Леонард Нельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Нельсон
нім. Leonard Nelson
Народився11 липня 1882(1882-07-11)[1][2][…]
Берлін, Німецький Райх[4]
Помер29 жовтня 1927(1927-10-29)[4][2][…] (45 років)
Геттінген, Веймарська республіка, Німецький Райх[4]
·пневмонія
ПохованняQ109008935?[5]
Країна Німеччина
Діяльністьматематик, філософ
Alma materГеттінгенський університет
Französisches Gymnasium Berlind
Галузьфілософія і психологія
ЗакладГеттінгенський університет
Науковий керівникДжуліус Бауманd[6]
ПартіяInternationaler Sozialistischer Kampfbundd
БатькоHeinrich Nelsond

Леона́рд Не́льсон (нім. Leonard Nelson; 11 липня 1882, Берлін — 29 жовтня 1927, Геттінген) — німецький філософ і психолог, глава психологічної течії в неокантіанстві, послідовник Якоба Фріза[de], засновник неофризької школи в неокантіанстві, співзасновник Міжнародного соціалістичного союзу боротьби[de]. Нельсон доводив неможливість загальної теорії пізнання.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Selchow В. von. L. Nelson. Ein Bild seines Lebens und Wirkens. — P., 1938. (нім.)
  • L. Nelson zum Gedächtnis / Hrsg. М. Specht und W. Eichler. — Göttingen, 1953. (нім.)
  • Dimiter Tsatsov, The Resilience of Bulgarian Nelsonianism //Sofia Philosophical Review. Vol. III, No. 1. 2009 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонард Нельсон