Клан Мак-Грегор

Мак-Гре́гор, іноді також МакГре́гор або Макгре́гор (англ. MacGregor, шотл. гел. MacGrioghair, Clann Ghriogair, na Griogalaich) — він же: МакГріогайр, МакГрегорі — один із кланів гірської частини Шотландії. Мак-Грегори володіли землями у Гленстре, Гленлохі й Гленорхі.

Гасло клану: шотл. гел. 'S rioghal mo dhream — «Королівське моє походження»
Військова пісня клану: шотл. гел. Àrd-Choille — Ард Хойлле — Лісова вершина
Землі клану: Аргайл, Пертшир
Символ клану: гілка сосни шотландської (лат. Pinus sylvestris)
Музика клану: шотл. гел. Ruaig Ghlinne Freoine — Руайг Глінне Фреойне
Вождь клану: Сер Малькольм Мак-Грегор — VII баронет Ланріка і Балхіддера, Ан т-Альпенех Мор (шотл. гел. An t-Ailpeineach Mòr)
Резиденція вождя клану: Ірвін-хаус
Союзні клани: Грант, Тейлор
Ворожі клани: Кемпбелл, МакЛарен, Колкагун, Драммонд

Історія клану

Походження клану

Клан Мак-Грегор походить із земель Орхі, Гленлохі, Гленстре.

Вважається, що клан чисто кельтського (гельського) походження, що він походить від королівського роду королів Дал Ріада, які в свою чергу мають ірландське походження — з династій давніх ірландських королів. З Яном Монкрефі, клан Мак-Грегор походить від давнього кельтського королівського роду через абатів Глендохарт. Це згадується в девізі клану: «Королівське моє походження».

Люди клану Мак-Грегор вважають своїм родоначальником принца Грегора МакАльпіна, сина короля Кеннета I — що відображено у девізі клану, — однак, можливо, це просто легенда. Але історик Вільям Форбс Скене підтримував цю думку. Інші історики схильні вважати, що пращуром Мак-Грегорів був Гріогар (Griogair), син Дангала, співправителя королівства Альба у період між 879 і 889 роками. Першим вождем клану, чиє існування підтверджують історичні джерела, був Гріогар Золоті Шпори (Griogair of the Golden Bridles). Близько 1390 року йому спадкував син, Ян Одноокий (Eoin Camm).

X—XV століття

Мак-Грегори були вкрай войовничими, й захопили багато земель силою зброї. Тривалий час їм вдавалось зберігати «статус кво». Однак доля відвернулась від Мак-Грегорів, коли король Роберт I Брюс передав значну частину їхніх земель клану Кемпбелл, що підробив документи на право власності. Клан втратив баронство Лох Ейв. Кемпбелли збудували замок Кілхурн на їхніх землях і поступово витісняли Мак-Грегорів з їхніх земель. Мак-Грегори довго й безуспішно боролись із Кемпбеллами, й урешті-решт втратили більшість земельних володінь.

XVI століття — війни кланів

У 1519 році помер Ян Гленстре (шотл. гел. Iain of Glenstrae) не лишивши нащадків. Він був другим відомим чоловіком клану Мак-Грегор, хто отримав прізвисько «Чорний». Еайн Мак-Грегор уклав спілку з одвічним ворогом — з кланом Кемпбелл і одружився з дочкою сера Коліна Кембелла Гленрочі. У 1547 році син Еайна — Алістер воював проти англійців і брав участь у битві під Пінкі Клеу, але помер незабаром після битви. Потім Колін Кемпбелл відмовився визнати юридичний позов клану Мак-Грегор, що його подав Грегор Рой Мак-Грегор щодо земель в них незаконно відібраних і між кланами Мак-Грегор та кланом Кемпбелл почалась війна. Грегор Рой Мак-Грегор був у 1570 році захоплений і вбитий Кемпбеллами. Вождем клану став його син Алістер. Але він не зміг зупинити переслідування людей із клану Мак-Грегор людьми клану Кемпбелл. Ці переслідувані ввійшли в історію як «Діти Туману».

Королівський лісничий Джон Драммонд з клану Драммонд був вбитий після того як він повісив кількох людей з клану Мак-Грегор за браконьєрство. Вождь клану Мак-Грегор взяв на себе відповідальність за вбивство Джона Драммонда і був за це засуджений Таємною Радою.

XVII століття

У 1603 році клан Мак-Грегор здійснив набіг на землі клану Колкагун. У поході брало участь більше 400 Мак-Грегорів. Король дав дозвіл клану Колкагун придушити свавлля Мак-Грегорів. Клан Колкагун зібрав більше 500 піших воїнів та більше 300 вершників і виступив проти клану Мак-Грегор. Загони зійшлися під Глен Фруїн. Мак-Грегори розділили своє військо на дві частини і атакували клан Колкагун з фронту і з тилу. Військо клану Колкагун було загнане в ущелину Мосс Аухінкайг, де кіннота була неефективна. Мак-Грегори перебили більше 300 воїнів клану Колкагун. Наприкінці XVIII століття вожді кланів Мак-Грегор та Колкагун зустрілися на цьому самому місці, де відбулась кровопролитна битва і потиснули один одному руки в знак примирення.

Після битви під Глен Фруїн, у 1603 році король Яків VI (Джеймс VI Шотландський) своїм указом де-юре ліквідував клан і вигнав Мак-Грегорів з країни, оголосив клан Мак-Грегор поза законом, їм не можна було йменуватись цим іменем під страхом смерті. У 1604 році 11 людей з клану Мак-Грегор були повішені в Едінбурзі. Сама назва Мак-Грегор була заборонена. Але члени клану взяли імена інших родин — Мюррей, Грант та ін., з якими мали родинні зв'язки, чи співробітничали, і так зберегли життя клану. Оголошені поза законом, позбавлені землі й засобів до існування, Мак-Грегори займались викраденням худоби, розбійництвом, збиранням «чорної данини» та браконьєрством.

XVIII століття

З роду Мак-Грегорів походить знаменитий розбійник XVIII століття Роб Рой — «Рудий Роберт». Роб Рой народився 1671 року і завдавав величезних клопотів британському уряду аж до своєї смерті в 1734 році. У 1715 році Роб Рой примкнув до повстання якобітів, які боролися за свободу Шотландії. Під час одного з рейдів Роб Роя місто Думбартон в паніці здалося йому.

Під час повстання 1745 року Мак-Грегори боролися в лавах якобітів під проводом герцога Дюка Пертського, брали участь в битві під Престонпан. Клан Мак-Грегор брав участь в битві під Літлферрі у 1746 році і зазнав великих втрат. Тому він не брав участь у битві під Куллоден.

Клан офіційно реабілітовано лише 1774 року, хоча фактично переслідування припинились вже з другої половини XVIII століття.

XIX століття

Клану необхідно було відновити інститут вождів клану. 826 людей з клану Мак-Грегор підписались під петицією про визнання генерала Джона Мюррея Ланріка вождем клану Мак-Грегор. Предком Джона Мюррея Ланріка був Дункан Мак-Грегор Ардхойлл, що помер у 1552 році. Син Джона Мюррея Ланріка — сер Еван відіграв важливу роль у візиті короля Георга IV до Шотландії в 1822 році.

Вожді клану

Гріогар Золоті шпори (бл. 1300—1360)
Ян Одноокий, син Гріогара (бл. 1325—1390)
Єн Дуф (Eoin Dubh), син Єна Одноокого (близько 1350—1415)
Малкольм Кульгавий (Gille-coluim), син Єна Дуфа (бл. 1375—1440)
Падрейг, син Малкольма Кульгавого (бл. 1405—1461)
Єн Дуф, син Падрейга (бл. 1440—1519)
Єн Макеохан, прапрапрапраправнук Яна Одноокого (1480—1528)
Алістер Рой з Гленстре (Alasdair ruadh of Glenstrae), син Єна Макеохана (1515—1547)
Єн Рой, син Алістера Роя (1540—1550)
Гріогар Рой із Гленстре на прізвисько Стріла Глен-Лайона, брат Єна Роя (1541—1571)
Алістер Рой із Гленстре, племінник Алістера Роя і син Гріогара Роя (1569 — страчений у 1604)
Грегор, також відомий під ім'ям Джон Мюррей, племінник Алістера Роя (1599—1639)
Патрік Рой, брат Грегора (бл. 1600—1650)
Джеймс, син Патріка Роя (? — 1670-ті)
Грегор, син Малкольма (? — 1680-ті)
Арчібальд з Кілманана, двоюрідний брат Грегора (? — 1704)
Олександр Мак-Грегор або Драммонд з Балхалді (? — 1743), вождь з 1714 року
Вільям Мак-Грегор Драммонд з Балхалді (? — 1765), вождь з 1743 року
Олександр Мак-Грегор Драммонд з Балхалді (1758 — ?), вождь з 1765 року
Сер Джон Мюррей (Мак-Грегор) з Ланріка, 1-й баронет Ланріка з 1795 року
Сер Еван Джон Мак-Грегор (1785—1841), 2-й баронет Ланріка, засновник спілки клану (1822)
Сер Джон Атол Баннатайн Мак-Грегор (1810—1851), 3-й баронет Ланріка
Сер Малкольм Мюррей Мак-Грегор (1834—1879), 4-й баронет Ланріка
Сер Малкольм Мак-Грегор (1873 — ?), 5-й баронет Ланріка
Сер Грегор Мак-Грегор (1925—2003), бригадир, 6-й баронет Ланріка
Сер Малкольм Мак-Грегор, майор, 7-й баронет Ланріка ^[1]

Найвидатніші члени клану

Роб Рой (Роб Мак-Грегор) (1671—1734) — національний герой Шотландії, якого часто називають шотландським Робіном Гудом
Юен Мак-Грегор (н. 1971) — шотландський кіноактор («На голці», «Мулен Руж!», «Зоряні війни», «Хижі Пташки (та фантастична Харлі Квін)»).
Конор Мак-Грегор (н. 1988) — ірландський боєць змішаних єдиноборств, колишній чемпіон UFC.

Посилання

Clangregor.com [Архівовано 22 Листопада 2011 у Wayback Machine.]
Історія клану на Myclan.com

Джерела

Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 220 – 221.
Skene, William; Celtic Scotland: a history of ancient Alban, Volume 3. (1880).
Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 108 – 109.
W Moir Bryce, The Book Of The Old Edinburgh Club, Edinburgh 1918, vol.X, pp.88–89
Black, George Fraser (1946) The Surnames of Scotland: their origin, meaning and history. [From the "Bulletin of the New York Public Library", 1943–46.] New York: New York Public Library
Simpson, Peter. "The Highland Independent Companies, 1603 – 1760". Page 135 – 136. ISBN 0-85976-432-X.
Pollard, Tony. Culloden: The History and Archaeology of the last Clan Battle. Published 2009. Page 34. ISBN 978-1-84884-020-1.
Mac Gregor of Mac Gregor, Chief of Clan Gregor. - Burke's Peerage and Gentry. Retrieved 18 September 2007.
Adam, Frank; Innes of Learney, Thomas (1970). The Clans, Septs & Regiments of the Scottish Highlands (8th edition ed.). Edinburgh: Johnston and Bacon. pp. 539–540.

Примітки

↑ Clangregor.com [Архівовано 22 Листопада 2011 у Wayback Machine.]

[1] Clangregor.com [Архівовано 22 Листопада 2011 у Wayback Machine.]

[1]