Лейла Фрейвальдс
Лейла Фрейвальдс | |
---|---|
швед. Laila Freivalds | |
Народилася | 22 червня 1942[1] (82 роки) Рига, Райхскомісаріат Остланд |
Країна | Швеція |
Діяльність | дипломат, політична діячка, адвокатка |
Alma mater | Університет Уппсала |
Науковий ступінь | кандидат праваd (1969) |
Знання мов | шведська |
Посада | міністр закордонних справ Швеції, міністр юстиції Швеціїd, віце прем'єр міністр Швеціїd, міністр юстиції Швеціїd і Swedish Consumer Ombudsmand |
Партія | Соціал-демократична партія Швеції |
Родичі | Videvuds Freivaldsd |
Нагороди | |
Лейла Лігіта Фрейвальдс (швед. Laila Freivalds; нар. 22 жовтня 1942, Рига, Латвійська РСР, СРСР) — шведська дипломатка, політична діячка, член Соціал-демократичної партії (1988—1991, 1994—2000);— міністр юстиції (2003—2006);— міністр закордонних справ, декілька місяців 2004 року — заступниця прем'єр-міністра Швеції.
Фрейвальдс народилась в Ризі, Райхскомісаріат Остланд. Під час Другої світової війни разом із сім'єю втекла до Швеції. Вона закінчила університет Уппсали 1970 року як кандидатка юридичних наук (juris kandidat), після чого перебувала на службі у шведській судовій системі до 1976 року. З 1976 року Фрейвальдс займала керівні посади у Шведському агентстві споживачів, що підзвітне Міністерству аграрної культури.
В 1988 році була призначена на посаду Міністерки юстиції. Після невеликої перерви, коли її партія була в опозиції (1991 по 1994 рік), Лейла Лігіта продовжила займати посаду Міністерки юстиції, поки в 2000 році не пішла у відставку в зв'язку з суперечкою. Її звинувачували у тому, що, начебто, вона намагалась перетворити оренду свого майна в спільне володіння (кондомінімум), обходячи спірний закон про володіння житлом, який вона повинна була ввести і захищати на своїй публічній посаді. Після цього скандалу мала напружені відносини з пресою[2].
Після вбивства Анни Лінд, в 2003 році посіла місце Міністерки закордонних справ Швеції.
Лейлу Фрейвальдс дуже сильно критикувала преса за дії її уряду після цунамі 2004 року в Азії, наголошуючи на тому, що уряд повинен був активніше відреагувати на події в Азії замість того, щоб чекати на отримання об'ємнішої інформації. Також її критикували за похід в театр у той день (26 грудня 2004 р.), коли цунамі завдало масових руйнувань і забрало багато життів, на що Лейла Лігіта відповідала, що вона не слухає і не дивиться ніяких теленовин, коли працює[3].
21 березня 2006 року Лейла Фрейвальдс пішла з посади міністерки закордонних справ, після того, як було підтверджено, що вона неправдиво свідчила про свою причетність до закриття вебсайту, що належав шведським демократам, в результаті скандалу про карикатури на пророка Мухаммеда в газеті Jyllands-Posten. Під час цього скандалу шведські демократи опублікували карикатури на своїх вебсторінках, тільки для того, щоб їх закрив інтернет-провайдер. Врешті було встановлено, що уряд контактував з провайдером і саме він запропонував закриття сайту, але для ЗМІ Фрейвальдс стверджує, що підлеглий зробив це без її відома.
Offentlighetsprincipen (The Principle of Public Access-принципи публічного доступу) — положення про свободу надання інформації, закріплене в Конституції Швеції, зробило можливим довести, що слова міністерки — неправда. Оскільки у Швеції діє принцип публічного доступу до документів, було знайдено внутрішні документи у 4-ох місцях, які допомогли чітко встановити факт того, що Лейлі Лігіті було відомо про ситуацію з блокуванням сайтів демократів. Пізніше, ця інформація була опублікована в урядовій газеті «Riksad & Departament». Потенційна причетність до закриття сайту розглядалася більшістю як порушення частини Конституції Швеції, де йдеться про свободу преси[4].
- «FACTBOX-Five facts about Sweden's Laila Freivalds». Reuters AlertNet. Archived from the original on 22 March 2006. Retrieved 21 March 2006.
- «Swedish foreign minister resigns over cartoons». Reuters AlertNet. Archived from the original on 22 March 2006. Retrieved 21 March 2006.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ 2. «FACTBOX-Five facts about Sweden's Laila Freivalds». Reuters AlertNet. Archived from the original on 22 March 2006. Retrieved 2006-03-21.
- ↑ Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
- ↑ «Swedish foreign minister resigns over cartoons». Reuters AlertNet. Archived from the original on 22 March 2006. Retrieved 2006-03-21.
- Народились 22 червня
- Народились 1942
- Уродженці Риги
- Випускники Уппсальського університету
- Кандидати права
- Члени Соціал-демократичної партії Швеції
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Міністри закордонних справ Швеції
- Дипломати XX століття
- Жінки-політики XX століття
- Кандидати юридичних наук Швеції
- Міністри юстиції Швеції
- Шведські жінки-політики
- Латвійські емігранти до Швеції