win over No. 3 Purdue. ESPN. Associated Press. 3 січня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
  15. ↑ Michigan State snaps slump with 68–65 win over No. 4 Purdue. ESPN. Associated Press. 26 лютого 2022. Процитовано 12 березня 2022.
  16. ↑ 2021–22 Big Ten Men's Basketball Postseason Honors Announced (Пресреліз). Big Ten Conference. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  17. ↑ Fezler, D.J. (18 березня 2023). Complete List of Purdue Men's Basketball All-Time 1,000-Point Scorers. Sports Illustrated. Процитовано 18 вересня 2023.
  18. ↑ 100 career rejections. Процитовано 18 грудня 2022 — через Twitter.
  19. ↑ Edey Picks Up 6th Big Ten Player of the Week Accolade. Purdue Boilermakers (англ.). Процитовано 27 лютого 2023.
  20. ↑ DeCourcy, Mike (8 березня 2023). Purdue's Zach Edey is Sporting News' College Basketball Player of the Year. Sporting News. Процитовано 11 березня 2023.
  21. ↑ Beard, Aaron (1 червня 2023). Purdue's Zach Edey opts to withdraw from NBA draft. NBA. Процитовано 18 вересня 2023.
  22. ↑ King, Sam (5 січня 2024). No. 1 Purdue basketball passes latest test, topples Illinois in top-10 battle. Journal & Courier. Процитовано 9 січня 2024.
  23. ↑ Purdue's Edey joins 2K point-1K rebound club. ESPN.com (англ.). 28 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.
  24. ↑ EDEY NABS LEAGUE-RECORD 10TH BIG TEN PLAYER OF THE WEEK HONOR. purduesports.com (англ.). 5 лютого 2024. Процитовано 6 лютого 2024.
  25. ↑ Horner, Scott (16 березня 2024). Watch Zach Edey become Purdue basketball's career scoring leader. IndyStar. Процитовано 1 липня 2024.
  26. ↑ Boone, Kyle (26 лютого 2024). Zach Edey will not return to Purdue in 2024-25: Reigning national player of the year won't use extra season. CBSSports.com (англ.). Процитовано 27 лютого 2024.
  27. ↑ Several More Players Invited to Green Room for 2024 Draft. 14 червня 2024.
  28. ↑ Polacek, Scott (7 квітня 2024). Purdue's Zach Edey Wins 2nd Straight Naismith Men's College Player of the Year Award. Bleacher Report. Процитовано 1 липня 2024.
  29. ↑ Yapkowitz, David (26 червня 2024). Zach Edey's instant reaction after Grizzlies' lottery pick. ClutchPoints.com. Процитовано 26 червня 2024.
  30. ↑ Grizzlies PR [@GrizzliesPR] (6 липня 2024). The Memphis Grizzlies today signed Zach Edey and Jaylen Wells to multi-year contracts (Твіт). Процитовано 14 липня 2024 — через Твіттер.
  31. ↑ Finnegan, Troy (23 жовтня 2024). Fans flame Grizzlies' Zach Edey after fouling out in NBA debut. ClutchPoints. Процитовано 24 жовтня 2024.
  32. ↑ Zach Edey (CAN)'s profile – FIBA U19 Basketball World Cup 2021. FIBA. Процитовано 11 липня 2021.
  33. ↑ FOURTEEN ATHLETES COMMITTED TO REPRESENT CANADA AS SENIOR MEN'S NATIONAL TEAM SUMMER CORE REVEALED. Canada Basketball. Процитовано 24 травня 2022.
  34. ↑ Dichter, Myles (31 серпня 2023). Canada's 7-foot-4 secret weapon, Zach Edey, is hiding in plain sight. Canadian Broadcasting Corporation. Процитовано 31 серпня 2023.
  35. ↑ Rapp, Timothy (3 вересня 2023). Shai Gilgeous-Alexander on Canada Qualifying for Olympics: 'We're a Part of History'. The Bleacher Report. Процитовано 10 вересня 2023.
  36. ↑ Canada defeats U.S. in overtime to claim bronze, first-ever medal at FIBA World Cup. The Globe & Mail. Associated Press. 10 вересня 2023. Процитовано 10 вересня 2023.
  37. ↑ Rose, Aaron (10 вересня 2023). Canada Clinches 1st World Cup Medal With Thrilling Victory Over Americans. Sports Illustrated. Процитовано 10 вересня 2023.
  38. ↑ Top pick Zach Edey withdraws from Canadian men's Olympic basketball team to prepare for NBA. CBC. 30 червня 2024. Процитовано 1 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зак_Іді&oldid=43860430