Макс Брод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брод (значення).
Макс Брод
нім. Max Brod
Народився27 травня 1884(1884-05-27)[1][2][…]
Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4][…]
Помер20 грудня 1968(1968-12-20)[1][2][…] (84 роки)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[1]
ПохованняТрумпельдорd
Країна Ізраїль
 Долитавщина
Діяльністьмовознавець, композитор, піаніст, прозаїк-романіст, перекладач, журналіст, поет-пісняр, поет-адвокат, біограф, публіцист, драматург, поет, театральний критик, посадова особа
Alma materЮридичний факультет Карлового університетуd і юридичний факультет Німецького університету в Празіd[5]
Роки активностіз 1906
ЧленствоDer Kraald і Q108092396?
У шлюбі зElsa Brodd
Автограф
Нагороди
CMNS: Макс Брод у Вікісховищі

Макс Брод (нім. Max Brod, івр. מקס ברוד‎; 27 травня 1884(18840527), Прага — 20 грудня 1968, Тель-Авів) — німецькомовний чеський, а згодом ізраїльський письменник єврейського походження, композитор та журналіст. Хоча він написав чимало робіт, найбільш відомим став як друг та життєписець Франца Кафки. Як розпорядник літературної спадщини Кафки, Брод не виконав прохання Франца спалити його роботи, натомість опублікував їх.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в німецькомовній єврейській родині. Закінчив німецький університет Карла-Фердинанда в Празі. З 1912 року примкнув до сіонізму, після 1918 р. — віце-президент Єврейської національної ради (нім. Jüdischer Nationalrat). 1902 року познайомився і здружився з Францом Кафкою, пізніше став його духівником і публікатором його творів, написав біографію Кафки і кілька книг про нього, монографію про німецькомовну літератури Праги. 1939 року разом із дружиною переїхав до Палестини. Писав для театру Габіма.

Пам'ятний знак, присвячений Максові Броду біля могили Франца Кафки.

Творчість

[ред. | ред. код]

Брод написав кілька романів і збірок новел, писав також драматургію. Пропагандист творчості Верфеля, Гашека, Яначека (про якого написав книгу). Полемізував із Карлом Краусом, його особисте трактування творчості Кафки оскаржував Вальтер Беньямін. Виступав як музикант і музичний критик, переклав лібрето опер Сметани і Яначека німецькою, написав монографію про Малера, біографію Гейне.

Твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Schloss Nornepygge (1908)
  • Ein tschechisches Dienstmädchen (1909)
  • Jüdinnen (1911)
  • Tycho Brahes Weg zu Gott (1916)
  • Reubeni, Fürst der Juden (1925)
  • Die Frau, nach der man sich sehnt (1927)
  • Galilei in Gefangenschaft (1948)
  • Unambo (1949)
  • Der Meister (1952, роман про життя Христа)
  • Prager Tagblatt (1957)
  • Mira (1958)
  • Die Rosenkoralle. Ein Prager Roman (1961)

Новели

[ред. | ред. код]
  • Die Erziehung zur Hetäre (1909)
  • Weiberwirtschaft. Novellen (1913)
  • Novellen aus Böhmen (1936)

Есеї, статті, біографічні твори

[ред. | ред. код]
  • Heidentum, Christentum und Judentum (1922)
  • Sternenhimmel. Musik- und Theatererlebnisse (1923)
  • Leoš Janáček: Leben und Werk (1924)
  • Heinrich Heine (1934)
  • Rassentheorie und Judentum (1936)
  • Franz Kafka, eine Biographie (1937)
  • Von der Krisis der Seelen und vom Weltbildes der neuen Naturwissenschaft (1946)
  • Von der Unsterblichkeit der Seele, der Gerechtigkeit Gottes und einer neuen Politik (1947)
  • Franz Kafkas Glauben und Lehre (1948)
  • Israels Musik (1951)
  • Streitbares Leben: Autobiographie (1960)
  • Beispiel einer Deutsch-Jüdischen Symbiose (1961)
  • Der Prager Kreis (1966)

Література

[ред. | ред. код]
  • Kayser W. Max Brod. Hamburg: Hans Christians, 1972
  • Dorn A.M. Leiden als Gottesproblem: eine Untersuchung zum Werk von Max Brod. Freiburg im Breisgau: Herder, 1981
  • Wessling B.W. Max Brod: Ein Portrait zum 100. Geburtstag. Gerlingen: Bleicher, 1984
  • Max Brod 1884—1984. Untersuchungen zu Max Brods literarischen und philosophischen Schriften/ Margarita Pazi (Hrsg.). Frankfurt/Main: Peter Lang, 1987
  • Bärsch C.-E. Max Brod im Kampf um das Judentum: zum Leben und Werk eines deutsch-jüdischen Dichters aus Prag. Wien: Passagen Verlag, 1992
  • Doležal P. Tomáš G. Masaryk, Max Brod und das Prager Tageblatt (1918-1938): deutsch-tschechische Annäherung als publizistische Aufgabe.Frankfurt/Main: P. Lang, 2004

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118515624 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б Studenti pražských univerzit 1882–1945

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Макс_Брод