Май-Маєвський Володимир Зенонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Май-Маєвський Володимир Зенонович
Народження15 (27) вересня 1867
Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть30 листопада 1920(1920-11-30) (53 роки)
Севастополь, Таврійська губернія, Російська СФРР
ОсвітаМиколаївське інженерне училище[d]
Званнягенерал-лейтенант і генерал-майор
Командування1-й гвардійський корпус (Російська імперія), 3-тя дивізія Добровольчої армії і 2-й армійський корпус[d]
Війни / битвиПерша світова війна, Громадянська війна в Росії і Російсько-японська війна
Нагороди
орден Святого Михайла і Святого Георгія орден Святого Георгія IV ступеня Order of St. Vladimir 2nd class with swords орден Святої Анни I ступеня з мечами орден Святого Станіслава I ступеня з мечами орден Святого Володимира III ступеня з мечами Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня Cross of St. George with laurel branch Золота зброя «За хоробрість»

Володимир Зенонович (Зиновійович) Май-Маєвський (15 (27) вересня 1867, Могильовська губернія, Російська імперія — 12 листопада 1920, Севастополь, мілітарна квазідержава Південь Росії) — воєначальник Російської імператорської армії і Білого руху, генерал-лейтенант Генерального штабу.

Біографія

[ред. | ред. код]
Май-Маєвський в кадетські роки

Народився в родині дрібних шляхтичів Могильовської губернії. Закінчив 1-й Кадетський корпус (1885) і Миколаївське інженерне училище (1888) в Санкт-Петербурзі, випущений підпоручиком в 1-й саперний батальйон, потім був переведений в Лейб-Гвардії Ізмайловський полк ​​з тим же чином і старшинством.

Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по першому розряду в 1896 у, з перейменуванням з штабс-капітан а гвардії в капітани Генерального штабу.

Учасник Російсько-японської і Першої світової воєн (начальник штабу піхотної дивізії, корпусу, піхотної дивізії, командир 1-го гвардійського корпусу).

Навесні 1918 року втік на Дон і вступив рядовим в Дроздовську дивізію Добровольчої армії. Начальник тієї ж дивізії (з 05.01.1919; наказ Гл-ного ЗСПР № 27; замість померлого Ген-майора М. Г. Дроздовського). Одночасно начальник Донецького загону (січень-травень 1919). Командир 2-го арм. корпусу (з 12.02.1919; наказ Глав-ного ЗСПР № 268). Ген-лейтенант (пр. 09.03.1919; наказ Головкому ЗСПР № 428; за бойові відзнаки). Командувач Добровольчої армії (з 22.05.1919 створеної на базі Донецької групи). 27.11.1919 за гулянки та пияцтво звільнений у відставку.

Після невдалого наступу у жовтні і листопаді був звільнений. На його місце був призначений генерал барон П. М. Врангель. В 1920 році Врангель повернув Май-Маєвського в армію. Під час оборони Криму керував тиловими частинами та гарнізонами Російської армії.

За однією з версій, застрелився під час евакуації Білої армії з Севастополя 13 листопада 1920, за іншою — помер від розриву серця в одній з лікарень Севастополя або на шляху до корабля для евакуації.

Згідно з радянською книгою 1967 року про громадянську війну, 3 серпня 1919 року Май-Маєвський видав наказ про заборону публічних шкіл з українською мовою навчання[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Родинні зв'язки

[ред. | ред. код]

Племінниця Віра Валер'янівна Май-Маєвська була дружиною полярного дослідника Георгія Сєдова.

У мистецтві

[ред. | ред. код]
Командувач армією генерал Май-Маєвський (на передньому плані) і його ад'ютант (червоний розвідник) капітан Макаров (третій зліва). Ростов, 1919

Образ генерала Май-Маєвського створений в радянському кінофільмі «Ад'ютант його високоповажності». Роль командувача Володимира Зеноновича Ковалевського виконав Владислав Стржельчик. У фільмі також відображені реальні події на фронті, яким командував генерал.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Приказ главноначальствующего Екатеринославской, Харьковской, Курской и Полтавской губерний генерала Май-Маевского о запрещении школ с украинским языком преподавания (3 августа 1919) // Гражданская война на Украине. 1918-1920 : сб. док. и материалов. — Киев : Наук. думка, 1967. — Т. 2 : Борьба против деникинщины и петлюровщины на Украине. Май 1919 г. - февраль 1920 г. — С. 283-284. (рос.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]