Координати: 42°38′ пн. ш. 24°48′ сх. д. / 42.633° пн. ш. 24.800° сх. д. / 42.633; 24.800
Очікує на перевірку

Карлово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлово
болг. Карлово
Герб Прапор
герб прапор
Панорама міста зі Старої Планини
Панорама міста зі Старої Планини
Панорама міста зі Старої Планини
Основні дані
42°38′ пн. ш. 24°48′ сх. д. / 42.633° пн. ш. 24.800° сх. д. / 42.633; 24.800
Країна Болгарія Болгарія
Регіон Пловдивська область
Столиця для Карлово[d] (община Болгарії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Троян ?
Засновано 1483
Площа 102,173 км²
Населення 26 084 (2008)
Висота НРМ 452 ± 1 м
Міста-побратими Конін, Брянськ, Барановичі (29 травня 1999)[1], Владимир (2018)[2][3]
Телефонний код 335
Код LAU (NUTS) BG36498
GeoNames 730565
OSM ↑1955793 ·R (Карлово)
Поштові індекси 4300
Міська влада
Мер міста Найден Найденов
Вебсайт www.karlovo.bg
Мапа
Мапа
CMNS: Карлово у Вікісховищі

Карлово — місто в Південній центральній Болгарії, розташоване в південній частині Старої Планини - Пловдивської області. Найближче місто до Карлово - місто Сопот в 5 км на захід, а до Пловдива - 52 км на південь. Місто є третім за величиною в регіоні після Пловдива і Асеновграда і є адміністративним центром общини Карлово.

Географія

[ред. | ред. код]

Карлово розташоване на 386 м над рівнем моря в північній частині Карловської рівнини, яка сформована на південний захід від Балканських гір, на північ від Сищинських Середніх гір і на північний схід від Сарненських гір. Гірська область Козниця (до міста Клисура) відокремлює долину Стремсько від сусідніх долин на західі, а на сході відділена від Крестеця (Стражата). Це географічне положення відіграє важливу роль у кліматі міста та долині троянд, яка його оточує. Карлово знаходиться в 145 км на схід від столиці Софії і в 64 км на північ від обласного і другого за величиною міста країни - Пловдива.

Місто Карлово, вид з Старих Планин
Будинок культури у центрі Карлово
Храм "Всіх болгарських святих" в будинку музею Василя Левського

Історія

[ред. | ред. код]
Куршум Джамія (мечеть), побудована на початку 15 століття, пам'ятник культури

Близько 1482 - 1485 рр підбалканське село Сушиця надійшло султану Баязиду II за часів володіння (мульк) Карли Заде Лала Али бея. У 1496 році Алі бей перетворив це володіння у вакф. Згідно з установчим документом , землі Сушиці межують на півночі зі Старими Планинами, на сході з селом Арабли, на півдні з річкою Гьопса (Стряма) і на заході з селом Акча-Кілізе (Сопот). У наступному столітті Сушиця швидко зростала: за османськими документами в 1516 році існує сім мусульманських і 42 християнських домогосподарства, а в 1596 році вже 117 мусульманських і 162 християнських домогосподарств. Доходи від вакфи складають 5997 акче у 1516 році та 23 596 у 1596 році відповідно. Таким чином, село переросло в місто, яке було названо на честь Карлизаде Алі бея Карлово.[4] Карлизаде Алі бей зводить найдавнішу збережену будівлю в Карлово — Куршум Джамію (1485), названу так ("Олов`яна мечеть") через її металевий дах. Його будівля оголошена пам'ятником культури .

У 17 столітті у Карлово працював відомий майстер-книголюбник Аврам єрей. Він завершив у липні 1660 року Міней, та переписав у 1669 році Євангеліє, яке зберігається в Зографському монастирі. У травні 1674 року він закінчив Сбірник (Псалтир, місяцеслов, октоіх, календар і т.д.).

Приблизно в 1807 році вчителем у місті був Атанас Владос, арумун з Велеса. За ним були Нікола Бітолецит і Нено Келешт. Навчальна робота в Карлово досягла свого піку, коли в 1828 році Рейно Попович став учителем у місті. Попович навчає в місті близько 25 років.

У 1859 р Пловдійський митрополит Паїсій рукопоклав Василя Левського на ієродиякона у церкві Успіння Пресвятої Богородиці[5].

У 1869 р Анастасія Райнова та Аніца Пулева заснували другу жіночу співдружність в Болгарії.

З 1953 по 1962 рік місто називається Левськиград.

Економіка

[ред. | ред. код]

В м. Карлово розташоване м'ясопереробне підприємство АТ «М`ясокомбінат Карлово», що входить до групи "Боні Холдінг" АТ. Продукцією виробника є відома Карловська луканка, Виробництво та реалізація Карловської луканки іншими виробниками поза параметрами виданого сертифіката є незаконним і є порушенням ст. 43 Закону про знаки та географічні зазначення. У місті є виробники косметичних засобів та м'ясокомбінати. Створена компанія "Болгарська троянда" АТ[6], що випускає різноманітні косметичні продукти. У районі Карлово вирощуються ефірні олійні культури (лаванда, олійна троянда).

Релігія

[ред. | ред. код]

Православна церква Святого Миколая

[ред. | ред. код]
Православна церква Святого Миколая

Православна церква Святого Миколая була побудована в 1847 році.

Державні установи

[ред. | ред. код]
Школа Лазарова

Школи:

Культура

[ред. | ред. код]

Муніципальна бібліотека

[ред. | ред. код]

Фонд налічує близько 68 тисяч бібліотечних документів, бібліотека обслуговує близько 1500 читачів, чиї щорічні відвідування становлять близько 27 тисяч, а бібліотечні документи - близько 50000 на рік.

  • Товариство болгарських письменників - Карлово
  • Художня галерея - Карлово

Музеї

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Василю Левському
  • Національний музей "Василь Левський" — будинок Апостола. Працює цілий рік. Це 44 місце з 100 національних туристичних об'єктів - Болгарського туристичного союзу. Літній час: з 08:30 до 13:00 та з 14:00 до 17:30; Зимовий робочий час: 08:00 - 13:00 та 14:00 - 17:00, є печатка книги Болгарського туристичного союзу.
  • Муніципальний історичний музей - Карлово. Музей відкритий цілий рік з робочим часом: з 08:00 до 12:00 і з 13:00 до 17:00. Є печатка книги Болгарського туристичного союзу для 100 національних туристичних об'єктів.
  • Музей "Етнографічна експозиція епохи відродження Мазаков Будинок" і "Даскаль Батьов". Будинок Мазакова побудований священиком Христо Попвасилевим в 19 столітті і сьогодні є музеєм у Старому місті на бульварі Євстаті Гешева 3, з робочим часом 08:00 - 12:00 і 13:00 - 17:00., історичний пам'ятник культури, побудований близько 1848 року. Є постійно діюча етнографічна експозиція з оригінальними тканинами, народними костюмами з Карлово, та іншим. Відтворюється типовий міський спосіб життя, характерний для багатих сімей Карлово. Будинок даскаля (педагога) Ботева по вулиці Даскаль Ботьо Петкова 11 можна відвідати за запитом в Історичному музеї.
  • Центр ремесел і культурних традицій. Будівля була побудована в середині 19 століття і є однією з найцікавіших і красивих будівель міста. Революційний комітет, заснований Василем Левським, колись збирався тут у готелі. Сьогодні відвідувачі можуть доторкнутися до минулого майстрів, місцевих лісорубів, різбарів, граверів, мідних майстрів, бондарів, іконописців.
  • Архітектурно-історичний заповідник "Старе місто". Незважаючи на появу сучасного будівництва, у старій частині міста збереглися близько 115 будинків, оголошених пам'ятками культури. Невелика їх кількість відкрита для відвідування і відвідувачі можуть насолодитися прекрасними фасадами будинків, дерев'яними воротами і віконницями, настінними розписами на стінах, гарними дворами.

Регулярні події

[ред. | ред. код]
  • 16 січня - Святкування засідання Першої міської ради Карлово
  • 19 лютого - Пам'ять Василя Левського
  • 25 лютого - Ігри Кукерів
  • 18-28 лютого - Марафон читання
  • Травень - Ярмарок ремесел "Стародавне Карлово"
  • 27 травня - свято троянд
  • 28 травня - Свято Каракачана
  • 17 - 18 липня - Святкування народження Василя Левського, міські свята
  • 3 жовтня - День Євлоги та Христо Георгієвих

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Водоспад Сучурум, Карлово
Природа
  • Водоспад Сучурум - частина заповідника, що знаходиться над Карлово. Також там є будинок культури, хрест та мисливський парк.
  • Національний парк "Центральний Балкан"
Театр
Музеї
  • Національний музей "Василь Левський" — будинок Апостола. Працює цілий рік. Це 44 місце з 100 національних туристичних об'єктів - Болгарського туристичного союзу . Літній час: з 08:30 до 13:00 та з 14:00 до 17:30; Зимовий робочий час: 08:00 - 13:00 та 14:00 - 17:00, є печатка для книги Болгарського туристичного союзу.
  • Пам'ятник Василю Левському - на площі між двома церквами, є вираженням глибокої поваги та подяки великому Апостолу свободи його співгромадянами. Укладання кам'яного фундаменту пам'ятника відбулося 15 травня 1903 року у присутності князя Фердинанда I. Побудували за проектом Маріна Васілева. Скульптор зобразив Апостола вободи в повний зріст з револьвером у руці і з левом поруч з ним. На постаменті пам'ятника є імена людей, які загинули під час страшних липневих і серпневих днів 1877 року.
  • Карлово кале - фортеця невеликого розміру і належить до так званих кастел. Займає площу близько 500 м². Планування фортеці, місце розташування, техніка будівництва та знайдені знахідки відносяться до пізньої античності IV-VI ст.

Спорт

[ред. | ред. код]
Стадіон Карлово
  • ФК "Левський"
  • СК бойових видів спорту
  • СК "Діамант"

Особи

[ред. | ред. код]
Будинок-музей "Василь Левський"
  • Аврам Дмитрович (XVII ст.), священик, перший вчитель, письменник і автор пісень
  • Анка Ламбрева (1895 - 1976), мандрівниця
  • Ганна Лалева Заімова (Атанасова) (1894 - 1983), дружина генерала. Володимира Заімова
  • Ботьо Петков (1815 - 1869), вчитель епохи відродження та батько Христо Ботева
  • Брайко Генов (1814 - 1865), вчитель, священик, етнограф
  • Василь Кірков (1870 - 1931), драматург, один із засновників Болгарського національного театру
  • Василь Левський (1837 - 1873), революційний і національний герой
  • Іван Ночев (1916-1991) брав участь у винаході двигуна модуля "Орел" "Аполлона-11"
  • Олена Снежина (1882 - 1944), перша болгарська драматична актриса
  • Іван Богоров (1818 - 1892), болгарський просвітитель, публіцист, журналіст і енциклопедист, чемпіон чистоти болгарської мови.
  • Іван Лазаров (1890 - 1952), скульптор
  • Іван Попов (1865 - 1966), засновник болгарського театру та його історіограф
  • Лазар Лазаров (1864 -?), болгарський офіцер, генерал-лейтенант
  • Лазар Ненков Лазаров (1941 - 2006), художник
  • Марія Симова (1920 - 1977), художниця і драматург
  • Михайло Ганчев (1872 - 1931), болгарський військовий і революційний діяч
  • Микола Стоянов (1948), болгарський письменник і перекладач
  • Паїсій Каравелов (1891 - 1944), болгарський священик і громадський діяч
  • Петко Абаджиєв (1913 р.н.), художник
  • Петро Александров (1962 р.н.), футболіст, національний, бронзовий призер чемпіонату світу з футболу 1994 року в США
  • Петро Тантилов (1861 - 1937), військовий офіцер, генерал-лейтенант
  • Петро Юруков (1882 - 1905), революційний діяч
  • Хаджі Тодор Сахатчиєв (?-1877), просвітитель, торговець
  • Райна Кассабова (1897 - 1969) бере участь у першому бойовому польоті в світі
  • Райно Попович (1773 - 1858), вчитель і вчений
  • Рангель Геровський (1959 - 2004), болгарський борець, олімпійський призер
  • Стойчо Керев (1965 р.н.), журналіст, продюсер та медіа експерт, автор, викладач та комунікатор методів поведінки та аналізу
  • Христо Георгієв (1824 - 1872), підприємець
  • Христо Мутафчиєв (1969 р.н.), актор
  • Христо Проданов (1943 - 1984), альпініст, піднявся на Еверест
  • Василь Банов, 26 липня 1946, актор
  • Іван Банґеєв (1876—?) — болгарський військовий.
  • Лазар Лазаров (1864—?) — болгарський військовий.

Інше

[ред. | ред. код]

У Карлово знаходиться 61-я Стрямська механізована бригада болгарської армії. Близько 10 км на південь від міста Карлово знаходиться місто Баня, де цілий рік працюють гарячі басейни і спа-готелі.

Кухня
  • Виноградна ракія Карлова
  • Карловський мускат
  • Карловська анісовка - коньяк з анісом, в основному п'ють в Карлово і Асеновграді
  • Карловська луканка

ЗМІ

[ред. | ред. код]

Радіо

[ред. | ред. код]

У Карлово приймаються наступні радіостанції, що транслюються передавальною станцією поблизу Войнягово:

  • 99.4 Горизонт
  • 102,9 Дарік радіо
  • 107.8 Радіо Фреш

А з піку Ботева:

  • 92.2 Христо Ботев
  • 100.9 Горизонт

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Історичний музей Карлово
    Історичний музей Карлово
  • Дзвіниця церкви "Св. Микола", 1890
    Дзвіниця церкви "Св. Микола", 1890
  • Могила Джини Кунчевої
    Могила Джини Кунчевої
  • Економічна школа "Теодор і Анна Пулієви", Карлово
    Економічна школа "Теодор і Анна Пулієви", Карлово
  • Фреска, Карлово
    Фреска, Карлово
  • Площа 20 липня, Карлово
    Площа 20 липня, Карлово
  • Школа Лазара (1892)
    Школа Лазара (1892)
  • Пам'ятник Василю Левському, Карлово
    Пам'ятник Василю Левському, Карлово
  • Пам'ятник Василю Левському, Карлово, фото до 1949 року
    Пам'ятник Василю Левському, Карлово, фото до 1949 року
  • Національний банк Болгарії в центрі Карлово
    Національний банк Болгарії в центрі Карлово
  • Водоспад
    Водоспад
  • Вид з вершини водоспаду Сучум
    Вид з вершини водоспаду Сучум
  • Площа 20 липня, Карлово
    Площа 20 липня, Карлово
  • Пам'ятник на площі "20 липня", Карлово
    Пам'ятник на площі "20 липня", Карлово
  • Пам'ятник на площі "20 липня", Карлово
    Пам'ятник на площі "20 липня", Карлово
  • Площа "20 липня", Карлово
    Площа "20 липня", Карлово
  • Архітектурно-історичний заповідник "Старе місто"
    Архітектурно-історичний заповідник "Старе місто"
  • Готель "Сова"
    Готель "Сова"

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://baranovichy.by/goroda-pobratimi-ru
  2. ↑ https://www.vladimir-city.ru/upload/static/international/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC.pdf
  3. ↑ https://www.vladimir-city.ru/international/partners/
  4. ↑ Бойков, Г. Карлазаде Алі бей: Благочестивий фонд османського сановника і поява міста Карлова в Центральній Болгарії
  5. ↑ Унджиев, Иван (1945 (1947)). Васил Левски. Биография. София: Народен комитет „Васил Левски“ и Дирекция на изкуствата. с. 86.
  6. ↑ Болгарська троянда Карлово. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 1 березня 2019.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]


Болгарія Це незавершена стаття з географії Болгарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлово&oldid=43128133