Кулик Михайло Федорович
Кулик Михайло Федорович (21 лютого 1937, с. Кийлів, Бориспільський район, Київська область) — український вчений-зоотехнік, доктор сільськогосподарських наук (1984), професор (1994), член-кореспондент НААН (1995), Заслужений діяч науки і техніки України (1997).
Кулик Михайло Федорович | |
---|---|
Народився | 21 лютого 1937 (87 років) Кийлів, Бориспільський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Діяльність | зоотехнік |
Alma mater | Українська сільськогосподарська академія |
Заклад | Інститут кормів УААН Вінницький національний аграрний університет |
Вчене звання | професор (1994), член-кореспондент НААН (1995) |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук (1984) |
Нагороди |
Закінчив Українську с.-г. академію (Київ, 1961).
Працював у 1961—1964 рр. зоотехніком, завідувач відділу Івано-Франківської обласної племстанції; 1968–1975 рр. — у НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР (с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської області). 1964–1967 рр. — аспірант Української сільськогосподарської академії.
Від 1971 р. — завідувач лабораторії годівлі; 1975–2011 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН [1] [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] (м. Вінниця), 1988 р. — Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР за розробку і впровадження найбільш значних науково-технічних досліджень, від 2011 р. — зав. відділу технології кормів, комбікормів і преміксів Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ (Вінниця); водночас від 1995 р. — професор кафедри технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького національного аграрного університету [недоступне посилання з липня 2019].
Член спеціалізованої Вченої ради при Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН України К 05.854.01 [2] [Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.]
У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Сравнительная характеристика интенсивности бродильно-ферментативных процессов в рубце и слепой кишке крупного рогатого скота в зависимости от состава рациона».
У 1984 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Физиологическое обоснование способов эффективного использования объёмистых кормов, зернофуража и новых синтетических добавок в кормлении сельскохозяйственных животных».
Збагатив зоотехнічний і біологічний напрями вітчизняної науки значним вкладом у розкриття ролі клітковини як фактора поверхні в шлунково-кишковому тракті тварин у процесах активації та гальмування дії ферментів, процесу деацитилювання клітковини в рубці, активізації утворення оцтової кислоти в рубці при обробці клітковини корму слиною в процесі жуйки.
Дослідженнями встановлено, що клітковина корму створює велику поверхневу площу в порожнині травного тракту великої рогатої худоби та інших травоїдних тварин і за оптимального її вмісту — активує, а при більш високій концентрації — інгібує активність ферментів хімусу тонкого кишечнику всіх сільськогосподарських тварин і птиці.
Запропонував балансування раціонів для сільськогосподарських тварин за нативною та обмінною кислотною і лужною ємністю кормів, вивчено роль різних природних і синтетичних сполук кремнію та ультрамікроелементів вулканічних туфів у процесах обміну речовин в організмі тварин.
Вперше обґрунтував ефективність та доцільність використання мінімальних доз сапоніту, анальциму і глауконіту в годівлі великої рогатої худоби, свиней, птиці та вулканічних туфів у складі консервантів для силосу, сінажу і вологого зерна кукурудзи.
Під керівництвом вченого розроблено нові енергозберігаючі технології консервування вологого зерна кукурудзи, які в 6–8 разів зменшують енерговитрати порівняно з традиційним висушуванням зернофуражу.
https://scholar.google.ru/citations?user=4OZrJC8AAAAJ&hl=uk [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія сучасної України [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Національна академія аграрних наук України
- Бібліометричний профіль Кулика М. Ф. в Google Scholar
- Науковці України [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|