Лео Фендер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лео Фендер
англ. Leo Fender
Народився10 серпня 1909(1909-08-10)[1][2][…]
Анагайм, Орандж, Каліфорнія, США
Помер21 березня 1991(1991-03-21)[1][2][…] (81 рік)
Фуллертон, Орандж, Каліфорнія, США
·хвороба Паркінсона
ПохованняFairhaven Memorial Parkd
Країна США
Діяльністьguitar maker, виробник музичних інструментів, підприємець, винахідник, скрипковий майстер
Alma materFullerton Union High Schoold
Знання мованглійська
Роки активностіз 1948
Нагороди

Кла́ренс Леоні́дас «Ле́о» Фе́ндер (англ. Clarence Leonidas "Leo" Fender; 10 серпня 1909, Анагайм, Каліфорнія, США — 21 березня 1991, Фуллертон, Каліфорнія, США) — американський винахідник і засновник компанії Fender, згодом заснував MusicMan і G&L Musical Instruments. Гітари, бас-гітари і підсилювачі його конструкції з 1950-х років широко застосовуються у популярній музиці. У 1992 Лео Фендер став членом Зали слави рок-н ролу[4] — єдиний представник, який не вмів грати на музичних інструментах, а зробив собі ім'я на їх конструюванні і виробництві[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Кларенс Леонідас Фендер («Лео») народився 10 серпня 1909, у сім'ї Кларенса Монте Фендера і Гаррієти Ельвіри Вуд, власників апельсинових гаїв, розташованих між Анагаймом і Фуллертоном (штат Каліфорнія, США).

З самого дитинства Фендер не приховував своєї тяги до електроніки. Коли йому було 13, його дядько, власник магазину електроніки, подарував йому коробку непотрібних автомобільних запчастин і батарей. Того ж року Лео потрапляє в магазин до дядька, де його захоплює радіоприймач, зібраний із радіодеталей, котрий його дядечко зробив власноруч і виставив у вітрину магазину. Пізніше Лео зізнається, що гучна музика із колонок радіоприймача справила на нього неабияке враження. Відразу після цього Лео починає займатись ремонтом старих радіоприймачів у маленькому магазині, який він відкрив удома у батьків.

Навесні 1928 року Фендер закінчує у Фулертоні середню школу і вступає до Фулертонського коледжу. Протягом усього часу навчання він захоплювався усім, що пов'язане з електронікою, знання з якої опановував самостійно.

Після коледжу Фендер знайшов роботу розносника льоду для фірми Consolidated Ice and Cold Storage Company в Анагаймі, де незабаром став бухгалтером. Приблизно в цей час лідер однієї з місцевих груп попросив Лео зробити акустичні системи для виступу в Голлівуді. Лео підписав з ним контракт на створення шести штук.

У 1933 році Фендер зустрічає Естер Клоскі, і вони одружуються у 1934. У той час він працював бухгалтером у Дорожньому Департаменті Каліфорнії у місті Сан Луїс Обіспо. Під час Великої Депресії змінилось керівництво департаменту і Лео втратив місце роботи та пішов бухгалтером у компанію, що займалась виробництвом шин. Після трьох місяців роботи, як і усіх решту бухгалтерів, Лео було звільнено з роботи.

Fender Radio Service

[ред. | ред. код]

У 1938, з позиченими 600$, Лео та Естер повернулися до Фуллертона, де Лео відкрив свою крамницю-майстерню, що надає послуги з обслуговування радіоапаратури, «Радіослужба Фендера» (Fender Radio Service). Незабаром лідери місцевих музичних гуртів стали часто навідуватися до майстерні та почали купувати у нього гучномовці, які він сам виготовляв. Одним з таких клієнтів був Клейтон Кауфман (англ. Klayton Kauffman), який розробляв електричні гітари для компанії Rickenbacker у 1930-х й виготовив один із перших пристроїв для створення електромузичних ефектів вібратор під назвою «Vibrola». З 1943 року Фендер і Кауфман починають тісно співпрацювати у розробленні та виробництві звукознімачів та підсилювачів звуку. У 1945 році партнери випустили на ринок серійні лампові підсилювачі з потужністю приблизно 3 Вт з маркою K&F для електричних гавайських гітар «Hawaiian» (сталевих гітар; англ. Lap steel guitar), що лежать на колінах, які почали з'являтися на музичній сцені Південної Каліфорнії і стали популярними у музиці стилю кантрі. Підсилювачі продавалися в комплекті з гітарою та 8- чи 10-дюймовими акустичними системами.

Fender Electric Instruments Company

[ред. | ред. код]
Модель «Telecaster», що випускається з 1950 року

У 1946 Лео перейменовує свій бізнес у Fender Electric Instruments Company і починає випускати підсилювачі під власною маркою «Fender», які швидко завоювали популярність через доступну ціну та чистий й оригінальний звук.

Навесні 1950 року Лео Фендер запускає у серію першу суцільно-корпусну електрогітару «Fender Esquire» з одним звукознімачем. Згодом доробляє конструкцію, оснастивши її ще одним звукознімачем й випускає її під назвою «Broadcaster», яку зразу ж перейменовує у «Telecaster» через конфлікт щодо назви з компанією Gretch, що займалась виробництвом ударних музичних інструментів. Модель «Telecaster» стала надзвичайно популярною, а попередня модель «Esquire» пропонувалась як спрощена бюджетна версія моделі «Telecaster»[6].

У 1951 Фендер закриває майстерню, щоб зосередитись на серійному виробництві інструментів. Запускає у виробництво модель «Precision Bass» («P-Bass») разом з підсилювачем «Bassman», що стали відомими і популярними завдяки масовому виробництву.

«Stratocaster» — наймасовіша модель бренду Fender, що виробляється з 1954 року

У 1954 році побачила світ наймасовіша з усіх випущених Фендером електрогітар — модель «Stratocaster». Вона була революційною у всьому, починаючи від ергономічної форми «Comfort Contour Body»[7] і закінчуючи неперевершеним механізмом «Synchronized Tremolo». Електроніка базувалась на трьох звукознімачах з AlNiCo-магнітами й мала триканальний перемикач (з 1977 року — п'ятиканальний)[8], регулятор гучності і два регулятори тембру.

У 1960 з'являється модель «Jazz Bass» («J-Bass») — басовий варіант гітари «Jazzmaster», що випускалась до цього. На цій моделі були встановлені два звукознімачі з двома сердечниками на кожну струну, що давало сильніший тембр і дозволяло конкурувати з басом «Rickenbacker», який випускався з 1957 і був відомий своїм яскравим звуком. Гітара «Jazz Bass» вирізнялась чіткішими контурами корпуса, асиметрією, а гриф став вужчим у верхній частині, порівняно з моделлю «Precision Bass».

У 1964 році Фендер запускає виробництво акустичних гітар. На цей час у компанії працює уже 600 працівників, 500 з них у виробництві.

Music Man і G&L

[ред. | ред. код]

У 1965 році Лео Фендер продав свою фірму та її бренд компанії CBS Musical Instruments Division через погіршення стану здоров'я і порадою лікаря більше часу виділяти для відпочинку. За умовами контракту, Лео залишався консультантом у компанії протягом 5 років, і ще наступні 5 років не мав права займатись виробництвом гітар. Також назавжди він позбувся права використовувати своє прізвище як бренд. Після вичерпання десятирічного терміну у 1976 році, Лео Фендер стає партнером, співвласником і президентом компанії Music Man, створеної колишніми соратниками Лео Форрестом Вайтом і Томом Волкером й починає випуск нової лінійки інструментів[9]. Згодом Лео покинув компанію.

У 1979-му Лео, зі своїм близьким другом Джорджем Фуллертоном (співавтором Лео при розробленні моделі «Telecaster» у 1949 році) вирішили заснувати свій власний бізнес, пов'язаний з виробництвом гітар і бас-гітар і створили компанію з назвою G&L Musical Instruments (G&L — George & Leo)[10]. До того часу Лео і Джордж уже запатентували декілька нових ідей та розробили декілька нових конструкцій інструментів з революційними особливостями, які невдовзі мали оцінити музиканти усього світу. Серед найвідоміших технічних рішень — Dual-Fulcrum Vibrato, Saddle-Lock bridge, Bi-cut neck desig і Magnetic Field Design[11]. Усі ці запатентовані технологічні удосконалення робили інструменти G&L досконалішими порівняно з аналогами за звучанням і зручністю у грі. Однак єдиною найважливішою складовою частиною в інструментах бренду G&L є високоякісна деревина і ретельне ручне складання інструментів.

G&L використовувала кращі традиційні сорти деревини. Деякі з них — від постачальників, з якими Лео мав бізнесові стосунки десятиліттями. G&L використовувала не просто ясен, а виключно луїзіанський болотний ясен, північну вільху, канадський північний клен, індійський палісандр, чорне африканське дерево. Деревина зберігалась у спеціальних приміщення і в особливих умовах протягом багатьох місяців до того як вона надходила у виробництво.

Використання кращих з усіх доступних видів деревини — це було основою створення інструментів G&L. Більшість технологічних прийомів, використаних G&L беруть свій початок з 1935—1950 років, коли зароджувався досвід і технології придумані Лео. Більшість пристроїв, які використовував Лео, у 1950-х на початку 1960-х років були ретельно відтворені, щоб дозволити майстрам G&L досягти такої якості, якої вимагав Лео, і що врешті-решт є основною причиною високої цінності ранніх інструментів Fender на колекційному ринку. Однак, наперекір усьому цьому, інструменти фірми G&L так і не змогли повторити звучання ранніх інструментів «Fender», зроблені зі звичайних порід дерева та виготовлені некваліфікованими робітниками.

У 1979 році від раку померла дружина Фендера Естер. У 1980 році він одружився вдруге; його друга дружина Філліс Фендер стала Почесним головою фірми G&L. Попри декілька незначних інсультів, Фендер продовжував займатись виробництвом гітар та бас-гітар. 21 березня 1991 року Лео Фендер помер, після тривалого періоду хвороби Паркінсона. Похований у Меморіальному парку Ферхейвен у Санта-Ана (штат Каліфорнія) поруч із своєю першою дружиною Естер. Філліс Фендер померла 22 липня 2020 року[12].

Досягнення Лео Фендера за «видатний технічний внесок у сферу звукозапису» були відзначені технічною премією «Греммі» у 2009 році[13]. На вшанування пам'яті його іменем названо одну з вулиць у Фуллертоні (штат Каліфорнія).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Leo Fender: inducted in 1992 (англ.). The Rock and Roll Hall of Fame and Museum, Inc. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  5. ↑ Leo Fender (American inventor and manufacturer). Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 8 квітня 2017. (англ.)
  6. ↑ Smith, Richard (May 1998). History of the Fender Telecaster. {{cite book}}: Проігноровано |newspaper= (довідка))
  7. ↑ 1954 Limited Edition Stratocaster Owner's Manual (Catalog Copy). FMIC. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 14 липня 2012.
  8. ↑ Fender Stratocaster History: The evolution of an icon. Carlos Eduardo Seo. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 9 вересня 2015.
  9. ↑ Hunter, Dave (January 2012). The Music Man HD-130 Reverb. Vintage Guitar. с. 64—66. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  10. ↑ G&L Guitars. Glguitars.com. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 8 листопада 2012.
  11. ↑ Fullerton, George (2005). George & Leo, How Leo Fender and I Built G&L Guitars. Milwaukee: Hal Leonard. ISBN 0-634-06922-5.
  12. ↑ Remembering Phyllis Fender. Fullerton Observer. 24 липня 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  13. ↑ Technical GRAMMY award. Grammy.org. 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 30 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лео Фендер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лео_Фендер&oldid=43334853