Координати: 51°13′23″ пн. ш. 33°11′15″ сх. д. / 51.22306° пн. ш. 33.18750° сх. д. / 51.22306; 33.18750

Конотоп (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Конотоп

Конотоп — Бахмач-Пасажирський
Конотоп — Ворожба
Зернове — Конотоп
Південно-Західна залізниця
Конотопська дирекція
м. Конотоп



Залізничний вокзал Конотоп

Схема руху приміських поїздів Конотопської дирекції
51°13′23″ пн. ш. 33°11′15″ сх. д. / 51.22306° пн. ш. 33.18750° сх. д. / 51.22306; 33.18750
Рік відкриття 1868 (156 років)
Тип пасажирська
Колій 8
Платформ 4
Тип платформ(и) 2 бічні та 2 острівні
Форма платформи прямі
Вулиця Свободи, 23
Відстань до Києва, км 221
Відстань до Ворожби, км 75
Відстань до Середини-Буди, км 132
Код станції 327400 ?
Код «Експрес-3» 2200040 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Довідкове бюро Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Таксофон Кафе Аптека  Ресторан
пересадка на трамваї № 1, 3
Мапа
Конотоп (станція). Карта розташування: Сумська область
Конотоп (станція)
Конотоп (станція)
на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конотоп.

Коното́п (МФА: [kon̪oˈt̪ɔp] ( прослухати)) — позакласна сортувальна залізнична станція, головна станція Конотопської дирекції Південно-західної залізниці. Розташована в однойменному місті Конотоп Сумської області.

Історія

[ред. | ред. код]

24 грудня 1866 року російський імператор Олександр II видав указ про створення залізниці за маршрутом Курськ — Київ завдовжки 438 верст. З цього моменту почалася історія залізничного вокзалу Конотоп та Конотопської ділянки Південно-Західної залізниці.

1868 року першими були побудовані залізничний вокзал міста Конотоп, паровозне депо та залізничні майстерні.

Під час Другої світової війни будівлю залізничного вокзалу було зруйнево, а по її закінченню відновлено за проєктом архітектора Петра Красицького у 1950—1953 роках[1][2].

Конотоп — великий залізничний вузол. Персонал Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці займається пасажирськими та вантажними перевезеннями за 4 напрямками: київським, харківським, хутір-михайловським, ворожбянським.

У 1967 році станція електрифікована в складі дільниці Ніжин — Конотоп — Зернове. У червні 2010 року електрифікована дільниця Конотоп — Ворожба завдожки 76 — км[3].

На станції Конотоп діяв прикордонний пункт контролю (до російського вторгнення в Україну).

  • Трамвай КТМ-5М3 (71-605) на зупинці біля вокзалу
    Трамвай КТМ-5М3 (71-605) на зупинці біля вокзалу
  • Приміський вокзал
    Приміський вокзал
  • Залізничний вокзал
    Залізничний вокзал
  • Краєвид з перону
    Краєвид з перону

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Через станцію Конотоп прямують пасажирські поїзди київського, хутір-михайлівського та сумського напрямків, регіональні та приміські поїзди[4].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Станція Конотоп
    Станція Конотоп
  • Головні залізничні майстерні
    Головні залізничні майстерні
  • Локомотивне депо на початку ХХ століття
    Локомотивне депо на початку ХХ століття
  • Поворотне коло
    Поворотне коло

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вокзал на ст. Конотоп Московско-Киевской железной дороги [Сумская область]: проект восстановления: фасад со стороны города [Изоматериал]: чертеж, масштаб 1:100, синька / Союзтранспроект, Киев. проект. контора, Архитектур. мастерская; гл. инженер к-ры Литвиновский; начальник архитектор маст. Экунин; гл. архитектор Домашенко ; авт. проекта и проверил Красицкий; проектиров. Зязин. — К.: [б. в.], 1950. — 1 л. (ДНАББ імені В. Г. Заболотного. Шифр 72(084.94). Г 7006/3) (рос.)
  2. ↑ Вокзал на ст. Конотоп Московско-Киевская железной дороги : проект восстановления : индивидуал. проект : материалы на конкурс лучших жилых и гражданских зданий, выстроенных в 1953 г. [Изоматериал]: текст, чертежи, фото, бумага, диазобумага, фотобумага / Киевгипротранс; авт. проекта П. Ф. Красицкий. — К.: [б. в.], 1950. — 7 с. + 6 л. черт. (синька) + 4 фот. (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Шифр 72 (084.94). Г 11536/1-10) (рос.)
  3. ↑ Електрифікація ділянки Конотоп — Ворожба. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 6 лютого 2011. (рос.)
  4. ↑ Розклад руху поїздів по станції Конотоп. poizdato.net.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конотоп_(станція)&oldid=43546828