Коефіцієнт екстинкції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коефіцієнт екстинкції — показник швидкості затухання світлової хвилі в середовищі.

Термін коефіцієнт екстинкції має різне значення в фізиці й хімії.

Фізика

[ред. | ред. код]

У фізиці коефіцієнтом екстинкції називають уявну частину комплексного показника заломлення й зазвичай позначають літерою κ. Коефіцієнт екстинкції можна визначити за формулою

,

де — комплексна діелектрична проникність, n — дійсний показник заломлення, iуявна одиниця.

Хімія

[ред. | ред. код]

У хімії коефіцієнт екстинкції визначається як характеристика поглинання світла залежно від концентрації певної речовини у розчині. Він позначається зазвичай літерою .

Оптична густина розчину може бути вираженою формулою

,

де — концентрація і-ї речовини в розчині, L — товщина середовища, через яке проходить світло. Тоді — коефіцієнт екстинкції даної речовини.

Розрізняють молярний коефіцієнт екстинкції і масовий коефіцієнт екстинкції залежно від того, як розраховується концентрація: у молях чи на одиницю густини речовини.