Людовик II Заїка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик II Заїка
фр. Louis II le Bègue
Король західних франків
Правління877-879
Коронація8 грудня 877
ПопередникКарл II Лисий
НаступникЛюдовик III
Карломан II
Інші титулиКороль Аквітанії
Король Провансу
Біографічні дані
Народження1 листопада 846(0846-11-01)
Смерть10 квітня 879(0879-04-10) (32 роки)
Комп'єнь[1]
ПохованняЦерква Св. Марії, Комп'єнь, Франція
ДружинаАнсгарда Бургундська
Другий шлюбАделаїда Паризька
ДітиЛюдовик, Карломан, Хільдегарда, Гізела, Карл, Ірментруда
ДинастіяКаролінги
БатькоКарл II Лисий
МатиІрментруда Орлеанська
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людовик II Заїка або Недорікуватий (1 листопада 846 — 10 квітня 879) — король Аквітанії (Людовик III) в 866-879, король Західного Франкського королівства (Франції) в 877-879, король Провансу в 877-879 з династії Каролінгів. Син Карла II Лисого і Ірментруди Орлеанської.

Біографія

[ред. | ред. код]
Медальйон з зображенням Людовика II Заїки
Медальйон з зображенням Людовика II Заїки

За життя батька не раз повставав проти нього. У 856-866 роках Людовик був королем Нейстрії, а в 866 році отримав Аквітанію, але був цим незадоволений, тому що фактично правив Аквітанією граф Провансальський Бозон, улюбленець Карла II Лисого.

Після смерті батька 8 грудня 877 року, Людовик, єдиний з чотирьох синів Карла Лисого, який пережив батька, коронувався в Комп'єні. Новий король спробував «заручитися підтримкою всіх, кого тільки можна, роздаровуючи абатства, графства і все, що б кожен не попросив». Цим він викликав невдоволення частини аристократії, чиї землі роздаровував. Після важких і тривалих переговорів, король погодився на умови вельмож. Однак, Бернар, маркграф Готії, який правив на півдні Франції, і, за словами літописця, «вів себе ніби король», після смерті Карла Лисого не визнав коронації Людовіка Заїки, і підняв заколот (878). Зусиллями Гуго Абата, графа Провансу Бозона, Бернара Плантвелю і королівського камергера Теодоріха (Тьєррі) заколот був придушений, а Бернар Готський втратив більшу частину своїх володінь.

Людовик II Заїка

У тому ж 878 році Папа Іоанн VIII, якого гнобив герцог Сполетський Ламберт II, прибув у Західне Франкське королівство, щоб заручитися підтримкою короля і в свою чергу надати тому послугу, привівши до присяги його вельмож. Людовик тепло прийняв Папу в Труа, де Папа на церковному соборі засудив заколот Бернара Готського, а потім 7 вересня 878 року коронував Людовика.

Однак на той час Людовик Заїка був тривалий час хворим. Його син Людовик III ось уже кілька місяців заміщав його за допомогою Бозона Провансальського і архікапеллана Гуго Абата. 10 квітня 879 Людовік Заїка помер на 33 році життя, побувши королем менше двох років. Він був похований у церкві св. Марії, яка була споруджена в Комп'єні за наказом Карла II Лисого та являла собою копію імператорської капели в Аахені. Людовик Заїка був першим із західних Каролінгів, похованим не в абатстві Сен-Дені, так як, добиваючись підтримки франкської аристократії при сходженні на престол, Людовик передав фамільне абатство Гозлену, майбутньому єпископу Парижа.

Дружини і діти

[ред. | ред. код]
Людовик II Заїка

Перша дружина: (з 862 (розл.)[2] — Ансгарда Бургундська (826–880), дочка графа Ардуіна Бургундського

Друга дружина: (з лютого 875) Аделаїда (Аеліс) Паризька (близько 850 / 853 — 10 листопада 901), дочка пфальцграфа Адаларда

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et RobertiensVilleneuve-d'Ascq: 1993. — P. 313–315. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. Шлюб був таємним, Карл II Лисий домігся його розірвання, що призвело до того, що дітей від цього шлюбу багато хто вважав незаконнонародженим.

Література

[ред. | ред. код]
Попередник:
Карл III Лисий
Король Нижньої Бургундії
877-879

{{{роки}}}
Наступник:
Бозон
Попередник
Карл II Лисий
Король західних франків
877-879
Наступник
Людовик III
Карломан II
Попередник
Карл II
Король Аквітанії
866-877
Наступник
Карломан II