Зоня Бейбер
| Зоня Бейбер | |
|---|---|
| Mary Arizona "Zonia" Baber | |
 | |
| Народилася | 24 серпня 1862 округ Едгар, штат Іллінойс (  США) |
| Померла | 10 січня 1956 Іст-Лансінг, штат Мічиган ( США)[1] |
| Країна | США |
| Національність | американка |
| Діяльність | географ, геологиня |
| Alma mater | Чиказький університет |
| Галузь | географія, геологія, викладацька діяльність, громадська діяльність |
| Заклад | Чиказьке географічне товариство |
| Посада | засновник |
| Науковий ступінь | бакалавр наук (1904 р.) |
| Батько | Амос Бейбер[1] |
| Мати | Ненсі Ребекка Бейбер[1] |
 Зоня Бейбер у Вікісховищі | |
Марія Арізона Бейбер більш відома як Зоня Бейбер (англ. Zonia Baber; 24 серпня 1862 — 10 січня 1956) — американська науковець-географ та геолог. Стала відомою завдяки розвитку методів викладання географії.[2] Її вчення визначило експериментально значення вивчення географії та геології через польові роботи та експерименти.
Народилась Марія Арізона «Зоня» Бейбер у 1862 році в окрузі Едгар (штат Іллінойс). Оскільки після закінчення початкової школи у рідному містечку не було можливості продовжувати навчання, то Зоня Бейбер вирушила до сусіднього містечка Перис (штат Іллінойс), яке розташовувалось за 130 миль від її дому. Під час навчання у середній школі дівчина жила у свого рідного дядька. Після закінчення повної школи Бейбер обрала професію вчителя.[3]
З 1886 року до 1888 року Зоня Бейбер працювала вчителем у приватній школі. Потім вона перейшла працювати до звичайної школи округу Кук (зараз Чиказький державний університет), в якій з 1890 року до 1899 року обіймала посаду начальника відділу географії. Бейбер викладала структурну географію, історію та природничі науки. Її дисципліни були зосереджені на географії, континентальному дослідженні, метеорології та математичній географії.[4] Під час вчителювання вона також брала уроки геології в освітньому закладі, який приймав на навчання жінок. У 1904 році Зоня Бейбер отримала ступінь бакалавра наук.[5]
З 1901 року до 1920 року Зоня Бейбер працювала доцентом на кафедрі географії та геології Чиказького університету. У той самий час вона була директором лабораторії в школі при Чиказькому університеті.[5]
Зоня Бейбер під час вчителювання поліпшувала навчальні посібники, зокрема заміняла застарілі терміни та визначення на нові. А також заохочувала студентів до використання та застосування методу польових робіт, походів та екскурсій, бо вважала, що це краще ніж запам’ятовувати «сухий» матеріал. Її методи викладання географії застосовуються в школах й сьогодні.[6]
У 1920 році Бейбер опублікувала «Пропозицію про перейменування сонячних кіл у журналі географії». Північні та південні сонячні тропіки, що традиційно називаються Тропіком Козорога та Тропіком Рака, Бейбер запропонувала замінити на Південний тропік і Північний тропік відповідно. Сьогодні обидва терміни приймаються у світі географії, хоча офіційної зміни не було зроблено.[7]
У 1898 році Зоня Бейбер стала співзасновницею Чиказького географічного товариства. Протягом 50 років дослідниця була президентом цього товариства.[8] У 1948 року вона отримала нагороду за багаторічну діяльність Географічного товариства.
Протягом усього життя Зоня Бейбер боролась за права жінок. Вона була феміністкою та антиімпералісткою. Сексизм, расизм та нетерпимість – основні соціальні питання, на які дослідниця витрачала свої зусилля та до яких привертала увагу громадськості.[9] Вона була прихильницею виборчого права для жінок в США.
Зоня Бейбера очолювала Жіночу міжнародну лігу за мир та свободу, а також була членом виконавчого комітету Національної Асоціації з розвитку чиказького відділення кольорових людей і головою расових відносин Чиказького жіночого клубу[en].[10]
Займаючись викладацькою та волонтерською діяльністю, Бейбер багато подорожувала. Вона брала участь в міжнародних конференціях та заходах. У 1926 році дослідниця у складі делегації Жіночої міжнародної ліги за мир та свободу побувала на Гаїті.[11]
У 1896 році Зоня Бейбер розробила нову шкільну програму з особливостями викладання географії та інших шкільних дисциплін. Зокрема, дослідниця запропонувала використовувати лотки та відсіки для зберігання навчальних матеріалів, щоб ті були у студентів завжди під рукою.[12]
- (with Wallace W. Atwood) 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 1, p. 42 (1900).
- (with Wallace W. Atwood) 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 1, p. 130 (1900).
- (with Wallace W. Atwood) 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 1, p. 183 (1900).
- (with Wallace W. Atwood) 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 1, p. 284 (1900).
- 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 1, p. 788 (1901).
- 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 2, p. 48 (1901).
- 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 2, p. 108 (1901).
- 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 2, p. 194 (1901).
- 'Geography,' The Elementary School Teacher and Course of Study 2, p. 346 (1902).
- 'Field work in the elementary school,' The Journal of Geography 4, p. 18 (1905).
- 'The scope of geography,' The Journal of Geography 4, p. 386 (1905).
- 'A lesson in Geography—From Chicago to the Atlantic,' The Elementary School Teacher 7, p. 458 (1907).
- 'The teaching of the geography of the continent of Eurasia,' The Elementary School Teacher 7, p. 519 (1907).
- 'Conservation of important geographical areas for educational purposes,' The Journal of Geography 11, p. 287 (1913).
- 'Lost opportunities in teaching geography,' The Journal of Geography 14, p. 296 (1916).
- 'The oceans: our future pastures,' The Scientific Monthly 3, p. 258 (1916).
- 'A proposal for renaming the solar circles,' The Journal of Geography 19, p. 245 (1920).
- (with E.G. Balch) 'Problems of education,' in Occupied Haiti, ed. E.G. Balch, NY: The Writer's Publishing Company, p. 93 (1927).
- 'Peace Symbols,' Chicago Schools Journal 18, p. 151 (1937).
- 'Moral Issues,' in The Negro Problems of the Community to the West, Report of the Commission on Intercommunity relationships of the Hyde Park-Kentwood Council of Churches and Synagogues, p. 28 (1940).
- Peace Symbols, Chicago: Women's International League for Peace and Freedom (1948).
- ↑ а б в Ancestry page about Zonia. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Bailey, Martha J. (1994). American Women in Science: From Colonial Times to 1950. Denver, CO: ABC-CLIO.
- ↑ McNeill, Leila (18 січня 2018). The Woman Who Transformed How We Teach Geography. Smithsonian (magazine). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ The School Journal, volume 51. 1895.
- ↑ а б Ogilvie, Marilyn (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science. New York, NY: Routledge. с. 65–66.
- ↑ Hunter, Dana. Zonia Baber: "The Public May Be Brought to Understand the Importance of Geography". Scientific American Blog Network. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Baber, Zonia (1920). A Proposal for Renaming the Solar Circles.
- ↑ Geographic Society of Chicago. Our History. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Monk, Janice (25 травня 2008). Practically all the geographers were women. Presentation at Society of Woman Geographers Triennial. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Zonia Baber | TrowelBlazers. trowelblazers.com. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ а б 1.Monk, Janice, Marcella Schmidt di Friedberg (2011). "Mary Arizona (Zonia) Baber (1862-1956)". Geographers Biobibliographical Studies. 30: 68–79.
- ↑ Baber, Zonia (7 липня 1896), School, архів оригіналу за 2 грудня 2016, процитовано 16 червня 2019
- Pittser, Sharan E. (1999). "Early Women Geography Educators, 1783-1932". Journal of Geography. 98 (6): 302–307. doi:10.1080/00221349908978944.
- Google Books. "Works by Zonia Baber".
- Baber, Zonia. (1905) Field Work in the Elementary School. Journal of Geography 4 (1): 18-22
