Великі стратегічні наукові місії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Космічна програма «Flagship»)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії про
Космічну програму США[en]
Сатурн, світлина зроблена «Кассіні»

Великі стратегічні наукові місії, попередня назва космічна програма «Flagship» — найбільша та найдорожча з трьох програм НАСА з дослідження Сонячної системи. Інші дві програми — середньобюджетна — New Frontiers та малобюджетна — Discovery.

Відповідно до НАСА, вартість флагманської місії близько 1 млрд дол. Ці місії мають ключове значення для людства з досягнення високопріоритетних цілей. Ці критично важливі цілі дадуть змогу дізнатись про можливу присутність життєвих форм не тільки в Сонячній системі, а й в інших системах. Зокрема, вони потенційно мають змогу ідентифікувати пребіотичні органічні молекули або навіть зберегти існуючі форми життя за межами Землі, якщо вони існують, у Сонячній системі. Цілі флагманських місій — атмосфера і поверхня Венери, нижні шари атмосфери і поверхня Титана, поверхня і підповерхневий шар Європи, штормова атмосфера Юпітера, поверхня Марса, кільця системи Сатурна, атмосфери Нептуна і Урана, поверхня Тритона, плюми Енцелада, поверхня і магнітосфера Меркурія, поверхня ядра комети[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Програма здійснила запуски зондів — «Вікінгів» (1975), «Вояджерів» (1977), апарата «Галілео» (1989), «Кассіні» (1997), обсерваторії Chandra X-Ray Observatory (1999) і Марсіанської наукової лабораторії (2011). Запропоновані місії мають відповідати вимогам — кошторис від 1 до 3 млрд дол., на сьогодні це місії — «Марс 2020»[2] і Europa Clipper[3][4].

Зонди «Вояджер» відзначили перехід між початковими безпілотними програмами НАСА, які були профінансовані й створені в ряді місій до специфічних цілей, це такі програми, як — «Марінер», «Піонер», «Сервеєр», «Рейнджер» тощо, до сучасних програм НАСА, до якої належить «Флагманська програма. На початку 1990-х, НАСА ухвалила рішення щодо запровадження конкурсу на розробку місії замість цілеспрямованого відбору. Конкурс відбуватиметься за фінансовим чинником — це програми Discovery і New Frontiers, а Флагманська програма контролюватиметься НАСА. Окрім цього, місії за програмами Discovery та New Frontiers відбуватимуться частіше, а Флагманські місії матимуть свої індивідуальні особливості (час створення, розробка, організація).

У 2011 році Planetary Science Decadal Survey рекомендувала НАСА вибрати як найвищий пріоритет програми розробку ровера для збирання зразків, названий Mars Astrobiology Explorer-Cacher, ровер мав стати складовою програми ExoMars (співпраця НАСА та ЄКА). Це була б місія перед наступним проєктом — поверненням зразків з Марса. Другий пріоритет надається орбітальному Jupiter Europa Orbiter, який пропонується запустити в складі спільної місії НАСА-ЄКА — EJSM/Laplace і має вивчати супутник Європу[5]. Інші пріоритетні напрямки — місії НАСА Uranus orbiter and probe, Enceladus Orbiter і місія Venus Climate[1].

У 2013 фінансовому році за наказом президента Барака Обами було припинено співпрацю з ЄКА за програмою ЕкзоМарс[6], кошти були перенаправлені на проєкт телескопа «Джеймс Вебб»[7]. На сьогодні, програма заморожена на невизначений час[8]. У 2012 році було вирішено, що буде розроблена місія «Марс 2020», яка матиме за зразок архітектуру Марсіанська наукова лабораторія (ровер «К'юріосіті»), було анонсовано бюджет місії — 1,5 млрд дол.[2] У червні 2015 року була анонсована місія Europa Clipper, розпочалось її проєктування[9]. У 2016 році було запропоновано до розробки у 2020 році чотири різні телескопи: LUVOIR, HabEx, Far-Infrared Surveyor, X-ray Surveyor[10]. У 2019 році чотири команди підрозділів НАСА представлять фінальні звіти Національній академії наук для вибору пріоритетної місії серед чотирьох проєктів телескопів. Фінальний відбір відбудеться у 2020-х, а запуск заплановано на 2035 рік[11].

Місії

[ред. | ред. код]

У 2020-х будуть запущені дві планетарні місії — Марс 2020 та Europa Clipper, третій проєкт Europa Lander перебуває наразі на стадії розробки з можливим запуском не раніше 2024 року[12].

Великі стратегічні наукові місії НАСА[13]
Назва місії Початок місії Завершення місії
Відділ планетарних наук
Вікінг 1, 2[14] 1975 1982
Вояджер 1, 2[14] 1977 Діюча
Галілео[14] 1989 2003
Кассіні[14] 1999 2017
Марсіанська наукова лабораторія/Марсохід «К'юріосіті»[15] 2011 Діюча
Марс 2020[15] У розробці (запуск у 2020 р.)
Europa Clipper[15] У розробці (запуск у 2022—2025 рр.)
Europa Lander[16] Пропозиція (запуск у 2024 р.)
Відділ астрофізики
Комптон[17] 1991 2000
Габбл[17] 1990 Діюча
Чандра[17][18] 1999 Діюча
Джеймс Вебб[19][20] У розробці (запуск 2021 р.)
WFIRST[21] На стадії формування (середина 2020-х)
Відібрані проєкти за програмою Великі обсерваторії[11]: Стадія концепту
Відділ досліджень Сонця
Solar Dynamics Observatory[22] 2010 Діюча
Зонди Ван Алена[22] 2012 Діюча
Magnetospheric Multiscale Mission (MMS)[23] 2015 Діюча
Parker Solar Probe[24] 2018 Діюча
Відділ досліджень Землі
Терра[25][26] 1999 Діюча
Aqua[25][26] 2002 Діюча
ICESat[27] 2003 2010
Aura[26] 2004 Діюча
Joint Polar Satellite System (JPSS)[27] 2011 Діюча
Plankton, Aerosol, Cloud, ocean Ecosystem (PACE)[28] У розробці

З чотирьох великих обсерваторій лише «Спітцер» не входить у «Флагманську» програму. Не дивлячись на те, що бюджет складає 2 млрд дол., обсерваторію було перевизначено у місію середнього класу з бюджетом 720 млн дол.[13]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Visions and Voyages for Planetary Science 2013—2022 [Архівовано 13 квітня 2009 у Wayback Machine.] (Published on 19 October 2011)
  2. ↑ а б Harwood, William (4 December 2012).«NASA announces plans for new $1.5 billion Mars rover» [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] CNET. Retrieved 5 December 2012.
  3. ↑ Dreier, Casey (12 грудня 2013). Europa: No Longer a "Should," But a "Must". The Planetary Society. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 6 травня 2017.
  4. ↑ Kane, Van (5 січня 2016). A Lander for NASA's Europa Mission. The Planetary Society. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  5. ↑ New approach for L-class mission candidates [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]. ESA — 19 April 2011
  6. ↑ [1] [Архівовано 13 квітня 2020 у Wayback Machine.] Aviation Week (February 14, 2012)
  7. ↑ Kremr, Ken (1 лютого 2012). Experts React to Obama Slash to NASA’s Mars and Planetary Science Exploration. Universe Today. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 18 лютого 2012.
  8. ↑ «NASA shelves ambitious — and expensive — Flagship missions». Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 25 травня 2017.
  9. ↑ Howell, Elizabeth (20 June 2015). «NASA's Europa Mission Approved for Next Development Stage» [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.] Space.com. Retrieved 2015-06-21.
  10. ↑ NASA Considers Its Next Flagship Space Telescope. Scoles. SciAm March 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 25 травня 2017.
  11. ↑ а б Scoles, Sarah (30 березня 2016). NASA Considers Its Next Flagship Space Telescope. Scientific American. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 жовтня 2017.
  12. ↑ Here's what we know about the 12 proposals for NASA's next New Frontiers mission [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Van Kane. Published by The Planetary Society. August 10, 2017.
  13. ↑ а б National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine (24 серпня 2017). Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (англ.). The National Academies Press. doi:10.17226/24857. ISBN 9780309463836.
  14. ↑ а б в г Solar System Programs: Outer Planets Flagship [Архівовано 5 березня 2019 у Wayback Machine.]. NASA
  15. ↑ а б в Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 37.
  16. ↑ https://www.aip.org/fyi/2017/balance-nasa-planetary-science-missions-explored-hearing [Архівовано 31 липня 2020 у Wayback Machine.]. American Institute of Physics. 21 July 2017.
  17. ↑ а б в Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 25.
  18. ↑ Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 1.
  19. ↑ Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 27.
  20. ↑ Flagship U.S. space telescope facing further delays [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.]. Daniel Clery, Science Magazine. 1 March 2018.
  21. ↑ Astronomers Will Fight to Save WFIRST Space Telescope from Being Axed [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Calla Cofield, Space. 15 February 2018.
  22. ↑ а б Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 17.
  23. ↑ Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 2.
  24. ↑ Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 16.
  25. ↑ а б Terra: Earth Observing System Flagship [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Space Today
  26. ↑ а б в Earth Science: NASA's Mission to Our Home Planet [Архівовано 2022-08-13 у Wayback Machine.]. Edward S. Goldstein and Tabatha Thompson, NASA.
  27. ↑ а б NASA Missions: From Concept to Launch [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]. (PDF.) Michael Amato, NASA. March 2013.
  28. ↑ Powering Science: NASA's Large Strategic Science Missions (2017) [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]. The National Academies Press. Page 14.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Великі_стратегічні_наукові_місії&oldid=41088116