Очікує на перевірку

Козельщинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козельщинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5322000000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 19 460 (на 1.02.2016)
Площа: 900 км²
Густота: 21.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5342
Поштові індекси: 39100—39152
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Козельщина
Селищні ради: 2
Сільські ради: 16
Смт: 2
Села: 78
Районна влада
Голова ради: Марченко Юрій Борисович
Голова РДА: Сербин Віктор Іванович[1]
Вебсторінка: Козельщинська РДА
Козельщинська районна рада
Адреса: 39100, Полтавська обл., Козельщинський р-н, смт. Козельщина, вул. Монастирська, 5
Мапа
Мапа

Козельщинський район у Вікісховищі

Козе́льщинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця другого порядку в Україні у південній частині Полтавської області. Район утворено 1923 року під назвою Бригадирівський. 1933 року перейменовано на Козельщинський. На 1 лютого 2016 року населення складає 19 460 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Протяжність району з півночі на південь — 46 км, з заходу на схід — 35 км.

На північному заході район межує з Решетилівським, на сході та південному сході — Кобеляцьким, на заході — Глобинським та Кременчуцьким районами Полтавської області. Кременчуцький район також примикає на півдні, а на південному центрі дотикається до міста Горішні Плавні.

Глобинський район Решетилівський район
Кременчуцький район Кобеляцький район
Горішні Плавні Кременчуцький район Кобеляцький район

Ґрунти переважно чорноземні.

Корисні копалини: залізна руда, глина, пісок.

На північному заході району протікає р. Псел з прит. р. Говтвою.

Розташований у лісостеповій зоні, у межах Придніпровської низовини. Ліси (дуб, ясен, берест, клен, осика) займають 2 тис. га. У районі — Буршівський заказник, Ксендзівський заказник, Попенківський заказник (всі місцевого значення).

Історія

[ред. | ред. код]

Район утворено 7 березня 1923 року під назвою Бригадирівський. 26 квітня 1933 року перейменовано на Козельщинський і входив до Харківської області.

22 вересня 1937 року з утворенням Полтавської області віднесений до останньої.

Під час нім.-фашист, окупації (вересень 1941 — вересень 1943) гітлерівці знищили 147 жителів, зруйнували 5 лікарень, 2 поліклініки, 36 шкіл, 17 клубів, театр, кінотеатр.

На 1.ІХ 1946 до складу Козельщинського району входило 25 сільрад (Козельщинська, Бреусівська, Бригадирівська, Буняківська, Василівська, Високовакулівська, Говтвянська, Дзюбанівська, Дяченківська, Йосипівська, Лутовинівська, Мануйлівська, Мар'янівська, Миргородщинська, Михайликівська, Олександрівська, Осначо-Старчиківська, Пісківська, Пригарівська, Приліпківська, Солоницька, Сушківська, Улинівська, Хорішківська, Юрківська).

30.XII. 1962 Козельщинський район розформовано, а його територію включено до складу Кременчуцького і частково Кобеляцького районів. 8.XII 1966 знову утворено Козельщинський район.

Перелік коглгоспів і радгоспів Козельщинського району станом на 1 січня 1978 року[2]
Найменування колгоспу, радгоспу Найменування населеного пункту, де знаходится господарський центр Найменування сільради
Колгоспи:
імені Ватутіна с.Чапаєвка Бреусівська сільська
Вітчизна с.Говтва Говтвянська сільська
імені Горького с.Верхня Мануйлівка Мануйлівська сільська
Дружба с.Василівка Василівська сільська
Жовтень с.Омельниче Козельщинська селишна
Зоря с.Приліпка Говтвянська сільська
Зоря комунізму с.Пашківка Пригарівська сільська
імені Ілліча с.Лутовинівка Лутовинівська сільська
імені Калініна с.Солониця Новогалещинська сільська
імени Куйбешива с.Сушки Бреусівська сільська
Ленінський шлях с.Бреусівка Бреусівська сільська
Перемога с.Хорішки Хорішківська сільська
Прапор комунізму с.Трудовик Василівська сільська
Радянська Україна с.Пригарівка Пригарівська сільська
імені Фрунзе с.Оленівка Оленівська сільська
Червоний партизан с.Піски Пісківська сільська
імені Чкалова с.Рибалки Оленівська сільська
імені ХХІ з'їзду КПРС с.Висока Вакулівка Високовакулівська сільська
Радгоспи:
Козельщинський смт.Козельщина Козельщинська селищна

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Козельщинського району

До складу району входить 2 селищні і 16 сільських рад, які об'єднують 78 населених пунктів: два селища міського типу — Козельщина, Нова Галещина, 76 сіл. Всього дворів — 12271, населення — 25,0 тис. ос.

Економіка

[ред. | ред. код]

У Козельщинському районі промислові підприємства (Галещинський машинобуд. завод, Галещинська біофабрика, заводи: будматеріалів, керамзитового гравію, комбікормові тощо). Спеціалізація сільського господарства — землеробство зерново-буряківничого і тваринництво м'ясо-молочних напрямів. Площа сільськогосподарських угідь 1990 становила 75,4 тис. га, у тому числі орної землі — 60,6 тис. га, лісів — 3,6 тис. га, водоймищ 209 га (без річок). Головні культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. У районі 1 радгосп та 19 колгоспів.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить залізниця Полтава-Кременчук (ст. Ганнівка, Козельщина, Галещина) та автострада E584 (Полтава-Кропивницький). Автомобільних шляхів — 372 км; у тому числі з твердим покриттям — 351 км.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 11 356 2146 1393 3305 2786 1657 69
Жінки 13 597 1966 1310 3259 3264 3388 410


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 23800 95,38 %
росіяни 841 3,37 %
молдовани 85 0,34 %
білоруси 73 0,29 %
угорці 44 0,18 %
інші 111 0,44 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 23962 96,02 %
російська 851 3,41 %
молдовська 55 0,22 %
білоруська 22 0,09 %
угорська 21 0,08 %
інші 43 0,17 %

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У Козельщинському районі 34 загальноосвітніх школи, муз. школа (85 учнів), Будинок дитячої та юнацької творчості, 23 дитсадки, 11 шкіл-садків. Лікувальні заклади: центральна районна лікарня (165 ліжок), 4 дільничні лікарні 29 сільських фельдшерсько-акушерських пунктів та 8 фельдшерсько-акушерських на підприємствах, 3 профілакторії на молочнотоварних фермах, 8 дільничних і районна аптека, санепідемстанція.

Культурні заклади: 13 Будинків культури, 21 сільський та 9 бригадних клубів, при яких діють 157 гуртків художньої самодіяльності. 42 кіноустановки.

Центральна районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, 32 сільських бібліотеки (368 тис. од. зб.).

Горького Максима музей у с. Верхній Мануйлівці. 12 музеїв на громадських засадах.

ЗМІ

[ред. | ред. код]

Видається районна газета Козельщинські вісті.

Туризм

[ред. | ред. код]

На території району є залишки понад 60 курганів, пам'ятки доби неоліту, бронзи, сарматського часу, знайдено римські монети. 75 пам'яток історії та культури, пам'ятники архітектури і будівництва кінця XIX століття — храм Різдва Богородиці Козельщинського жіночого монастиря.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козельщинського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,17 % (проголосували 10 214 із 16 698 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,77 % (5 492 виборців); Юлія Тимошенко — 15,29 % (1 562 виборців), Олег Ляшко — 12,40 % (1 267 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (450 виборців), Сергій Тігіпко — 4,32 % (441 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[5]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 14 квітня 2020 року № 264/2020-рп «Про призначення В.Сербина головою Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. ↑ Полтавська обл.рада народних депутатів (1978). Полтавська область. Адміністративно-територіальній поділ на 1 січня 1978 року. видавництво "Прапор". с. 220—221.
  3. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 Грудня 2020.
  4. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 Травня 2021. Процитовано 4 травня 2018.
  5. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Козельщинський район
  • За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козельщинський_район&oldid=43787146