Кринички (Подільський район)
| село Кринички | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Тер. громада | Піщанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120170030087098 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1792 |
| Населення | 308 |
| Площа | 1,65 км² |
| Густота населення | 186,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66114 |
| Телефонний код | +380 4866 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°2′0″ пн. ш. 29°42′19″ сх. д. / 48.03333° пн. ш. 29.70528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
191 м |
| Відстань до обласного центру |
189,6 км |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66120, Одеська область, Подільський район, село Шляхове |
| Карта | |
  Кринички | |
 Кринички | |
| Мапа | |
| |
Кринички́ — село Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України.
Розташоване за 18 км від міста Балта. На півдні межує з селом Коритне, на сході з селом Ракулове, на півночі з селом Крижовлин на північному заході з селом Чернече.
За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт, 20 сторіччя Балтський район. Під час голодомору 1933 року кількість дворів зменшилася з 400 до 120. У покинуті двори було переселено жителів з Росії.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 368 осіб, з яких 138 чоловіків та 230 жінок.[1]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 308 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,81 % |
| російська | 3,57 % |
| молдовська | 1,62 % |
Церква Покрови відома з 1762 року. Перетворена з греко-католицької на православну в 1794 році, була спалена татарами. Нова церква збудована в 1779 року. За описом 1794 року — дубова триверха, дах гонтовий; довжина 8 сажнів (17 метрів), ширина 3 сажнів (6,4 метрів), висота 9 сажнів (19,2 метрів). Дзвіниця при вході на цвинтар — дерев'яна 2-ярусна, дах гонтовий. Капітальний ремонт 1869 року: знято бічні верхи, прибудована нова дерев'яна дзвіниця, паламарня. Іконостас зі старовинним живописом. Пізніше церква була зруйнована.
Неподалік Криничок знаходиться пам'ятка природи «Діброва Лабушна».
На території села розташовано Балтський фізико-географічний стаціонар (навчальний науково-дослідний комплекс при географічному факультеті Одеського університету), організований в 1980 році для вивчення стану ландшафтів і режиму надмірно зволожених богарних земель (мочарів), а також їхньої меліорації.
Біля села були знайдені скіфські та інші поселення. Сіцінський Юхим Йосипович в своєї книзі «Археологічна карта Подільської губернії» писав:
|
У села Кринички 9 курганів. У 1891 році пан Зборовський розкопав три (скіфські) і знайшов в одному скелет, на нім 2 бронзових наножія, 2 бронзовия четирехугольния бляшки, 11 бронзових тригранних стріл і теракотова судина; у другому - три залізні дротики, широкий залізний спис, бойовий залізний топірець і велика глиняна амфора. У 1892 році він же розкопав 1 курган і знайшов в нім скелет і теракотову судину. У 1892 році В.Б. Антонович провів розкопки групи курганів - типу скіфського особливого варіанту. Гробниці висічені дуже глибоко в підґрунті і мали форму грушоподібну, на зразок хлібних ям. Знайдені предмети, які характеризують скіфські гробниці: залізна зброя, бронзові стріли і прикраси, амфори, судини з чорної лиснючої глини тощо. Особливість одного з курганів - велика бронзова наножія, надіта на гомілці небіжчика. Тим же професором досліджена стоянка, ймовірно того ж часу, що укладає безліч металевих виробів і статуеток. (Мабуть це так зване поле похоронних урн типу київських і збручських полів. Зап. І. Р. А. О. XI, 277.). З предметів, знайдених в скіфських курганах поблизу Криничок, знаходяться в музеї університету св. Володимира: 10 бронзових наконечників стріл тригранних желобковатих з гачками; великий залізний наконечник списа листоподібного типу з довгим втулком; три залізні списи з втулком, який переходе в довгий тонкий стрижень, ув'язнений невеликим стрілоподібним вістрям; залізний бойовий топірець з прямим чотиригранним обухом; бронзове наніжжє (jambard); два бронзових тонких поясних наконечника; глиняний широкий глек з вузьким горлом і одним вухом, забарвлений в сірий колір. З розкопок первісного селища в 1892 році знаходяться в колекції В.Б. Антоновича такі предмети, які відносять до кінця неолітичного періоду і до часу появи скіфів в південно-російському краю: теракота досить грубого стилю, що представляє голу сидячу жінку, що годує дитяти, на шиї якась прикраса, за спиною наліплений кружок (може бути мішок для носіння дитини); фігурка поміщалася на глиняному стільчику з чотирма ніжками зі спинкою; така ж сидяча фігурка чоловіка, з відбитою головою, що поміщається в маленькій судині овальної форми на подібність корита (що ймовірно зображає човник); дві маленькі широкі миски; половина низької чашки з відігнутим всередину віночком і залишком вушка; три мініатюрні чашки з перехопленням і широко розгорненим віночком, одна має два вушка в нижній частині; така ж чашка великого розміру, розписана темним лаком; мініатюрний красивий горщик з ліпними зубчиками по віночку; мініатюрний ківш грубого вироблення з товстою ручкою. У тій же колекції знаходяться такі предмети скіфського характеру: 6 бронзових тригранних стріл, жолобковатих, борознистих; залізна довга стріла ромбоподібна з ніжкою; половина хрестоподібної обойміци від схов кинджала; шматки шкіряного сагайдака або налуччя, із залишками шовкової тканини на поверхні; кістяна кругла пряжка; кістяний живець залізного ножа з такими ж цвяшками ; чотиригранний брусок приросту із сланцю тальку. Знайдені: 3 римських срібні монети - одна Доміціана і дві Констанція II, а також (окремо) бронзовий литий хрестик, мабуть, XVII сторіччя. |
|
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- Кринички (Подільський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Сайт Центральної виборчої комісії [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Балти [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Храми Поділля [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Українське життя
- Україна інкогніта [Архівовано 28 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Сіцінський Юхим Йосипович, «Археологічна карта Подільської губернії»
 Населені пункти Балтського району ¹) | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Акулинівка • Андріяшівка • Бендзари • Березівка • Білине • Борсуки • Відрада • Волова • Гербине • Гольма • Євтодія • Зелений Гай • Кармалюківка • Козацьке • Коритне • Крижовлин • Кринички • Лісничівка • Мирони • Мошняги • Немирівське • Обжиле • Оленівка • Пасат • Пасицели • Перейма • Перельоти • Петрівка • Піщана • Плоске • Пужайкове • Ракулове • Савранське • Саражинка • Семено-Карпівка • Сінне • Ухожани • Харитинівка • Чернече • Шляхове • Шумилове |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Балтський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а усі його населенні пункти увійшли до складу новоутвореного Подільського району. |