Лу Сінь
| Лу Сінь | ||||
|---|---|---|---|---|
| 魯迅/鲁迅 | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | кит. 周樹人 | |||
| Псевдонім | Lu Xun, 豫才, 豫山 і 豫亭 | |||
| Народився | 25 вересня 1881 Шаосін, провінція Чжецзян, Китай | |||
| Помер | 19 жовтня 1936 (55 років) Шанхай ·туберкульоз | |||
| Громадянство | Китай | |||
| Місце проживання | Шанхай[1] | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Тохокуський університет, Kobun Instituted і Sendai Medical Colleged | |||
| Заклад | Пекінський університет | |||
| Мова творів | англійська, китайська і японська | |||
| Роки активності | 1881–1936 | |||
| Жанр | есей і оповідання | |||
| Magnum opus | Справжня історія А-К'юd, A Madman's Diaryd, Panghuangd, Kong Yijid[2], A new version of the storyd, Call to Armsd, Picking the morning flower in the eveningd, A Madman's Diaryd і Panghuangd[3] | |||
| Членство | League of Left-Wing Writersd | |||
| Батько | Zhou Boyid | |||
| Брати, сестри | Чжоу Цзожень і Zhou Jianrend | |||
| У шлюбі з | Zhu And і Xu Guangpingd | |||
| Діти | Zhou Haiyingd | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Лу Сінь у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Лу Сюнь (кит.: 魯迅/鲁迅, Lǔ Xùn — Лу Сюнь; *25 вересня 1881 — †19 жовтня 1936), справжнє ім'я Чжоу Шужень (кит.: 周树人) — китайський письменник, публіцист та літературознавець. Вважається основоположником сучасної китайської літератури.
Лу Сюнь народився в сім'ї поміщика. В 1902 р. він закінчив гірничо-залізничне училище в місті Нанкін та був направлений для продовження освіти в Японію, де приєднався до освітнього руху китайських студентів. Виступив як перекладач і публіцист. В Японії та на батьківщині Лу Сюнь брав участь у підготовці Сіньхайської революції (1911–1913 рр.).
У 1913 р. Лу Сюнь написав своє перше оповідання «Минуле». У 1918 р. він опублікував оповідання «Щоденник божевільного» (своєрідній варіант «Записок божевільного» М. В. Гоголя), який вважається першим твором нової китайської літератури. Пізніше світ побачили збірки «Клич» (1923; до її складу увійшла найпопулярніша повість Лу Сюня «Справжня історія А-К'ю[en]», в якій він картав соціальну пасивність пригноблених народних мас), «Блукання» (1926), «Дикі трави» (1927, збірка віршів у прозі), «Старі легенди по-новому» (1936, збірка сатирико-героїчних казок Лу Сюня, в яких він критикував негативні явища свого часу) та ін.
Лу Сюнь є автором великої кількості статей про важливі події житті Китаю та інших країн: збірники «Гарячий вітер» (1925), «Під розкішним балдахіном» (1926), «Дозволяється розмовляти про погоду» (1934) та інші. Він багато зробив для популяризації у Китаї іноземної літератури, особливо російської та радянської. Лу Сюнь переклав «Заповіт» Тараса Шевченка, твори М. В. Гоголя, М. Є. Салтикова-Щедріна, А. П. Чехова, М. Горького, О. О. Фадєєва та ін. Новелу «Качина комедія» присвятив своєму другові, письменнику українського походження, вихідцю зі Східної Слобожанщини (Курщина), що писав японською мовою та есперанто Василю Єрошенку[6]. У перекладі Лу Сюня та з його доповненнями в жовтні 1921 року в журналі «Сяошо юебао» було надруковано розділ про українську літературу з «Загальної історії літератури» німецького літературознавця Г. Карпелеса. Ця публікація спричинилася до початку китайських перекладів з української.
Твори Лу Сюня виходили в українському перекладі окремими виданнями 1953, 1957, 1958, 1961, 1981 років, а також у періодиці.
На честь письменника була названа Літературна премія Лу Сюня.
- ↑ https://www.frommers.com/destinations/shanghai/attractions/lu-xun-park-and-memorial-hallformer-residence-of-lu-xun
- ↑ https://w.wiki/Bg6r
- ↑ https://w.wiki/ujm
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ Н. Гордієнко-Андріанова. Він бачив серцем // Україна, 1989, № 50, с. 10-11.
- Велика радянська енциклопедія
- І. К. Чирко. Лу Сінь // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія, 1995, т. 3, с. 240-241.
- Лу Сінь. Рідне село. Збірка оповідань / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ, 1957.
- Лу Сінь. Справжня історія А-К'ю.: Оповідання / Пер.з кит. І. Чирко. — К. : Молодь, 1958. — 137 с.
- Лу Сінь. Вибрані твори / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ: Держлітвидав України, 1961. — 309 с.
- Лу Сінь. Твори / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ, 1981. [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Лу Сінь // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 80. — ISBN 966-692-744-6.
- Tim Gallaher's Lu Xun site [Архівовано 12 лютого 2005 у Wayback Machine.], with extensive information and links to texts
- Lu Xun and other historical figures
- http://web.bureau.tohoku.ac.jp/manabi/manabi6/mm6-3.htm [Архівовано 23 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- http://mclc.osu.edu/rc/lxbib.htm [Архівовано 11 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20100212085019/http://www.coldbacon.com/luxun.html
- Lu Xun webpage (in Chinese) [Архівовано 9 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- A Brief Biography of Lu Xun with Many Pictures [Архівовано 22 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Українські переклади
- Достеменна історія А-К'ю (пер. Лідія Голубнича) [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Англійські переклади
- http://www.marxists.org/archive/lu-xun/index.htm [Архівовано 15 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20170614201022/http://www.coldbacon.com/writing/luxun-calltoarms.html
- An Outsider's Chats about Written Language [Архівовано 6 січня 2007 у Wayback Machine.], a long essay by Lu Xun on the difficulties of Chinese characters
