Перейти до вмісту

Луїза Песяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Луїза Песяк
Luiza Pesjak
Ім'я при народженнісловен. Luiza Crobath
Народилася12 червня 1828(1828-06-12)[1]
Любляна, Крайнинське герцогство, Австрійська імперія[1]
Померла1 березня 1898(1898-03-01) (69 років)
Любляна, Крайнинське герцогство, Австро-Угорщина
ПідданствоСловенія
Діяльністьписьменниця, перекладач
Галузьпоезія[2], дитяча поезіяd[2], проза[2] і роман[2]
Знання мовсловенська[2][3], німецька[2] і французька[2]

Луїза Песяк (словен. Luiza Pesjak; 12 червня 1828, Любляна, Крайна — 1 березня 1898, Любляна, Крайна) — словенська письменниця, поетеса і перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Луїза Песяк народилася 12 червня 1828 року в Любляні в родині адвоката. Навчалася в приватному закладі Fröhlichov, де на додаток до традиційних предметів дівчаток Луїза отримала знання з романських мов і літератури. 1844 рік став початком її занять поезією. Луїза Песяк писала словенською і німецькою мовами. Великий вплив на творчість Луїзи мав Фран Левстік — словенський письменник, поет, драматург, журналіст, філолог, громадський діяч..

Після смерті батька в 1848 році Луїза вийшла заміж за багатого купця і підприємця Симона Песяк (словен. Simon Pesjak). У подружжя народилося п'ятеро дочок. У сім'ї вони говорили німецькою і французькою мовами. Померла письменниця 1 березня 1898 року в Любляні. Прижиттєвий портрет письменниці створив словенський художник Михайло Строй, пізніше виданий на поштовій марці Югославії.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Творчістю Луїза Песяк зайнялася в 1940 році. Писала вона німецькою мовою. Її «Poetische Versuche» датується 1843—1844 роками. Добре володіла письменниця також англійською мовою. Після 1860 року Луїза Песяк стала членом словенського національного руху і почала писати патріотичні твори. Перший з них з назвою Kar ljubim було написано в 1864 році і опубліковано в Bleiweisovih novicah. Писала книги для дітей. З її творів цих років можна відзначити Očetova ljubezen (Novice, 1864), Dragotin (Slovenski glasnik, 1864), Beatin dnevnik (1887), Rahela (Letopis Matice slovenske, 1870). Луїзу Песяк створила романтичні і любовні романи.

Поеми

[ред. | ред. код]
  • Kar ljubim (1864)
  • Vijolice (1885)

Проза

[ред. | ред. код]
  • Očetova ljubezen (Novice, 1864)
  • Dragotin (SG, 1864)
  • Rahela (LMS, 1870)
  • Beatin dnevnik (1887)

Драматургія

[ред. | ред. код]
  • Svitoslav zajček (1865)
  • Slovenija Vodniku (1866)
  • Na Koprivniku (1872)

Оперні лібрето

[ред. | ред. код]
  • Gorenjski slavček (1872)

Автобіографія

[ред. | ред. код]
  • Iz mojega detinstva (LZ,1886)

Література

[ред. | ред. код]
  • Enciklopedija Slovenije 8. Ur. Marjan Javornik. Ljubljana: Mladinska knjiga, 1994.
  • Erjavec in sod.: Starejše pesnice in pisateljice. Ljubljana: Učiteljska tiskarna, 1926.
  • Miran Hladnik: Slovenski ženski roman v 19. stoletju. Slavistična revija 29/3 (1981). 259– 96.
  • Gregor Kocijan: Kersnikovi literarnoestetski pogledi in literarnokritična merila. Slavistična revija 56/3 (2008). 313—330.
  • Urška Perenič: «Poetische Versuche 1843–44» Luize Pesjak — Poskus umestitve dela nemške ustvarjalnosti na Slovenskem v okvir slovenske literarne zgodovine. Slavistična revija 54/2(2006). 233-43.
  • Urška Perenič: Teoretični nastavki v vključevanju nemškega opusa Luize Pesjak v okvir slovenske literarne vede — «…und doch geht es uns an». 42. SSJLK. 244—247.
  • Šelih in sod.: Portreti žensk 19. in 20. stoletja na Slovenskem. Ljubljana: Tuma, 2007.
  • Jože Pogačnik: Zgodovina slovenskega slovstva 4. Maribor: Obzorja, 1970.
  • Marjeta Žebovec: Slovenski književniki rojeni do leta 1869. Ljubljana: Krantanija, 2010.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Dr. Constant v. Wurzbach Pesjak, Luise // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 22. — S. 49.
  2. а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  3. CONOR.Sl

Посилання

[ред. | ред. код]