Кавендіська лабораторія
| Кавендіська лабораторія | |
| Дата створення / заснування | 1874 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Генрі Кавендіш і William Cavendish, 7th Duke of Devonshired |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адміністративна одиниця | Кембридж[d] |
| Історичне графство | Кембріджшир[d] |
| Місце розташування | Cavendish Laboratory Of Experimental Physicsd[1] |
| Батьківська організація | Кембриджський університет |
| IPv4 діапазон | 62.253.143.104/29[2] |
| Описано за адресою | phy.cam.ac.uk |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Кавендіська лабораторія у Вікісховищі | |
52°12′33″ пн. ш. 0°05′33″ сх. д. / 52.209166666667° пн. ш. 0.0925° сх. д.
Каве́ндіська лаборато́рія (англ. Cavendish Laboratory) — фізичний факультет і частина школи фізичних наук Кембриджського університету.
Лабораторія створена в 1874 році, як перша у світі навчально-наукова лабораторія, де студенти могли як вчитися, так і проводити дослідження разом зі співробітниками університету. Спочатку перебувала в самому центрі Кембриджа на вулиці Фреє-Скул. У 70-х роках XX століття був побудований новий комплекс будівель для лабораторії на західній околиці міста.
Сьогоднішній голова лабораторії — професор Пітер Літтлвуд. У лабораторії існує традиційне почесне звання Кавендіського професора, яке носить один із професорів лабораторії. У свій час Кавендіськими професорами були всесвітньо відомі британські фізики лорд Релей, сер Дж. Дж. Томсон, лорд Резерфорд, сер Вільям Брегг, сер Неввіл Мотт, сер Браян Піппард, сер Сем Едвардс. На кінець 2010-х Кавендіський професор — сер Річард Френд.
Поширена думка, що Кавендіська лабораторія названа на честь відомого британського фізика і хіміка Генрі Кавендіша, 2-го герцога Девонширу. Однак це не так. Лабораторія названа на честь свого засновника, Вільяма Кавендіша, 7-го герцога Девонширу. Під час створення лабораторії він був канцлером Кембридзького університету і пожертвував великому суму на відкриття цієї навчально-наукової лабораторії при університеті.
На 2009 рік 29 дослідників-співробітників лабораторії отримали Нобелівські премії[3].
Під час Другої світової війни лабораторія проводила дослідження за проектами, пов'язаними з ядерною зброєю.
Один з методів виробництва плутонію і нептунію (бомбардуванням нейтронами ядер урану-238) був запропонований співробітниками лабораторії Ігоном Бретчером і Норманом Фізером в 1940 році і, незалежно, групою американських фізиків в Каліфорнійському університеті в Берклі.
В лабораторії було синтезовано понад двісті ізотопів (одна з найбільших кількостей серед лабораторій світу)[4].
Дослідження, що проводяться у Кавендіській лабораторії, мали важливий вплив на біологію, в особливості при застосуванні рентгенівської кристалографії до вивчення структур молекул в біології. Френсіс Крік вже працював у раді медичних досліджень, яку очолював Макс Перуц і яка знаходилася у Кавендіській лабораторії.
- лорд Релей (фізика, 1904)
- сер Дж. Дж. Томсон (фізика, 1906)
- лорд Резерфорд (хімія 1908)
- сер Вільям Брегг (фізика, 1915)
- Чарлз Гловер Баркла (фізика, 1917)
- Френсіс Вільям Астон (хімія, 1922)
- Чарльз Вільсон (фізика, 1927)
- Артур Комптон (фізика, 1927)
- Овен Річардсон (фізика, 1928)
- Джеймс Чедвік (фізика, 1935)
- Джордж Томсон (фізика, 1937)
- Едвард Віктор Епплтон (фізика, 1947)
- Патрік Блекетт (фізика, 1948)
- Джон Кокрофт (фізика, 1951)
- Ернест Волтон (фізика, 1951)
- Френсіс Крік (фізіологія і медицина, 1962)
- Джеймс Ватсон (фізіологія і медицина, 1962)
- Макс Перуц (хімія, 1962)
- Джон Кендрю (хімія, 1962)
- Дороті Ходжкін (хімія, 1964)
- Браян Джозефсон (фізика, 1973)
- Мартін Райл (фізика, 1974)
- Ентоні Г'юїш (фізика, 1974)
- Невілл Мотт (фізика, 1977)
- Філіп Андерсон (фізика, 1977)
- Капиця Петро Леонідович (фізика, 1978)
- Аллан Кормак (фізіологія і медицина, 1979)
- Аарон Клуг (хімія, 1982)
- Норман Рамзей (фізика, 1989)
- ↑ Exterior view of the entrance to the Cavendish Laboratory in Free School Lane
- ↑ https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=62.253.143.104%20-%2062.253.143.111&type=inetnum
- ↑ [1] [Архівовано 12 січня 2006 у Wayback Machine.] — Список лауреатів Нобелівської премії, які значну частину свого життя пропрацювали у Кавендіській лабораторії (англ.)
- ↑ Інститут в Дубні став четвертим у світі за кількістю відкритих ізотопів. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 25 вересня 2012.
- http://www.phy.cam.ac.uk/ [Архівовано 8 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Розташування основного комплексу будівель Кавендіської лабораторії на мапі університету і на Google maps [Архівовано 9 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Історія лабораторії на її сайті(англ.)
- http://www.bluesci.org/index.php?option=com_content&task=view&id=262&Itemid=260 [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Рання історія лабораторії, 1871–1910(англ.)