Леонард Адлеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Макс Адлеман
англ. Leonard Max Adleman
Народився31 грудня 1945(1945-12-31)[1] (78 років)
Каліфорнія, США
КраїнаСША США
Діяльністьінформатик, математик, криптограф, молекулярний біолог, програміст, професор
Alma materUniversity of California Botanical Gardend
Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузькриптографія, молекулярна біологія
ЗакладУніверситет Південної Каліфорнії
Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівникМануель Блум
Аспіранти, докторантиKireeti Kompellad[2]
Paul Wilhelm Karl Rothemundd[2]
Manoj Gopalkrishnand[2]
Dustin Reishusd[2]
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Association for Computing Machinery[3]
Відомий завдяки:RSA, ДНК-комп'ютер
Нагороди
Особ. сторінкаusc.edu/dept/molecular-science/fm-adleman.htm

Леонард Макс Адлеман (англ. Leonard Adleman; нар. 31 грудня 1945) — американський вчений-теоретик у галузі комп'ютерних наук, професор комп'ютерних наук і молекулярної біології в Університеті Південної Каліфорнії. Співавтор системи шифрування RSA (Rivest — Shamir — Adleman, 1977 рік) і ДНК-обчислень. RSA широко використовується в розробках із комп'ютерної безпеки, зоктема в протоколі HTTPS.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Каліфорнії, виріс у Сан-Франциско. Вступив до Каліфорнійського університету в Берклі, де 1968 року здобув ступінь бакалавра з математики, а 1976 року — доктора філософії з електротехніки та комп'ютерних наук.

У 1994 році в роботі «Молекулярне обчислення розв'язків комбінаторних задач» (Molecular Computation of Solutions To Combinatorial Problems) описав експеримент із застосування ДНК як обчислювальної системи. У ній він розв'язує задачу про гамільтонів шлях для випадку семи вершин, NP-складну задачу, подібну до задачі комівояжера. Попри те, що для цього випадку розв'язок є тривіальним, ця робота вперше продемонструвала успішне застосування ДНК для алгоритмічних обчислень. Було показано, що ДНК-обчислення мають потенціал як засіб для розв'язання деяких інших широкомасштабних комбінаторних задач пошуку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. https://www.acm.org/media-center/2022/january/fellows-2021

Посилання

[ред. | ред. код]