Карл-Август Фагергольм
Карл-Август Фагергольм | |
---|---|
швед. Karl-August Fagerholm | |
Народився | 31 грудня 1901[1][2][3] Сіунтіоd, Нюландська губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
Помер | 22 травня 1984[1][2] (82 роки) Гельсінкі, Фінляндія |
Поховання | Гієтаніємі[4] |
Країна | Фінляндія |
Національність | фінські шведи |
Діяльність | політик, журналіст, дипломат |
Знання мов | фінська |
Посада | прем'єр-міністр Фінляндії, депутат Едускунта[d], President of the Nordic Councild, Speaker of the Parliament of Finlandd, прем'єр-міністр Фінляндії, прем'єр-міністр Фінляндії, Speaker of the Parliament of Finlandd, Speaker of the Parliament of Finlandd, Speaker of the Parliament of Finlandd, Speaker of the Parliament of Finlandd, Speaker of the Parliament of Finlandd і генеральний директор[d] |
Партія | Соціал-демократична партія Фінляндії |
У шлюбі з | Judith Fagerholmd |
Діти | Brita Kekkonend |
Нагороди | |
IMDb | ID 2489824 |
Карл-Август Фагергольм (фін. Karl-August Fagerholm; нар. 31 грудня 1901, Сіунтіо, Велике князівство Фінляндське — пом. 22 травня 1984, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський державний і політичний діяч.
Народився 31 грудня 1901 року в Сіунтіо на території Великого князівства Фінляндського у шведській родині.
У 1930 році Фагергольм був обраний до парламенту Фінляндії.
З 1934 він виконує функції голови шведського робочого союзу Соціал-демократичної партії Фінляндії (СДПФ). У 1937 — 1944 роки працює міністром соціальних справ.
У 1945 — 1947, 1950 — 1956, 1957, 1958 — 1961 і 1965 рр. — спікер парламенту.
Тричі очолював уряд Фінляндії в 1948 — 1950, 1956 — 1957 і 1958 — 1959 роках. Будучи лідером соціал-демократів, він був прем'єр-міністром з 1948 по 1950, незважаючи на шалену опозицію комуністів і звинувачення СРСР що він виступав за розірвання договору про дружбу між Фінляндією та СРСР (1948) і за вступ Фінляндії до НАТО. Навіть зростаюча інтеграція Фінляндії у світову економіку, про що свідчить її приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) у 1949, сприймалася з такою ж підозрою, хоча вона служила інтересам Радянського Союзу, оскільки сприяла здатності Фінляндії виконувати суворі вимоги воєнних репарацій Паризького мирного договору.
У 1956 році балотувався на посаду президента Фінляндії, але програв голосування Урго Кекконену, набравши 149 голосів членів колегії вибірників проти 151.
У 1958 — 1959 роках працював міністром закордонних справ.
Помер 22 травня 1984 року в Гельсінкі.
Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Фінляндії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 31 грудня
- Народились 1901
- Уродженці Великого князівства Фінляндського
- Померли 22 травня
- Померли 1984
- Померли в Гельсінкі
- Поховані на цвинтарі Гієтаніємі
- Кавалери Великого золотого почесного знака на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена Сокола
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери Великого хреста ордена Білої Троянди
- Кавалери Великого хреста ордена Данеброг
- Кавалери Великого хреста ордена Фенікса (Греція)
- Міністри закордонних справ Фінляндії
- Прем'єр-міністри Фінляндії
- Міністри Фінляндії
- Кандидати в президенти Фінляндії