Костиль
Кости́ль[1] (залізни́чний костиль), заст. бретна́ль[2] — кріпильний виріб, різновид цвяха, що призначений для прикріплення рейок до дерев'яних шпал у залізничному полотні. Має вигляд сталевого стрижня, загостреного з одного кінця і загнутого під прямим кутом з другого.
Слово костиль як технічний термін, очевидно, запозичене з російської, але в значенні «металевий стрижень», «костур», «отвір у полотні пилки для ручки» воно відоме й українським діалектам (від д.-рус. *костыль, утвореного від кость, «кістка»)[3]. Застаріле бретналь походить з нім. Brettnagel («дошковий цвях») через посередництво пол. bretnal[4].
Винахідником залізничного костиля вважається американець Роберт Стівенс[5], а перше задокументоване використання належить до 1832 року[6]. Поява костилів зобов'язана технічним особливостям в Сполучених Штатах XIX ст.: у той час як на англійських залізницях використовували важкі і дорогі литі опори для рейок однотаврового перерізу, Стівенс придумав двотаврові рейки, які легко було кріпити до шпал загнутим стрижнем[7]. У 1982 році костильне кріплення все ще залишалось звичайним у Північній Америці[8].
При кріпленні рейок до дерев'яних шпал у залізничному полотні (так званому костильному кріпленні)[9], підошву рейки прикріплюють (притискують) до шпал гаком костиля. Між гаком костиля і рейкою зазвичай вставляють еластичну прокладку і жорстку металеву підкладку, що має отвори для забивання костилів. Костиль залізничний забивають вручну або спеціальними машинами в шпалу. Так, в Росії, країнах СНД, використовують костилі, що відповідають стандарту ГОСТ 5812-82. Згідно з цим стандартом, костилі повинні мати такі основні характеристики: Розміри — від 165 до 280 мм, вага — від 0,378 до 0,609 кг.
Костилі залізничні повинні відповідати ГОСТ 5812-82[10]. Матеріал з якого виготовлені такі костилі — сталь марки Ст4 або СтЗ за ГОСТ 380-94[11]
Для районів з холодним кліматом костилі слід виготовляти у виконанні ХЛ за ГОСТ 15150-69 з спокійних сталей зазначених марок.
Костилем також називають пристосування для опертя в деяких машинах, механізмах (костиль шасі, костиль мотоцикла чи велосипеда)[1].
- ↑ а б Костиль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Бретналь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ October 18 - Today in Science History. www.todayinsci.com. Robert Livingston Stevens. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 5 серпня 2018.
- ↑ George Iles (1912). Leading American inventors. H. Holt and company, New York. с. 23.
- ↑ The Rail Spike and The Locomotive. chestofbooks.com. Scientific American. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 5 серпня 2018.
- ↑ Hay, William Walter (1953). Railroad Engineering, Volume 1. John Wiley & Sons.
- ↑ Российские железные дороги: Рельсовые скрепления и противоугоны. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ ГОСТ 5812-82 — Костиль для залізниць широкої колії. Технічні умови. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ ГОСТ 380-94 — Сталь вуглецева звичайної якості. Марки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2012.