Перейти до вмісту

Корнфельд Яків Абрамович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Корнфельд Яків Абрамович

Яків Хаїм-Абрамович Коренфельд
Народження12 (24) лютого 1896
Смерть4 червня 1962(1962-06-04) (66 років)
ПохованняНове Донське кладовище
КраїнаСРСР СРСР
НавчанняВищі художньо-технічні майстерні
Діяльністьархітектор
Праця в містахДрезна, Свердловськ, Сталінград, Магнітогорськ, Орел, Перм
Архітектурний стильпостконструктивізм, неокласицизм
ЗакладМосковський архітектурний інститут
CMNS: Корнфельд Яків Абрамович у Вікісховищі

Яків Абрамович Корнфельд (Яків Хаїм-Абрамович Коренфельд; нар. 12 [24] лютого 1896, Бердичів (нині — Житомирської області) — пом. 4 червня 1962, Москва) — радянський архітектор, архітектурний критик і викладач. Член-кореспондент Академії архітектури СРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 (24) лютого 1896 року в Бердичеві Київської губернії. В 1909—1914 роках навчався на архітектурному відділенні Київського художнього училища. Після закінчення училища був удостоєний звання архітекторського помічника і вчителя малювання та креслення в середніх навчальних закладах. У 1915 році вступив до Вищого художнього училища при Імператорській академії мистецтв. У 1921—1924 роках навчався у вищих художньо-технічних майстернях (вхутемасі)[1].

У 1920-х роках працював у стилістиці конструктивізму, став одним із засновників Об'єднання сучасних архітекторів (1925)[2], брав участь у Першій виставці сучасної архітектури (1927)[3]. У 1926—1928 роках був членом правління Московського архітектурного товариства[1]. У 1929 році увійшов до складу Архітектурно-консультаційного бюро при ВЦРПС[4]. У 1930-х роках працював архітектором «Союзкінопроєкта». З 1934 року викладав у Московському архітектурному інституті[1].

Жив у Москві у будинку по Великому Каретному провулку, № 20 (1920-1930-ті), в «будинку архітекторів» на Ростовській набережній, № 5 (1938—1962)[1].

Похований у колумбарії Донського кладовища в Москві[1].

Проекти і споруди

[ред. | ред. код]
Файл:Rodina4.jpg
Я. Корнфельд, В. Калмиков. Кінотеатр «Батьківщина». Проєкт 1934 р.
  • Електростанція Микільської бавовняної фабрики в Орєхово-Зуєво (1927)[5];
  • Палац культури імені Горбунова в Москві (1929 р.; побудований у 1931—1938 рр., вулиця Новозаводська, 27);
  • Палац культури ім. Волкова в Дрезні Московської обл. (1929, знесений в 2016);
  • Клуб будівельників у Свердловську (1929—1933 рр.; нині Свердловська кіностудія);
  • Палац культури у Воронежі (1930, співавтори П. Блохін, А. Зальцман)[6];
  • Палац праці в Москві (1932, конкурс);
  • Будинок промисловості у Свердловську (співавтори: Афанасьєв, В. Ф. Мілініс; конкурс);
  • Кінотеатр «Батьківщина» (чотиризальний) в Москві (проєкт 1934 р.; здійснено у 1938 р.);
Палац культури моторобудівного заводу в Рибінську
  • Палац культури моторобудівного заводу в Рибінську (1932—1937 рр.);
  • Палац культури «Металург» в Аші Челябінської області (1955 р.);
  • Кінотеатр імені О. С. Пушкіна (двозальний) в Челябінську (1937 р., здійснено);
  • Будинок культури заводу імені Петрова в Сталінграді (1949—1954 рр.);
  • Кінотеатр ім. О. М. Горького (двозальний) у Магнітогорську (1950 р.);
  • Кінотеатр «Перемога» на вул. Леніна, буд. № 22 в Орлі (1952 р.);
  • Будинок культури імені Леніна заводу «Червоний Жовтень» у Сталінграді;
  • Будинок культури тракторного заводу в Сталінграді (1954 р.);
  • Палац культури ім. Леніна в Пермі по Уральській вул., буд. № 93 (1963 р., співавтор Заїкін М. Т.)

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Корнфельд Я. А. Театры. — М. : Изд-во Акад. архитектуры СССР, 1948. — 27 с.
  • Союз архітекторів СРСР. Правління. Пленум 1950 р. Редактор. Москва. 1951 р.
  • Былинкин Н. П., Корнфельд Я. А., Михайлов А. И. и др. История советской архитектуры. — М. : Акад. архитектуры СССР. Ин-т истории и теории архитектуры, 1951. — 827 с.
  • Корнфельд Я. А. Лауреаты Сталинской премии в архитектуре. 1941—1950. — М. : Гос. изд-во лит-ры по строительству и архитектуре, 1953. — 237 с.
  • Быков В. Е., Домшлак И. П., Корнфельд Я. А. Архитектура рабочих клубов и дворцов культуры. — М. : Гос. изд-во лит. по строительству и архитектуре, 1953. — 311 с.
  • Дружинина-Георгиевская Е. В., Корнфельд Я. А. Зодчий А. В. Щусев. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1955.

Статті

[ред. | ред. код]
  • Корнфельд Я. А. Архитектура на Первом всесоюзном съезде по гражданскому и инженерному строительству/ // Современная архитектура. — 1926. — № 2 (5 грудня). — С. 58.
  • Корнфельд Я. А. Вопросы организации проектирования. Заметки архитектора // Архитектура СССР. — 1937. — № 12 (5 грудня). — С. 54—57.
  • «Архитектура Свердловска». Архитектура СССР. 1938 г. № 2. Стр. 44-49.
  • «Интерьеры Дворца Советов». Архитектура СССР. 1938 г. № 11. Стр. 38-43.
  • «Архитектура выставки». Архитектура СССР. 1939 г. № 9. Стр. 4-29.
  • «Центральный театр Красной армии». Архитектура СССР. 1940 г. № 8. Стр. 26-.
  • «Ансамбль улицы Горького в Москве». Архитектура СССР. 1940 г. № 12. Стр. 4-14.
  • «Театр оперы и балета в Ташкенте». Архитектура и строительство. 1948 г. № 2. Стр. 12-16.
  • «Творчество академика А. В. Щусева». Архитектура и строительство. 1948 г. № 9. Стр. 4-
  • Корнфельд Я. А. Выдающиеся произведения советской архитектуры // Архитектура и строительство. — 1949. — № 12 (5 грудня).
  • «Сталинские премии за 1950 г.». Архитектура СССР. 1952 г. № 1. Стр. 14-18.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Московская энциклопедия, 2008, с. 258.
  2. ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 398.
  3. ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 416.
  4. ↑ Казусь И. А. Советская архитектура 1920-х годов: организация проектирования. — Прогресс-Традиция, 2009. — С. 209. — ISBN 5-89826-291-1.
  5. ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 461.
  6. ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 450.

Література

[ред. | ред. код]

Архівні джерела

[ред. | ред. код]
  • РДІА, ф. 789, оп. 13, 1915 р., д. 110. Особову справу, заведену в Імператорській академії мистецтв.
  • РДАЛМ, ф. 3321, дд. — всі. Особистий фонд Корнфельд Я. А.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнфельд_Яків_Абрамович&oldid=37352589