Луцій Кальпурній Пізон Цезонін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Кальпурній Пізон Цезонін
лат. L. Calpurnius L.f.C.n. Piso Caesoninus
Народився2 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер107 до н. е.[1]
Transalpine Gauld, Стародавній Рим
·загиблий у бою
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посададавньоримський сенатор[d][2], консул[2], претор, римський губернатор, римський губернатор і легат
РідCalpurnii Pisonesd
БатькоЛуцій Кальпурній Пізон Цезонін[1][1]
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо
ДітиЛуцій Кальпурній Пізон Цезонін (квестор)[1][1] і Гай Кальпурній Пізон

Лу́цій Кальпу́рній Пізо́н Цезоні́н (155–107 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 112 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив із впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна, консула 148 року до н. е.

У 115 році до н. е. обрано претором. Як провінція з виконання обов'язків Пізону призначається провінція Азія. У 112 році до н. е. обрано консулом разом з Марком Лівієм Друзом. Під час свого консульства встановив кордони між критськими містами Ітан та Єрапита. Також під головуванням Пізона була прийнята постанова сенату щодо колегій грецьких майстрів. У 111 році до н. е. виконував обов'язки проконсула у провінції Цизальпійська Галлія. Після завершення строку проконсульства Пізон був притягнутий до суду Гаєм Клавдієм Пульхром, який звинуватив його у здирництві. Втім, суд Пізона виправдав.

У 107 році до н. е. Кальпурній узяв участь як легат у бойових діях римської армії на чолі із консулом Луцієм Кассієм Лонгіном проти гельветів—тігуринців на чолі із Дівиконом, але під час вирішальної битви при місті Агендікумі (сучасний Ажен) римляни зазнали поразки, а Пізон загинув разом з Лонгіном.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Валерій Максим. VII 1, 6. (лат.)
  • Аппіан. Celt. 3. (лат.)
  • Friedrich Münzer: Calpurnius 88). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band III,1, Stuttgart 1897, Sp. 1387. (нім.)
  1. а б в г д е Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3