Перейти до вмісту

Йоанн Овітю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франція Йоанн Овітю
Народився 27 липня 1989(1989-07-27) (35 років)
Іврі-сюр-Сен, Франція
Зріст 183 см
Вага 87 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Клуб ШХЛ
Кол. команди 		«Лулео»
«Монблан»
ЮІП
ГІФК
«Нью-Джерсі Девілс»
«Едмонтон Ойлерс»
«Сочі»
Нац. збірна Франція Франція
Ігрова кар'єра 2006 — зараз
CMNS: Йоанн Овітю у Вікісховищі

Йоанн Овітю (фр. Yohann Auvitu, нар. 27 липня 1989, Іврі-сюр-Сен) — французький хокеїст, захисник клубу ШХЛ «Лулео». Гравець збірної команди Франції.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 2006 року виступами за команду «Монблан».

Влітку 2008 переїхав до Фінляндії, де виступає за місцевий ЮІП, спочатку за юніорську команду, а згодом в першому дивізіоні за ЮІП-Академія. У сезоні 2010-11 Овітю дебютує в основному складі ЮІП, а наступного сезону стає чемпіоном Фінляндії. Перед початком сезону 2014-15 Йоанн переходить до іншого фінського клубу ГІФК і в сезоні 2015–16 здобуває трофей найкращого захисника ліги. Він став першим французом, який здобув цей трофей.[1] У складі ГІФКа відіграв сезон у Лізі чемпіонів.[2]

27 травня 2016 Овітю уклав однорічний контракт з клубом НХЛ «Нью-Джерсі Девілс».[3] 13 жовтня 2016 дебютував у НХЛ в матчі проти «Флорида Пантерс» зробивши одну результативну передачу.[4] 11 листопада 2016 француз відзначився і першим голом.[5] Після 25-и ігор у складі «дияволів» Йоанна віддали до фарм-клубу «Нью-Джерсі» «Олбані Девілс» (АХЛ).

Як вільний агент влітку 2017 француз перейшов до «Едмонтон Ойлерс» уклавши однорічну угоду.[6] У сезоні 2017–18 за «нафтовиків» Йоанн відіграв 33 гри та набрав 9 очок. 7 січня 2018 Овітю зіграв перший матч, як нападник у грі проти «Чикаго Блекгокс».

2 липня 2018 Овітю, як вільний агент залишив НХЛ та уклав дворічний контракт з російським клубом КХЛ «Сочі».[7] Відігравши двадцять п'ять матчів за російську команду 15 січня 2019 сторони дійшли згоди про розірвання достроково контракту.[8]

Наразі ж грає за клуб ШХЛ «Лулео».

Був гравцем молодіжної збірної Франції, у складі якої брав участь у 25 іграх. У складі національної збірної Франції дебютував на чемпіонаті світу 2010 року.[9]

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон Фінляндії у складі ГІФК — 2012.
  • Найкращий захисник Лійга — 2016.
  • Команда всіх зірок Лійга — 2016.

Персональне життя

[ред. | ред. код]

Володіє п'ятьма мовами — французькою, англійською, фінською, російською та німецькою.[10]

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2006–07 «Монблан» ЛМ 23 8 2 10 4 2 0 0 0 0
2007–08 «Монблан» ЛМ 20 5 5 10 8 6 0 3 3 2
2008–09 ЮІП Юн. A 39 12 14 26 6 — — — — —
2009–10 ЮІП Юн. A 2 1 2 3 2 — — — — —
2009–10 ЮІП-Академія Местіс 44 9 6 15 12 12 2 1 3 6
2010–11 ЮІП-Академія Местіс 34 10 11 21 34 8 4 2 6 4
2010–11 ЮІП СМ-Л 7 0 0 0 0 — — — — —
2011–12 ЮІП СМ-Л 33 1 1 2 8 11 1 0 1 6
2011–12 ЮІП-Академія Местіс 9 2 4 6 6 — — — — —
2012–13 ЮІП СМ-Л 44 3 9 12 18 10 1 1 2 8
2012–13 ЮІП-Академія Местіс 1 1 0 1 0 — — — — —
2013–14 ЮІП Лійга 29 1 5 6 8 6 2 1 3 2
2013–14 ЮІП-Академія Местіс 1 0 0 0 0 — — — — —
2014–15 ГІФК Лійга 55 8 8 16 10 8 3 2 5 2
2015–16 ГІФК Лійга 48 6 15 21 6 18 6 7 13 14
2016–17 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 25 2 2 4 2 — — — — —
2016–17 «Олбані Девілс» АХЛ 29 5 8 13 2 — — — — —
2017–18 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 33 3 6 9 8 — — — — —
2018–19 «Сочі» КХЛ 25 2 4 6 8 — — — — —
2019–20 «Лулео» ШХЛ 18 0 4 4 2 - - - - -
Усього в Лійга 216 19 38 57 50 53 13 11 24 32
Усього в НХЛ 58 5 8 13 10 — — — — —

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2006 Франція ЮЧС18-D1 18-е 5 2 4 6 2
2007 Франція ЮЧС18-D1 22-е 5 2 3 5 4
2007 Франція МЧС-D1 17-е 5 1 0 1 2
2008 Франція МЧС-D1 19-е 5 0 1 1 2
2009 Франція МЧС-D1 15-е 5 3 7 10 0
2010 Франція ЧС 14-е 6 0 2 2 4
2011 Франція ЧС 12-е 6 0 1 1 2
2012 Франція ЧС 9-е 6 2 2 4 0
2013 Франція ЗОІ (квал.) НК 3 0 2 2 0
2013 Франція ЧС 13-е 7 0 0 0 2
2014 Франція ЧС 8-е 8 0 2 2 2
2015 Франція ЧС 12-е 7 0 3 3 0
2016 Франція ЧС 14-е 7 0 3 3 2
2017 Франція ЧС 9-е 7 2 5 7 2
2018 Франція ЧС 12-е 4 0 1 1 0
Молодіжна збірна 25 8 15 23 10
Національна збірна 61 4 21 25 14

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Liigakauden parhaat palkittu - HIFK vei pelipaikkojen parhaat, Laine yksimielisesti paras tulokas (фінська) . Jatkoaika.com. 4 травня 2016. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  2. ↑ Statistics | Champions Hockey League. www.championshockeyleague.net. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
  3. ↑ Devils sign defenseman Yohann Auvitu. NHL.com. 27 травня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
  4. ↑ Devils fall to Panthers in OT in season opener. NJ.com. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 14 жовтня 2016.
  5. ↑ Andy Greene lifts Devils over Sabres with penalty shot goal in overtime. NY Daily News. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  6. ↑ Oilers sign Auvitu. NHL.com. 10 липня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  7. ↑ Yohann Auvitu is a Sochi player (російська) . Сочі. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  8. ↑ Yohann Auvitu leaves Sochi (російська) . Сочі. 15 січня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 15 січня 2019.
  9. ↑ IIHF (2010). IIHF Media Guide & Record Book 2011. Moydart Press. с. 181. ISBN 978-0-9867964-0-1.
  10. ↑ Pinchevsky, Tal (1 листопада 2016). Meet the World's Most Interesting Hockey Player. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоанн_Овітю&oldid=34962598