Ларін Борис Олександрович

Борис Олександрович Ларін
Народився	5 (17) січня 1893(1893-01-17) Полтава
Помер	26 березня 1964(1964-03-26) (71 рік) Ленінград
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	соціолінгвіст, діалектолог
Alma mater	Київський університет
Галузь	мовознавство
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Науковий керівник	Бодуен де Куртене Іван Олександрович
Аспіранти, докторанти	Aleksandr Gerdd Mara Borisovad
Членство	НАНУ
Нагороди

Бори́с Олекса́ндрович Ла́рін (5 (17) січня 1893(18930117), Полтава — 26 березня 1964, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і український мовознавець, перекладач. Член-кореспондент АН УРСР (1945). Академік АН Литовської РСР (1949).

Біографія

Борис Олександрович Ларін народився 5 січня (17 січня за новим стилем) 1893 року в Полтаві в сім'ї учителя, який пізніше став священиком (батько помер у січні 1930 року).

У 1902—1906 роках навчався в Кам'янець-Подільській гімназії, у 1906—1910 роках — у Київській колегії імені Павла Галагана. 1910 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. 1914 року закінчив його.

Від 1917 року доцент, від 1931 — професор Петроградського (згодом Ленінградського) університету.

В 1948 захистив як дисертацію коментовану публікацію трьох ранніх іноземних джерел з історії російської мови:

• (рос.) „Парижский словарь московитов 1586 г.“ (1948)
• (рос.) „Русско-английский словарь-дневник Ричарда Джемса“ (1959)
• (рос.) „Грамматика Лудольфа“ (1937)

В 1949 був розкритикований марристами за використання іноземних джерел, що відклало публікацію щоденника Річарда Джеймса і призупинило роботи зі складання (рос.) „Древнерусского словаря“, над якими Ларін та очолюваний ним колектив працював у 1934—1949.

На початку 1950-х жив та працював у Вільнюсі, зокрема перекладав художню літературу з литовської.

Наукова діяльність

Ларіну належать дослідження з історико-порівняльного та загального мовознавства, слов'янських, балтійських та індійських мов. Велике значення мають його роботи з історії російської мови. У галузі україністики віддавав перевагу питанням діалектології, був одним з організаторів підготовки «Атласу української мови».

Роботи

• (рос.) Ларин Б.А.. Парижский словарь московитов 1586 г / Перевод, исследование и комментарии Б. А. Ларина. — Рига : Издание ЛатГУ, 1948. — 212 с. — (Источники по разговорной речи Московской Руси)
• (рос.) Ларин Б.А.. Три иностранных источника по разговорной речи Московской Руси XVI-XVII веков. — СПб : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. — 683 с. — 1000 прим. — ISBN 5-228-01583-Х.

Література

• Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1257.
• Дзендзелівський Й. О. Ларін Борис Олександрович // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 268—269.

Посилання

• Автобіографія Бориса Олександровича Ларіна [Архівовано 14 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Архів Петербурзької русистики. Борис Олександрович Ларін (1893—1964) [Архівовано 25 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Словарь обиходного русского языка Московской Руси XVI—XVII веков [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Список научных трудов проф. Б. А. Ларина(рос.)