Майна чубата
| Майна чубата | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Чубата майна (Осака, Японія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acridotheres cristatellus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Gracula cristatella Linnaeus, 1758 Aethiopsar cristatellus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́йна чубата[2] (Acridotheres cristatellus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Китаї, Індокитаї і на Тайвані[3][4]. Був інтродукований в багатьох країнах світу.
,_Osaka,_Japan.jpg)
.jpg)
Довжина птаха становить 25-27,5 см, вага 108-140 г. Самці є дещо більшими за самиць. Забарвлення переважно чорне з легким зеленуватим відблиском. Першорядні махові пера біля основи білі, що формує на крилах білу пляму, помітну в польоті. Стернові пера мають вузькі білі кінчики, за винятком центральної пари, нижні покривні пера хвоста на кінці білі. Пера над дзьобом направлені догори, формуючи чуб, у самиць він дещо менший. Очі оранжеві, дзьоб тонкий, гострий, блідо-жовтий, лапи тьмяно-жовтуваті.
Молоді птахи мають більш бурувате забарвлення, чуб у них менш виражений, а очі сірувато-блакитні. У представників підвиду A. c. brevipennis пера, що формують чуб, більш вузькі, ніж у представників номінативного підвиду. У представників підвиду A. c. cristatellus чуб більш виражений, ніж у представників номінативного підвиду, а білі кінчики пер у них більш помітні.
У 1743 році англійський натураліст Джордж Едвардс включи опис чубатої майни до четвертого тому свої праці «A Natural History of Uncommon Birds» і додав ілюстрацію цього птаха. Він використовував англійську назву "Chinese starling or Black Bird"[5]. Коли в 1758 році шведський натураліст Карл Лінней випустив десяте видання своєї Systema Naturae, він включив до книги опис чубатої майни, для якої він придумав біномінальну назву Gracula cristatella, помістивши вид в рід Бео (Gracula)[6]. Пізніше чубату майну перевели до роду Aethiospar, до якого включали всіх майн з вираженим чубом[3]. Пізніше чубату майну разом з іншими представниками цього роду було включно до розширеного роду Майна (Acridotheres), введеного французьким орнітологом Луї Жаном П'єром В'єйо у 1816 році[7].
Виділяють три підвиди:[8]
- A. c. cristatellus (Linnaeus, 1758) — південь і південний скід Китаю (на південь від Шеньсі, на схід від центрального Сичуаня і західного Юньнаня), схід М'янми;
- A. c. brevipennis Hartert, EJO, 1910 — острів Хайнань, Індокитай;
- A. c. formosanus (Hartert, EJO, 1912) — острови Тайвань, Цзіньмень, Пратас[de] і Мацзу.
Чубаті майни мешкають в Китаї, М'янмі, Лаосі, В'єтнамі і на Тайвані. Також вони були інтродуковані на Малайському півострові, на Філіппінах і Калімантані, в Японії, Аргентині, Португалії[9]. Раніше вони також були інтродуковані на Тихоокеанському північному заході в США і Канаді, однак на початку 21 століття вимерли. Чубаті майни живуть на луках, рисових полях, пасовищах, в парках і садах, зустрічаються в містах. На Тайвані вони зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря, переважно в низовинах. Це соціальні птахи, які часто формують зграї, однак окремі птахи тримаються на деякій відстані один від одного. Часто вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з джунглевими і індійськими майнами.
Чубаті майни живляться комахами, зокрема гусінню і личинками, іншими безхребетними, а також плодами, падлом, шукають відходи на смітниках. Сезон розмноження у них триває з квітня по серпень, на Тайвані з березня. На Філіппінах гніздування у чубатих майн триває з квітня по травень, в Аргентині з листопада по квітень. На острові Ванкувер птахи гніздилися з квітня по липень, переважно в травні. Гніздо робиться з різноманітного метаріалу, від трави до гілок і сміття, розміщується в тріщинах серед скель, на деревах, в будівлях, на стовпах та в інших місцях. В кладці від 4 до 7 блакитнуватих або зеленуватих, іноді білих яєць. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 21 день після вилуплення. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
- ↑ BirdLife International (2016). Acridotheres cristatellus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Feare, C., Craig, A., Croucher, B., Shields, C., Komolphalin, K. (1998). Starlings and Mynas. London: Christopher Helm Publisher Ltd. ISBN 9780691004969
- ↑ Scheffer, T.H.; Cottam C. (1935). The Crested Myna, Or Chinese Starling, In The Pacific Northwest. Technical Bulletin. 476: 1—27. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Edwards, George (1743). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 1. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 19, Plate 19.
- ↑ Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 109.
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 42.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Saavedra, S.; Maraver, A.; Anadón, J. D. & Tella, J. L. (2015). A survey of recent introduction events, spread and mitigation efforts of mynas (Acridotheres sp.) in Spain and Portugal. Animal Biodiversity and Conservation. 38 (1): 121—127.