Лищиця
| Лищиця | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Gypsophila repens | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Лищиця (Gypsophila) L. |
| Види | |
|
Див.текст | |
 Вікісховище: Gypsophila (Caryophyllaceae)
| |
Лищ́иця[1][2][3], лещиця[4][5] (Gypsóphila) — рід рослин родини гвоздикові (Caryophyllaceae).
Види лищиці походять із Євразії, Африки, Австралії та островів Тихого океану. Деякі види є інтродукованими в інших регіонах[6].
Серед представників роду є однорічні та багаторічні трави висотою 30-50 см.
Стебло гіллясте, листки вузькі, подовгасто-трикутні.
Квіти в пухких або компактних суцвіттях; квітки білі, рожево-червонуваті або червоні.
Плід — одногніздна багатонасінна коробочка, куляста або яйцеподібна, розкривається 4 стулками.
Деякі види культивують з комерційною метою, у тому числі для флористики, фітотерапії та як продукти харчування. Для аранжування букетів квітів найчастіше використовують лищицю волотисту (Gypsophila paniculata)[7]. лищиця струнка (Gypsophila elegans) використовується також як зрізана квітка для букетів[8].
Рід є джерелом сапонінів, які використовують для виробництва мийних засобів[7].
Gypsophila rokejeka використовується для виготовлення халви.[7] Деякі види також використовуються як добавка в лікерах, сирах та морозиві для смаку та аромату[9].
Є близько 150 видів цього роду[6][10]. Види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні.
- Gypsophila acutifolia — лищиця гостролиста*
- Gypsophila altissima — лищиця найвища
- Gypsophila aretioides
- Gypsophila arrostii
- Gypsophila bicolor
- Gypsophila capituliflora
- Gypsophila cephalotes
- Gypsophila cerastioides
- Gypsophila collina — лищиця пагорбова*
- Gypsophila davurica
- Gypsophila desertorum
- Gypsophila elegans — лищиця струнка*
- Gypsophila fastigiata — лищиця пучкувата*
- Gypsophila glandulosa
- Gypsophila glomerata — лищиця купчаста*
- Gypsophila huashanensis
- Gypsophila libanotica
- Gypsophila licentiana
- Gypsophila muralis
- Gypsophila nana
- Gypsophila oldhamiana
- Gypsophila oligosperma — лищиця малонасінна*
- Gypsophila pacifica
- Gypsophila pallasii — лищиця Палляса*
- Gypsophila paniculata — лищиця волотиста*
- Gypsophila patrinii
- Gypsophila perfoliata — лищиця пронизанолиста*
- Gypsophila petraea
- Gypsophila pilosa
- Gypsophila repensтиповий— лищиця повзуча
- Gypsophila rokejeka
- Gypsophila ruscifolia
- Gypsophila scorzonerifolia — лищиця зміячколиста*
- Gypsophila sericea
- Gypsophila silenoides
- Gypsophila spinosa
- Gypsophila stevenii
- Gypsophila struthium
- Gypsophila tenuifolia
- Gypsophila thyraica — лищиця дністровська*
- Gypsophila tschiliensis
- Gypsophila uralensis
- Gypsophila venusta
- Gypsophila viscosa
Gypsophila походить від дав.-гр. γύψος — «гіпс» і φίλιος — «люблячий», вказуючи на місце проживання деяких видів[11]. Лищиця або ліщиця, праслов'янське lyscica, похідне від lyskь — «блиск»; назва зумовлена яскравим кольором квітів лищиці[2].
- ↑ Gypsophila // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 254. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ лищиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лещиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 78. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Gypsophila. [Архівовано 24 січня 2019 у Wayback Machine.] Flora of North America.
- ↑ а б в Henry, M. Gypsophila paniculata L. In: Medicinal and Aromatic Plants IV (pp. 187—206). Springer Berlin Heidelberg. 1993. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Gypsophila elegans. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Landscape Horticulture. American University of Beirut.
- ↑ Korkmaz, M., et al. Economic importance and using purposes of Gypsophila L. and Ankyropetalum Fenzl (Caryophyllaceae) of Türkiye. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] In: 2nd International Symposium on Sustainable Development, June 8-9, 2010, Sarajevo.
- ↑ Gypsophila. [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] The Plant List.
- ↑ Gypsophila. Flora of North America @ efloras.org. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 03.11.2019. (англ.)
- Гіпсофіла // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 89. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- GRIN Species Records of Gypsophila.(англ.)
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
