Ковальчук Михайло Сидорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальчук Михайло Сидорович
Народження5 червня 1933(1933-06-05)
Молочки
Смерть26 липня 2014(2014-07-26) (81 рік)
 Маріуполь, Україна
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
НавчанняЛьвівське училище прикладного мистецтва
Діяльністьхудожник
Роки творчості1955—2000 рр.
Творисценографія
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України

Миха́йло Си́дорович Ковальчу́к (5 червня 1933, Молочки, тепер Чуднівський район — 26 липня 2014, Маріуполь, Україна) — український театральний художник, заслужений художник УРСР (1979).

Життєпис

[ред. | ред. код]

1958 року закінчив Львівське училище прикладного мистецтва, працював художником-декоратором Севастопольського російського драматичного театру ім. А. Луначарського, з 1960 — працює в Донецькому російському драматичному театрі у місті Маріуполь, з 1972 — в ньому головний художник.

Працював по замовам в інших театрах — у містах Луганськ, Вінниця, Житомир, Таллін, Ленінград. Так, в Національному академічному театрі імені Івана Франка художник Ковальчук створив декорації для вистави, де головну роль виконувала народна артистка Наталя Ужвій. В Ленінградському театрі драми і комедії на Літейному проспекті він створив декорації до вистави «Не стріляйте в білих лебедів» за твором письменника Бориса Васильєва.

2013 року Ковальчук Михайло Сидорович дочекався персональної виставки в Художньому музеї імені Куїнджі. На виставці глядачі могли оцінити близько сорока творів сценографа. Ковальчук не втрачав творчий тонус і працював тридцять років як театральний художник в самодіяльному народному театрі Будинку культури заводу «Азовсталь», що підживлювало мистецьке життя в місті Маріуполь. Із власних збірок М. С. Ковальчук передав в місцевий музей оригінал гравюри Віктора Кофанова «На вулиці Куїнджі» (друк 1973 р.)

Сценографія до вистав

[ред. | ред. код]

Оформляв вистави:

  • 1970 — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра,
  • 1971 — «97» М. Куліша,
  • 1974 — «Макар Діброва» О. Корнійчука,
  • 1974 — «Ідіот» за Ф. Достоєвським,
  • 1976 — «Васса Желєзнова» М. Горького,
  • 1977 — «Піднята цілина» за М. Шолоховим,
  • 1978 — «Блакитні олені» О. Коломійця.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Автопортрет, 1964 р.
  • «У Пскові»
  • «Гулаг», 1981 р.
  • «Велика вітчизняна війна», 2006 р.
  • «Керманич голодомору», 2006 р.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Віра Іванівна Агеєва. В родині дві доньки та дві онучки.

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]