Перейти до вмісту

Ліда (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Ліда»
Повна назва Державний заклад
„Футбольний клуб «Ліда»“
Прізвисько червоно-білі, біба і боба
Засновано 1962
Населений пункт Ліда, Білорусь Білорусь
Стадіон «Ліда», «Старт»
Вміщує 2870/3000
Президент Білорусь Віктор Піщик
Головний тренер Білорусь Сергій Солодовніков
Ліга Перша ліга
2021 11-те
Домашня
Виїзна

«Ліда» (біл. Ліда) — професіональний білоруський футбольний клуб з однойменного міста в Гродненській області. Був одним з найсильніших клубів Білоруської РСР. Ставав 4-разовим чемпіоном БРСР (1983, 1985, 1986, 1989), дворазовим володарем суперкубка БРСР (1984, 1986), призером різних турнірів БРСР.

На даний час команда виступає в Першій лізі чемпіонату Білорусі з футболу.

Хронологія назв

[ред. | ред. код]
  • 1962 — «Червоний стяг»
  • 1963—1970 — «Вимпел»
  • 1971—1996 — «Взуттєвик»
  • 1997— т. ч. — «Ліда»

Історія

[ред. | ред. код]

Витоки (1962—1971)

[ред. | ред. код]

Футбольний клуб у місті Ліда був утворений в 1962 році під назвою «Червоний стяг» («Чырвоны сцяг»). Того ж року команда заявилася в чемпіонат БРСР. Потрапила в першу зону (всього на той момент було дві зони по 10 команд), в якій в підсумку посіла 8 місце, випередивши команди «Ракета» (Жодіно) і барановицький «Салют», який знявся зі змагань. У матчі плей-оф за 15-те місце команді протистояла полоцька «Зірка», якій в результаті команда поступилася 0:2 та 1:2. У підсумку в дебютному для себе сезоні команда посіла 16 місце із заявлених 20 команд.

Наступного сезону клуб виступав під назвою «Вимпел». У чемпіонаті команда зайняла передостаннє 15-те місце. Надалі клуб ще два роки провів у найсильнішому дивізіоні чемпіонату БРСР, а після зміни формули чемпіонату в 1966 році, в якій з'явилися дві ліги — команда почала виступати у другому за значущістю дивізіоні. Протягом п'яти сезонів «Вимпел» був середняком ліги, аж до 1971 року, коли команду під свою опіку взяла місцева взуттєва фабрика.

Становлення клубу (1971—1982)

[ред. | ред. код]

У 1971 році спонсором команди стала «Лідинська взуттєва фабрика». З цього року у команди з'явилася нова назва, яку вона носила 25 років — «Взуттєвик». У своєму дебютному сезоні в найсильнішому дивізіоні чемпіонату БРСР клуб не зумів закріпитися, посівши останнє 12-те місце. Однак через рік знову повернувся туди, залишаючись там до здобуття БРСР незалежності. У 1972 році, лідируючи у другому дивізіоні, команді вдалося досягти першої серйозної сходинки в своїй історії — фіналу кубка БРСР. Суперником у тому матчі був один з лідерів білоруського футболу жодінське «Торпедо». «Взуттєвик» програв з рахунком 0:2. Також, у 1982 році команди знову зустрілися в фіналі Кубка БРСР. Знову перемогу здобули жодінські футболісти — 3:0.

У період з 1977 по 1979 роки команда не виступала на республіканському рівні в зв'язку з реконструкцією свого стадіону.

У 1980 році чемпіонат БРСР став знову лігою, яка складалася з одного дивізіону. Однак в «Ліді» почався болісний період становлення команди. Результати виступів знову виявилися невдалими: команда зайняла 22-ге місце з 23 команд, які стартували в першості. Протягом трьох сезонів не могла зачепитися за десятку найсильніших, але з 1983 року розпочалося поліпшення результатів команди.

Серед найкращих

[ред. | ред. код]

У 1983 році, фінішувавши першим в своїй зоні, «Взуттєвик» у фінальному матчі за чемпіонство зустрічався з мінським «Торпедо». У двоматчевому протистоянні команди зіграли внічию 0:0 та 1:1. Лідинська команда перемогла завдяки власній дисциплінованості дисциплінованості (дві жовті картки проти шести у мінської команди). Уже наступного сезону команді вдалося вперше виграти суперкубок БРСР. У фінальному матчі була здобута перемога над футболістами з жодінского «Торпедо». Наступного 1985 року «Взуттєвик» став дворазовим чемпіоном БРСР, вигравши у фіналі у тих же жодінських футболістів за сумою двох поєдинків з рахунком 3:2.

У 1986 році команда впевнено пройшла дистанцію першості і в фінальному протистоянні за чемпіонство двічі обіграла бобруйський «Шинник» з рахунком 1:0. Також у тому році команда вдруге виграла суперкубок БРСР. У фіналі був обіграний солігорський «Шахтар». Перша зустріч завершилася нічийним результатом, а в матчі-відповіді лідинські футболісти розгромили суперників з рахунком 4:1. Також у команди були й два невдалих фінали в суперкубку БРСР. Спочатку, в 1987 році, футболісти «Шахтаря» обіграли «Ліду» за сумою двох зустрічей з рахунком 4:1, а в 1990 році з ще більшими 0:6 поступилися мінському «Супутнику».

Чемпіонати 1987 і 1988 років команда завершувала з бронзовими медалями, а в 1989 році, виграла вчетверте в своїй історії чемпіонат БРСР, випередивши мінський «Супутник» на одне очко. В останніх двох сезонах чемпіонату БРСР команда виступала гірше й завершувала їх на 8-м і 12-му місцях відповідно.

Незалежні часи (1992—2000)

[ред. | ред. код]

Зі здобуттям Білорусією незалежності з'явився об'єднаний турнір — Чемпіонат Білорусі з футболу. З моменту його створення в 1992 році «Взуттєвик» розпочав виступати в найсильнішому дивізіоні. У першому чемпіонаті команді вдалося закріпитися там, зайнявши 12-те місце з 16 команд-учасниць. Однак уже наступному сезону клуб завершив виступ на передостанньому місці й вилетів у другий дивізіон. Однак і в ньому команда не затрималася, відразу вигравши турнір у першій лізі. Повернувшись до вищого дивізіону на три сезони, знову опустилася вниз. Друге падіння сталося в рік перейменування клубу в ФК «Ліда». У 1998 році команда знову виграла першу лігу. Саме в тому році, вона встановила абсолютний рекорд, — 20 турів зі старту чемпіонату без поразок. У той період виділявся головний бомбардир клубу — Звіад Бурдзенідзе, який забив у чемпіонатах за клуб 68 м'ячів (23 з яких у 1998 році). Повернувшись до еліти, команда не затрималася там надовго. У 2000 році «Ліда» знову вилетіла з вищої ліги. До рятівного 13-го місця команді не вистачило трьох очок. На той час також виділялися Вітольд Хохлач, Сергій Петрушевський і майбутній капітан БАТЕ й гравець збірної Білорусі Олександр Юревич, який тільки но розпочинав у той час свій шлях у дорослому футболі.

Падіння (2001—2012)

[ред. | ред. код]

Починаючи з 2001 року команда надовго закріпилася в другому дивізіоні. «Ліда» завжди ставила перед собою завдання вийти до вищої ліги, однак у 2006 році ситуація сильно змінилася — вона вилетіла в третій дивізіон. У 2007 році команда одразу повернулася в першу лігу, зайнявши в третьому дивізіоні друге місце. Однак у 2010 році в команді стався серйозний провал — вона знову покинула першу лігу, завершивши чемпіонат на останньому місці. Наступного сезону команда впевнено пройшла дистанцію в другій лізі. Головною ударною силою в її складі в сезоні 2011 року став Дмитро Денисюк, який у 30 матчах відзначився 30 голами. Це найкращий в історії клубу бомбардирський показник за сезон. На початку сезону 2012 року клуб пробився в 1/4 фіналу Кубка Білорусі, де поступився новополоцькому «Нафтану». Тим самим, це досягнення в кубку поки що залишається найкращим в історії (подібне досягнення було лише в 2000 році). У чемпіонаті в тому сезоні вдалося закріпитися в першій лізі, зайнявши 11 місце.

Стабілізація (2013—...)

[ред. | ред. код]

У сезоні 2013 року «Ліда» мала збалансований склад, в якому переважно виступали власні вихованці. Команда дуже вдало стартувала, не зазнавши жодної поразки за перші 10 турів. Такому результату лідинці мали завдячувати в тому числі й нападнику Ігору Кривобоку, який швидко очолив таблицю найкращих бомбардирів Першої ліги. Проте в липні Кривобок перейшов у новополоцький «Нафтан», а «Ліда» зіграла декілька невдалих матчів (у тому числі й програла з рахунком 0:5 «Сморгоні» в кубку Білорусі). У серпні гра команди знову налагодилася. Замість Кривобока лідерську роль в колективі взяв на себе інший ветеран, Дмитро Ковальонок. У підсумку «Ліда» вийшла на четверте місце й зуміла нав'язати боротьбу «Вітебську» за третє місце. Тим не менше наприкінці сезону лідинцям довелося боротися з «Березою-2010» за утримання 4-ї позиції. Тільки завдяки перемозі в останньому турі над «Городеєю» (2:0) «Ліда» зуміла зайняти 4-те місце, яке стало найкращим результатом команди з 2001 року.

Взимку 2014 року «Ліду» залишили досвідчені гравці: Віталій Надієвський та Віталій Таращик завершили кар'єру футболіста, а вже напередодні початку сезону до гродненського «Німана» повернувся Дмитро Ковальонок. В результаті команда, незважаючи на те що зберегла переважну більшість своїх гравців, більшу частину сезону перебувала в середині турнірної таблиці. Але невдала кінцівка сезону відкинула «Ліду» на 14-те місце серед 16 команд-учасниць.

У сезоні 2015 року в «Ліді» відбулися зміни на тренерському містку: замість Андрія Петрова команду очолив її колишній воротар Максим Личов, який раніше входив до тренерського штабу. Незважаючи на те, що команду залишила значна кількість гравців, цю знівелював прихід нових виконавців, в тому числі й Едуарда Чудновського та Сергія Ковалюка. «Ліда» невдало розпочала сезон, програвши в перших двох турах чемпіонату, але потім почала здобувати перемогу одна за одною, внаслідок чого перше коло завершила на високому 3-му місці, яке надавало право наступного сезону виступати у Вищій лізі. Під час літнього трансферного вікна лідер команди Ковалюк перейшов у гродненський «Німан», і друге коло команда провела невдало, швидко вибувши з боротьби за медалі чемпіонату. У підсумку лідинці зайняли 6-те місце.

На початку сезону 2016 року головним тренером «Ліди» призначили Віталія Таращика. Однак уже в червні він залишив свою посаду, на той момент команда займала місце в середині турнірної таблиці. У серпні 2016 року новим тренером призначили В'ячеслава Геращенка. Під його керівництвом «Ліда» тривалий період часу знаходилася в нижній частині турнірної таблиці, але завдяки вдалому фініші зайняла 6-те підсумкове місце.

Сезон 2017 року «Ліда» розпочала під керівництвом Петра Качуро. Після непоганого старту команда почала програвати в наступних поєдинках й через деякий час закріпилася на останньому місці в турнірній таблиці. Влітку Качуро замінив Сергій Солодовников. Лідинський клуб у підсумку зайняв 14-те й зберіг своє місце в Першій лізі.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Радянський період

[ред. | ред. код]
  • Чемпіонат Білоруської РСР
    • Чемпіон (4): 1983, 1985, 1986, 1989
    • Бронзовий призер (2): 1987, 1988
  • Суперкубок Білоруської РСР
    • Володар (2): 1984, 1986
    • Фіналіст (2): 1987, 1990
  • Кубок Білоруської РСР
    • Фіналіст (2): 1972, 1982

Незалежна Білорусь

[ред. | ред. код]

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Чемпіонат Білорусі

[ред. | ред. код]
Сезон Д Місце Іг В Н П М'ячі Очки Бомбардир Місце в Кубкі
1992 Д1 12 (16) 15 4 3 8 13 — 18 11 О. Савицький — 4 1/8 фіналу
1992/93 Д1 16 (17) 32 4 9 19 15 — 45 17 В. Михальцов — 5 1/16 фіналу
1993/94 Д2 1 (16) 28 20 6 2 49 — 14 46 О. Вербицький, О. Кузнєцов —8 1/16 фіналу
1994/95 Д1 8 (16) 30 10 10 10 32 — 36 30 З. Бурдзенідзе — 7 1/8 фіналу
1995 Д1 12 (16) 15 4 4 7 15 — 23 16 В. Хохлач — 5 1/16 фіналу
1996 Д1 15 (16) 30 6 6 18 26 — 43 24 З. Бурдзенідзе — 5 1/16 фіналу
1997 Д2 3 (16) 30 20 5 5 59 — 24 65 З. Бурдзенідзе — 13 1/8 фіналу
1998 Д2 1 (16) 30 23 5 2 65 — 19 74 З. Бурзенідзе — 23 1/16 фіналу
1999 Д1 13 (16) 30 7 4 19 27 — 64 25 Ю. Жирун — 8 1/4 фіналу
2000 Д1 14 (16) 30 3 10 17 16 — 60 19 В. Хохлач — 3 1/16 фіналу
2001 Д2 9 (15) 28 9 7 12 27 — 33 34 З. Бурзенідзе — 7 1/32 фіналу
2002 Д2 6 (16) 30 14 4 12 39 — 39 46 Ол. Третяк — 7 1/32 фіналу
2003 Д2 8 (16) 30 13 4 13 35 — 45 43 Д. Сафронов — 12 не приймав уч.
2004 Д2 8 (16) 30 11 7 12 37 — 30 40 Ол. Третяк — 6 1/8 фіналу
2005 Д2 10 (16) 30 10 7 13 41 — 43 37 О. Масло — 10 1/16 фіналу
2006 Д2 13 (14) 26 6 5 15 23 — 45 23 О. Масло — 6 1/16 фіналу
2007 Д3 2 (16) 30 20 5 5 78 — 34 70 С. Цибуль — 13 1/16 фіналу
2008 Д2 11 (14) 26 6 7 13 24 — 45 25 О. Довгилевич — 5 1/16 фіналу
2009 Д2 11 (14) 26 6 8 12 19 — 31 26 О. Довгилевич — 9 1/32 фіналу
2010 Д2 16 (16) 30 4 7 19 23 — 59 19 Д. Дуботавка — 5 1/16 фіналу
2011 Д3 1 (16) 30 23 4 3 60 — 21 73 Д. Денисюк — 30 1/4 фіналу
2012 Д2 11 (15) 28 8 6 14 32 — 49 30 О. Добровольський, О. Татарніков — 5 1/16 фіналу
2013 Д2 4 (16) 30 15 7 8 53 — 38 52 Д. Ковальонок — 12 1/16 фіналу
2014 Д2 14 (16) 30 10 1 19 46 — 64 31 О. Татарніков — 12 1/16 фіналу
2015 Д2 6 (16) 30 15 5 10 60 — 53 50 О. Довгилевич, О. Добровольський — 9 1/16 фіналу
2016 Д2 6 (14) 26 11 5 10 26 — 33 38 М. Дубай — 5 1/16 фіналу
2017 Д2 14 (16) 30 6 10 14 28 — 39 28 Р. Грибовський — 8 1/32 фіналу
2018 Д2 — — — — — — —
Ліга Участь Матчів В Н П З-П м'ячі
Д1 7 182 38 46 98 144 — 289
Д2 18 518 207 106 205 696 — 693
Д3 2 60 43 9 8 138 — 55
Усього 27 760 288 161 311 978 — 1037

Примітки:

  • Починаючи із сезону 1995 року в чемпіонаті Білорусі за перемогу стали нараховувати 3 очка.
  • Блакитним кольором виділено найкращий результат у чемпіонатах Білорусі.

Кубок Білорусі

[ред. | ред. код]

Команда брала участь практично у всіх Кубках Білорусі (за винятком сезону 2003/04). Найвищим досягненням є сезони 1999/2000 та 2011/12 років, в яких команда виходила до 1/4 фіналу. Найкращим бомбардиром команди в цьому турнірі є Олександр Третяк. На його рахунку 5 голів (з 2004 по 2010 роки).

Виступів Матчів В Н П З-П м'ячі
26 45 17 3 25 59 — 79

Символіка

[ред. | ред. код]
Логотип клубу в 1971-1996 рр.

Клубні кольори

[ред. | ред. код]

Традиційними кольорами клубу протягом півстолітньої історії залишалися червоний і білий. Резервним кольором для клубу є синій.

Червоний Білий Синій

Старий логотип

[ред. | ред. код]

Логотип був затверджений у 1971 році, коли команда змінила назву на «Взуттєвик» — основного спонсора команди. У 1997 році, після перейменування клубу в ФК «Ліда» було вирішено змінити й логотип клубу. Таким чином, старий логотип клубу протримався 35 років.

Стадіони

[ред. | ред. код]

Міський стадіон

[ред. | ред. код]

«ЦСК Юність» — багатофункціональний стадіон у м. Ліда. Наразі використовується для міських змагань і проведення футбольних матчів. Є домашнім стадіоном футбольного клубу «Ліда».

  • Побудовано: 1962 року
  • Відкрито: 1962 року
  • Місткість: 2870 місць
  • Головна команда: «ФК Ліда»
  • Розміри поля: 104 × 68 м

Стадіон «Старт»

[ред. | ред. код]
Панорамний вид стадіону «Старт»

Новий стадіон побудований спеціально до республіканського свята «Дожинки-2010», який проходив у місті Ліда в 2010 році. Окрім стадіону, на прилеглій території також знаходяться інші спортивні об'єкти, такі як Льодовий палац та СОК «Олімпія».

У 2013 році стадіон був повністю зданий в експлуатацію. Місткість арени становить 2960 місць. З цього ж року стадіон став новою домашньою ареною футбольного клубу «Ліда».

  • Побудовано: 2010
  • Відкритий: 2013
  • Місткість: 2960 місць
  • Головна команда: «ФК Ліда»
  • Розміри поля: 104 × 68 м

Рекордсмени клубу

[ред. | ред. код]
Найкращі бомбардири
М
Позиція
Гравець
Чемп.
Кубок
Усього
1 Нап Грузія Звіад Бурдзенідзе 68 1 69
2 Нап Білорусь Олександр Третяк 39 5 44
3 Нап Білорусь Олександр Довгилевич 40 2 42
4 Пів Білорусь Олексій Добровольський 39 3 42
5 Нап Білорусь Олександр Татарніков 36 4 40
6 Пів Білорусь Дмитро Сафронов 37 2 39
7 Зах Білорусь Вітольд Хохлач 33 3 36
8 Пів Білорусь Сергій Петрушевський 34 0 34
9 Нап Білорусь Дмитро Денисюк 30 2 32
10 Зах Білорусь Юрій Каратай 26 0 26
10 Пів Білорусь Юрій Ходико 24 2 26
«Довгожителі» клубу
М
Позиція
Гравець
Чемп.
Кубок
Усього
1 Пів Білорусь Сергій Петрушевський 452 23 475
2 Зах Білорусь Юрій Каратай 305 19 324
3 Зах Білорусь Сергій Салиго 305 13 318
4 Зах Білорусь Дмитро Макаренко 281 18 299
5 Пів Білорусь Юрій Ходико 273 20 293
6 Зах Білорусь Вітольд Хохлач 268 12 280
7 Пів Білорусь Дмитро Сафронов 257 21 278
8 Пів Білорусь Олександр Матюк 233 14 247
9 Нап Білорусь Олександр Третяк 215 12 227
10 Пів Білорусь Олексій Добровольський 210 16 226
Станом на кінець сезону 2017
Жирним шрифтом виділені гравці, які нині грають в команді

Гравці «Ліди» на престижних міжнародних турнірах

[ред. | ред. код]
Турнір Учасники Досягнення
Італія Чемпіонат Європи 2005 (U-17) Білорусь Ігор Карпович
Білорусь Ігор Лисиця
Білорусь Юрій Астравух		 Груповий етап

* Враховуються гравці, які представляли клуб у фінальній частині змагань.

Відомі тренери

[ред. | ред. код]
  • 1962—1971 СРСР Леонід Булей
  • 1972—1988 СРСР Володимир Гришанович
  • 1989—1993 СРСР Білорусь Іван Прохоров
  • 1993 Білорусь Володимир Гришанович
  • 1994—1996 Білорусь Андрій Петров
  • 1996—1997 Білорусь Генріх Романовський
  • 1998—2000 Білорусь Іван Прохоров
  • 2000—2001 Білорусь Андрій Петров
  • 2001—2004 Білорусь Віталій Рашкевич
  • 2004—2005 Білорусь Олексій Шубенок
  • 2005—2006 Білорусь Дмитро Макаренко
  • 2007 Білорусь Ігор Фролов
  • 2008 Білорусь Павло Батюто / Білорусь Сергій Петрушевський
  • 2009 Білорусь Андрій Петров
  • 2010 Білорусь Сергій Петрушевський / Білорусь Сергій Салиго
  • 2011—2012 Білорусь Ігор Фролов
  • 2013—2014 Білорусь Андрій Петров
  • 2015 Білорусь Максим Личов
  • 2016 Білорусь Віталій Таращик
  • 2016 Білорусь В'ячеслав Геращенко
  • 2017 Білорусь Петро Качуро
  • 2017— т. ч. Білорусь Сергій Солодовніков

Відомі гравці

[ред. | ред. код]
* БРСР
  • СРСР Вадим Роговський
  • СРСР Юрій Суворов
  • СРСР Олексій Павлов
  • СРСР Ігор Криушенко
  • СРСР Ойрат Саудов
  • СРСР Даріус Магдішаускас

* Білорусь

* Вихованці

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліда_(футбольний_клуб)&oldid=43135395