Зарубинці (Скалатська міська громада)
| село Зарубинці | |
|---|---|
_%D1%81.%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скалатська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040430030013161 |
| Облікова картка | Зарубинці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1747 |
| Населення | 497 |
| Територія | 1.910 км² |
| Густота населення | 271.73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47851 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′18″ пн. ш. 25°58′53″ сх. д. / 49.38833° пн. ш. 25.98139° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
35 км |
| Найближча залізнична станція | Гримайлів |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Зарубинці | |
 Зарубинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зару́бинці — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Адміністративний центр колишньої Зарубинецької сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади.
Населення — 497 осіб (2014).
Відоме від 18 століття.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг».
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 512 | 98.65% |
| російська | 4 | 0.77% |
| польська | 3 | 0.58% |
| Усього | 519 | 100% |
Є мурована церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1929), «фігура» Божої Матері.
В селі була дерев'яна церква. У 1843 році її ремонтував майстер-будівничий Каліта Роман[2][3]. Також у селі Зарубинці є пам"ятник загиблих воєнів який знаходиться біля Будинку Культури
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипана символічна могила УСС (1992).
Діють загальноосвітня школа І ступеня
-
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього -
Капличка Божої Матері на місці зруйнованого костелу -
Символічна могила Борцям за волю України -
Автобусна зупинка
- ↑ Вуйцик, Володимир; Слободян, Василь. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 12 січня 2011.
- ↑ Драґан М. Українські деревляні церкви. — Львів, 1937. — Ч. 1. — С. 151
- Петраш Б., Уніят В. Зарубинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 112—113. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Бойчук О., Вич О. Зарубинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 624. — ISBN 966-528-197-6.
- Zarubińce 1.) wś, pow. skałacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 424. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |