Запобіжна система виховання
Запобіжна система виховання - (превентивна система, попереджувальна система або виховна система св. Йоана Боско (Іван Боско) - виховний метод, який ґрунтується не на застосуванні примусу, а на розвитку потенціалу добра і розуму, який є у кожного учня. Вихователь з повною повагою до вільної волі молодої людини стає близьким їй, щоб супроводжувати її на шляху правдивого зростання. Запобіжна система полягає в тому, щоб передбачити дії вихованців так, щоб спонукати їх до добра і запобігати неправильним вчинкам [1].
Творець запобіжної системи св. Йоан Боско (Іван Боско) не займався теорією педагогіки, а розвивав свій виховний метод, працюючи з молоддю у своєму ораторії в передмісті Турина [2]. Запобіжна система тепер є основною формою апостольства салезіян (які вважають себе духовними наступниками Дона Боско) та інших груп Салезіанської Родини. Вона успішно використовується у салезіанських школах і ораторіях.
Розум, релігія, любов
Дон Боско базував свою освітню систему на трьох фундаментальних стовпах: розумінні, релігії та любові. Вихователь має виконувати своє завдання переважно на особистому прикладі: мудро й раціонально приймати рішення, жити згідно з принципами християнства та доброзичливо ставитися до інших людей [3].
"Краще передбачити, ніж потім лікувати"
Характерною рисою підходу туринського просвітителя до молоді була «превентивна ментальність». Ідея профілактики є ключем і основою всього його виховного методу. Святий зрозумів, що «краще діяти превентивно, ніж карати». Він був переконаний, що «молода людина за своєю природою добра», а тому набагато легше захистити і зміцнити це природнє добро, ніж лікувати рани від неправильного виховання, злих вчинків, зіпсуття. А найкращий спосіб запобігти злу та виправити суспільство – це добре виховання.
Інтегральне виховання
Педагогічний метод Дона Боско, що випливає з християнського бачення людини, ставить релігійний вимір у центр виховного процесу. Виховати святого означало привести молоду людину до зустрічі з Богом у Христі Спасителі.
Центральне місце в системі Дона Боско займають християнські практики – життя за Євангелією (дотримання заповідей), часті сповідь і участь у Євхаристії. Однак вихованця не слід примушувати приймати таїнства, а варто рішуче заохочувати та дозволяти ними користуватися [1].
Виховання має враховувати дари і допомагати читати Божі задуми щодо даної людини, братися за них і реалізовувати їх. Виховний процес полягає, серед іншого, у допомозі молодій людині, щоб її вільна воля зустрічалася з люблячою пропозицією Бога.
Справа серця
Святий просвітитель був переконаний, що виховувати – значить досягати серця вихованця. Він говорив: «виховання – справа серця». Він усвідомлював, що «завоювання серця молодої людини», тобто встановлення з ним глибоких стосунків, визначає плідність виховного впливу [3]
Запобіжна система вимагає від наставника (вихователя) відданості. Він повинен приділяти вихованцям багато часу і уваги. Вихователь, який використовує превентивну систему хоче стати другом своїх вихованців. Тому цей метод вимагає від нього довіри до підопічних, а також надання їм достатньої свободи «стрибати, бігати та дуріти за бажанням» [1]. Особливістю цієї системи є також вимога, щоб наставник взаємодіяв з кожним з вихованців окремо, оскільки кожен учень має бути «в центрі навчального процесу» [4]. У цьому процесі обидві сторони (вихователь і учень) збагачуються і освячуються.
Святкування, спільнота, радість
Святий педагог усвідомлював, що природна потреба підліткового віку – це радість, ентузіазм, рух, змагання, розвиток талантів і працездатності, прагнення до досконалості і святості. Тому він заохочував своїх колег: «любіть те, що любить молодь», а своїм хлопцям повторював: «Любі сини, ми створені для радості»[3].
Дон Боско керувався дуже простим правилом, що джерелом гріха часто є нудьга та неробство, тому особливо наголошував на необхідності конструктивного залучення молоді у вільний час. Він вважав, що «гімнастика, музика, декламації, театр, прогулянки є найефективнішим засобом досягнення дисципліни, вони сприяють моральності та здоров’ю» [1]. Такі традиційні та інші заняття і донині проводяться в салезіанських ораторіях та школах.
- ↑ а б в г Bosko, Jan (1877). System prewencyjny w wychowaniu młodzieży (Польська) . Warszawa: Wydawnictwo Salezjańskie. с. 193. ISBN ISBN 83-7201-140-0.
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ Bosko, Jan (2002). Wspomnienia oratorium. Warszawa: Wydawnictwo Salezjańskie. ISBN ISBN 83-7201-145-1.
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ а б в System wychowawczy św. Jana Bosko.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ Luciano, Cian (2001). System zapobiegawczy św. Jana Bosko i jego charakterystyka (Польська) . Warszawa: Wydawnictwo Salezjańskie. с. с.24-28. ISBN ISBN 83-7201-109-5.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка); Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка)