Координати: 53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 53.75194° пн. ш. 26.05722° сх. д. / 53.75194; 26.05722

Любча (Білорусь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

смт Любча

Транслітерація назви Liubča
Coats of arms of Liubčad
Любча
Основні дані
53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 53.75194° пн. ш. 26.05722° сх. д. / 53.75194; 26.05722
Країна Білорусь Білорусь
Область size Гродненська область
Район Новогрудський
Перша згадка 1401
Магдебурзьке право 1590
Статус з 1940 року
Населення 1,4 тис. осіб (2006)
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 231425
Висота 142 м.н.р.м.
Водний об'єкт р. Німан
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Новоєльня (49 км)
До Мінська
 - фізична 100 км
До обласного центру
 - фізична 175 км
Любча. Карта розташування: Білорусь
Любча
Любча
Мапа

CMNS: Любча у Вікісховищі

Лю́бча (біл. Любча) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі, у Новогрудському районі. Населення Населення селища становить 1,4 тис. осіб (2006).

Історія

[ред. | ред. код]
Любча в XVII ст.

Уперше згадується в 1401 р. у німецьких хроніках, як об'єкт походів хрестоносців. У Великому королівстві литовському належала Хрептовичам, Гаштольдам, Кишкам (Я. Кишка заснував тут Любчанський замок (1581), школу й аріанський храм, з XVII століття — кальвіністський собор), з 1606 належала Радзивіллам. У 1590 король Сигізмунд III Ваза надав Любчі магдебурзьке право і герб. Радзивілли з метою економічного зміцнення й збільшення містечка запрошують у нього міщан з Мінська, Новокупка й інших королівських міст. В XVII столітті створюються ремісничі цехи, також існувала друкарня, заснована П. Б. Кмитом, де друкувалася література по медицині, історії, поетичні добутки й ін.

У 1655 р. Любчу взяли козаки Івана Золотаренка і зруйнували замок.[1]

З 1795 у складі російської імперії.

Станом на 1885 рік у містечку, центрі Любчанської волості Новогрудського повіту Мінської губернії, мешкало 670 осіб, налічувалось 60 дворових господарств, існували православна церква, 2 синагоги, школа, 21 лавка[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3374 осіб (1639 чоловічої статі та 1735 — жіночої), з яких 877 — православної віри, 2463 — юдейської[3].

В 19211939 роках у складі Польщі, центр гміни Новогрудського повіту й воєводства.

З 1939 — в БРСР, з 1940 — центр району Барановичської області. З 1954 — в Гродненській області, з 1956 в Новогрудському районі. У 1996 — 540 дворів, 1628 жителів, школа, 7 магазинів, 2 бібліотеки, лікарня й ін.

В замку ведуться археологічні розкопки та реконструкція. Планується відкриття готелю.[1]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні мешкав:

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Любчанскі замак: новая знаходка - 25 Августа 2014 - Туристско-информационный центр. novtic.ucoz.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-107. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]