Конота бразильська
| Конота бразильська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psarocolius bifasciatus (Spix, 1824) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cassicus bifasciatus Gymnostinops bifasciatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коно́та бразильська[2] (Psarocolius bifasciatus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Амазонії.
Бразильські коноти є одними з найбільших горобцеподібних птахів Південної Америки, поряд з білоокими красочубами (Cephalopterus ornatus). Довжина самців цього виду становить 52 см, самиць 41 см, самці важать 550 г, самиці 260 г. Голова, шия, плечі і груди у представників номінативного підвиду чорні, у представників підвиду P. b. neivae темно-оливкові, у представників підвиду P. b. bifasciatus оливкові. Спина, крила і живіт коричневі. Крайні стернові пера жовті, нижня сторона хвоста жовта. На щоках плями голої рожевої шкіри. Очі карі, дзьоб міцний, чорний з оранжевим кінчиком.
_yurucares_-_Castelnau.jpg)
Виділяють три підвиди:[3]
- P. b. yuracares (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — від південно-східної Колумбії до південної Венесуели, східної Болівії і заходу Бразильської Амазонії;
- P. b. neivae (Snethlage, E, 1925) — Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, від Тапажоса до Шінгу);
- P. b. bifasciatus (Spix, 1824) — Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, на схід від Токантінса).
Деякі дослідники виділяють підвиди P. b. yuracares і P. b. neivae у окремий вид коноту амазонійську (Psarocolius yuracares)[4].
Бразильські коноти мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії і Бразилії. Вони живуть в кронах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, на узліссях і галявинах. Зустрічаються поодинці або парами, іноді невеликими зграйками. Іноді бразильські коноти приєднуються до змішаних зграй птахів. Вони живляться великими комахами, дрібними хребетними, плодами і нектаром. Гніздяться невеликими колоніями, які нараховують приблизно 5 птахів. Гнізда мають мішечкоподібну форму, довжиною 60-180 см, птахи плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах.
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius bifasciatus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius yuracares: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |