Очікує на перевірку

Магдалинівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магдалинівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1222300000
Утворений: 1925 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: ▼ 33 595 (на 1.04.2016)
Площа: 1599 км²
Густота: 21.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5691
Поштові індекси: 51100—51166
Населені пункти та ради
Районний центр: Магдалинівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 21
Смт: 1
Селища: 1
Села: 57
Районна влада
Голова ради: Дробітько Володимир Анатолійович
Голова РДА: Галушка Денис Миколайович[2]
Вебсторінка: Магдалинівська РДА
Адреса: 51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Центральна, 46
Мапа
Мапа

Магдалинівський район у Вікісховищі

Магдали́нівський райо́н — колишній район України, що був розташований на півночі Дніпропетровської області. Адміністративний центр — селище міського типу Магдалинівка. Населення становило ▼ 33 595 (на 1.04.2016). З 2020 року у складі Самарівського району.

Географія

[ред. | ред. код]

Територія району становить 160 тис. гектарів, з яких 138 236,2 га — сільгоспугіддя, 123 488,3 га — рілля, 1061,2 га — ставки, 1033,0 га — озера, 2500,0 га — ліси.

Район розташований на півночі Дніпропетровської області. На сході він межує з Новомосковським, на півдні — з Дніпровським, на заході — з Царичанським та Петриківським районами Дніпропетровської області. На півночі по річці Оріль — з Полтавською областю, а на північному сході — з Харківщиною. До кордону з Російською Федерацією в напрямку м. Бєлгорода — 300 км.

Полтавська область
(Новосанжарський район) 		Полтавська область
(Машівський район) 		Харківська область
(Зачепилівський район)
Царичанський район Новомосковський район
Петриківський район Дніпровський район Новомосковський район

У північній частині району протікає притока Дніпра — Оріль — одна з найчистіших річок Європи. Менш повноводні артерії — Кільчень, Чаплинка, Заплавка. Із заходу на схід район перетинає канал Дніпро — Донбас.

Гарний чорнозем дає високі врожаї зернових культур, надра — великі запаси газу, є нафта: в річках — риба, в заплавах — величезна кількість диких качок та гусей, у лісі — багато дичини — від зайця до лося. У лісовому масиві села Степанівка, площа якого становить 623,8 га, є заповідник. Район називають[хто?] перлиною Дніпропетровщини.

Середня висота в районі становить приблизно 102,2 м. Найвища точка району знаходиться поблизу села Мар'євка і становить 156 м.

Історія

[ред. | ред. код]

Магдалинівський район заснований у 1925 році. У 1958 році до нього було приєднано частину колишнього Котовського району. У 1962 році район був розформований, частина його відійшла до Царичанського, а частина — до Новомосковського району. З 1965 року район знову повернувся у свої межі.

З 2020 року Магдалинівський район увійшов до Новомосковського району.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Магдалинівського району

Район адміністративно-територіально на 1 селищну раду та 21 сільську раду, які об'єднують 59 населених пунктів та підпорядковані Магдалинівській районній раді. Адміністративний центр — смт Магдалинівка[3].

Поселення

[ред. | ред. код]
Поселення 1886 рік 1989 рік 2001 рік
5000-9999
Магдалинівка 604 7000 6493
2000-4999
Личкове 1535 3000 2822
Котовка 3030 2900 2689
1000-1999
Оленівка 592 1200 1427
Гупалівка 3058 1700 1347
Дмухайлівка 3311 1500 1367
Поливанівка 1400 1338
Жданівка 579 1300 1191
Казначеївка 1000 1107
Чернеччина 3224 1200 1077
500-999
Топчине 826 1000 960
Почино-Софіївка 322 900 931
Приорільське 1200 935
Новопетрівка 880 855
Бузівка 431 1200 852
Першотравенка 1000 813
Ковпаківка 972 900 809
Очеретувате 352 830 758
Заплавка 700 616
Мар'ївка 590 605
Шевське 691 650 573
Тарасо-Шевченківка — — 499
Стела на межі Магдалинівського району

Колишні поселення

[ред. | ред. код]

Село Іванівка Поливанівської сільради в Магдалинівському районі 16 жовтня 1998 року знято з обліку.

Економіка

[ред. | ред. код]

У сільському господарстві району функціонують 342 агроформування, 30 товариств, 3 сільгоспкооперативи, 12 приватних підприємств, 2 державних підприємства, 292 фермерських господарств. Основний напрямок господарювання агроформувань — вирощування зернових та соняшнику. Тваринництвом займаються 13 сільськогосподарських підприємств. Основна тваринницька галузь — вирощування свиней.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Магдалинівський район розташований між двох транспортних коридорів, відтак не має важливих транспортних комунікацій.

Автошляхи: Т 0410, Т 0412, Т 0413 та Т 0414.

Східним краєм району заходить лінія Красноград — Новомосковськ-Дніпровський. Одна залізнична станція Бузівка. Зупинні пункти: 112 км, 118 км та 122 км.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 256 3601 2315 5026 4241 1997 76
Жінки 20 346 3530 2156 5129 5060 3953 518


Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Магдалинівського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 57,65% (проголосували 14 766 із 25 613 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,15% (5 929 виборців); Сергій Тігіпко — 12,45% (1 838 виборців), Олег Ляшко — 8,16% (1 205 виборців), Анатолій Гриценко — 7,63% (1 126 виборців), Михайло Добкін — 5,99% (885 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,39%.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магдалинівський район
  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 467/2019-рп «Про призначення Д.Галушки головою Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Магдалинівського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
  5. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Магдалинівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.366-398, 375-376

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Магдалинівський_район&oldid=43753241