Очікує на перевірку

Каус Медіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каус Медіус[1]
Diagram showing star positions and boundaries of the Sagittarius constellation and its surroundings

Розташування δ Стрільця (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Стрілець
Пряме піднесення 18г 20х 59.64354с[2]
Схилення −29° 49′ 41.1659″[2]
Видима зоряна величина (V) +2.70[3]
Характеристики
Спектральний клас K3 III[4]
Показник кольору (B−V) +1.38[3]
Показник кольору (U−B) +1.55[3]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –19.9[5] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +32.54[2] мас/р
Схил.: −25.57[2] мас/р
Паралакс (π) 9.38 ± 0.18 мас[2]
Відстань 348 ± 7 св. р.
(107 ± 2 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−1.99[6]
Фізичні характеристики
Маса 3.21[7] M
Радіус 16[8] R
Ефективна температура 4,203±69[7] K
Інші позначення
Kaus Media, Kaus Meridionalis, Media, δ Sgr, CPD−30° 5513, FK5 687, GC 25024, HD 168454, HIP 89931, HR 6859, SAO 186681, PPM 268275, CCDM J18210-2950A, WDS J18210-2950A[9]
Посилання
SIMBADдані для del+Sgr

Каус Медіус[1] (Дельта Стрільця, δ Стрільця, δ Sgr) — подвійна зоря в південному зодіакальному сузір'ї Стрільця. Видима візуальна величина становить +2,70, що робить її легко видимою неозброєним оком. Вимірювання паралаксу дає відстань близько 348 світлових років (107 парсеків) від Сонця.

Властивості

[ред. | ред. код]

Егглтон і Токовінін (2008) вважають δ Стрільця подвійною системою, що складається з гіганта спектрального класу K3 III і супутника — білого карлика. Гігант є слабкою барієвою зорею, скоріш за все, кількість елементів s-процесу на її поверхні збільшена завдяки передачі маси від супутника. Його маса приблизно в 3,21 рази більша за масу Сонця, а вік становить приблизно 260 мільйонів років.

δ Стрільця має три тьмяних візуальних супутники:[10]

  • 14-ї величини на відстані 26 кутових секунд,
  • 15-ї величини на відстані 40 кутових секунд, і
  • 13-ї величини на відстані 58 кутових секунд.

Назви та позначення

[ред. | ред. код]

δ Стрільця — це позначення зорі Байєром.

Українська назва «Каус Медіус»[1] походить від традиційної лат. Kaus Media (варіанти — Kaus Meridionalis, Media), яка у свою чергу походить від араб. قوس‎ (qaws, «лук») і лат. media («середина»), що позначає розташування зорі в сузір'ї.
Перший бюлетень робочої групи із назв зір (Work Group Star Names, WGSN) Міжнародного астрономічного союзу зафіксував назву Kaus Media[11].

У каталозі календаря Аль Ахсасі аль Муаккет зоря була позначена Thani al Waridah, що означає «друга з Варіди»[12].

У китайській астрономії зоря входить до астеризму, що має назву (, «Віячка») і складається з δ Стрільця, γ2 Стрільця, ε Стрільця та η Стрільця. Сама китайська назва — 箕宿二Jī Sù èr — означає «Друга зоря віячки»[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X.
  2. а б в г д е van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  3. а б в г Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewskj, W. Z. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. Communications of the Lunar and Planetary Laboratory. 4 (1): 99—110. Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
  4. а б Houk, Nancy (1982). Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD stars: Declinations -40_ƒ0 to -26_ƒ0. Astronomy. Т. 3. Ann Arbor, MI: University of Michigan. Bibcode:1982mcts.book.....H.
  5. а б Evans, D. S. (1967). Написано у University of Toronto. Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities: Determination of Radial Velocities and their Applications. International Astronomical Union Symposium no. 30. Т. 30. London: Academic Press. с. 57. Bibcode:1967IAUS...30...57E.
  6. а б Elgarøy, Øystein; Engvold, Oddbjørn; Lund, Niels (March 1999). The Wilson-Bappu effect of the MgII K line – dependence on stellar temperature, activity and metallicity. Astronomy and Astrophysics. 343: 222—228. Bibcode:1999A&A...343..222E.
  7. а б в Luck, R. Earle (25 серпня 2015). Abundances in the Local Region. I. G and K Giants. The Astronomical Journal. 150 (3): 88. arXiv:1507.01466. Bibcode:2015AJ....150...88L. doi:10.1088/0004-6256/150/3/88.
  8. а б Pasinetti Fracassini, L. E.; Pastori, L.; Covino, S.; Pozzi, A. (15 лютого 2001). Catalogue of Apparent Diameters and Absolute Radii of Stars (CADARS). Astronomy and Astrophysics (вид. Third). 367 (2): 521—524. arXiv:astro-ph/0012289. Bibcode:2001A&A...367..521P. doi:10.1051/0004-6361:20000451.
  9. а б del Sgr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 11 січня 2012.
  10. Dommanget, J.; Nys, O. (1994). Catalogue des composantes d'etoiles doubles et multiples (CCDM) premiere edition – Catalogue of the components of double and multiple stars (CCDM). Communications de l'Observatoire Royal de Belgique. A (вид. First). Observatoire Royal de Belgique. 115: 1. Bibcode:1994CoORB.115....1D.
  11. Bulletin of the IAU Working Group on Star Names (PDF). July 2016. Архів (PDF) оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  12. Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 55 (8): 435. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429.
  13. 陳輝樺 (11 травня 2006). 中國古代的星象系統 (11): 箕宿. AEEA 天文教育資訊網 (кит.). National Museum of Natural Science. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]