Мана (японський музикант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мана (значення).
Мана
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження19 березня
Місце народженняХірошіма, Японія
Роки активності1986–теперішній
ГромадянствоЯпонія
Професіїкомпозитор
Інструменти
  • Гітара
  • Синтезатор
  • Клавішні
  • Басс
  • Барабани
Жанр
ПсевдонімиСерина
КолективиMalice Mizer і Moi dix Mois
ГуртиMalice Mizer, Moi dix Mois
ЧленствоMalice Mizer
ЛейблиMidi: Nette
Monologue†Garden 独白の庭

Мана (яп. 魔名) — японський музикант, автор пісень, продюсер та модельєр,[1] найбільш відомий як гітарист віжуал кеі рок бенду «Malice Mizer», започаткованого у 1992 р. та оголосившого перерву на невизначений час з 2001. Роком пізніше Мана сформував готик-метал гурт «Moi dix Mois» як сольний проєкт.

У 1994 році Мана заснував незалежний лейбл звукозапису під назвою «Midi: Nette» (з французької «зіркоока дівчина»). На додаток до підписання електронно-музичного дуету «Schwarz Stein», лейбл випустив більшу частину музичної продукції «Malice Mizer» і всі матеріали гурту «Moi dix Mois». Його бренд одягу, «Moi-même-Moitié», був заснований у 1999 році та вважається рушієм в популяризації модного руху готичної лоліти.[2]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Мана народився у Хірошімі. Ще у ранньому дитинстві батьки, що були музичними вчителями, ознайомили його з класичною музикою.[3] Мана почав займатися музикою коли був у старшій школі, надихнувшись «Mötley Crüe», й навчився грі на барабанах через Томмі Лі. У підлітковому віці він відчував відразу до всього «дівчачого» й описував себе як «мачо» з деструктивною поведінкою.[3][4]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я Мани не оголошується публічно. Його сценічний псевдонім, іноді написаний канджі як «魔名», означає «зле ім'я» або «ім'я диявола». Шанувальники називають його Мана-сама.[3][4]

Першим відомим гуртом Maни був підпільний «Ves.tearge», заснований у 1986 році. Пізніше він доєднався до панк-рок групи «Girl'e», що була активною у 1988—1990 роках. В обидвих групах він був гітаристом, відомим під псевдонімом Серина.[3] З 1990 по 1992 роки Мана грав на бас-гітарі в гурті “Matenrou” (яп. 摩天楼, "Хмарочос").[3] Покинувши їх у квітні 1992 року, Maнa та гітарист «Matenrou» Козі вже у серпні заснували «Malice Mizer».[3] Мана був головним гітаристом групи, автором пісень, хореографом і загальним художнім директором.[4] Після того, як у 2001 році «Malice Mizer» оголосили свою перерву на невизначений час,[3] Maна заснував свій сольний проєкт — «Moi dix Mois» (2002 р).[3] В ньому він власноруч створював всю музику, писав тексти, продюсував, режисував та розробляв сценічні костюми для учасників.

У 1994 році, для випуску дебютного альбому «Malice Mizer» «Memoire»,[3][5] Мана заснував незалежний лейбл «Midi: Nette». На додаток до більшості робіт «Malice Mizer»[6] і всіх робіт «Moi dix Mois», «Midi: Nette» також випустили музику електронного візуал-кей дуету «Schwarz Stein». Підписаний до лейблу з 2002 року, Мана також продюсував для них. Але, незважаючи на зростаючий успіх, «Schwarz Stein» розпалися в березні 2004 року.[7]

В 1999 році Мана створив власний лейбл одягу «Moi-même-Moitié».[8] Він представив дві лінії дизайну під назвами «Elegant Gothic Lolita» та «Elegant Gothic Aristocrat». Він регулярно з'являється в найпопулярнішому сценічному виданні «Gothic & Lolita Bible», розробляючи власні дизайни та оновлюючи свої інші проєкти.[2][9] Мана отримав міжнародне визнання у сфері моди за свої старання. У 2007 році британська письменниця Філомена Кіт включила його до семи дизайнерів у своїй «Tokyo Look Book».[9] Деякі інші видання, присвячені японській моді та культурі, як «Style Deficit Disorder»,[10] також представляли Ману у своїх випусках. Коллекції одягу та прикрас «Moi-même-Moitié» продавалися в бутиках Парижа та Нідерландів.[9] Станом на жовтень 2019 року його колекція продається виключно онлайн.[11]

У 2004 році Мана почав виходити на міжнародний рівень, відкривши свій фан-клуб для зарубіжних прихильників (що є рідкістю серед японських музикантів) і створивши міжнародні канали для розповсюдження своєї музики та модних колекцій. У березні 2005 року він відіграв свої перші концерти з «Moi dix Mois» за межами Японії: в Мюнхені, Німеччина та Парижі, Франція.[12] Під час них він давав інтерв'ю та був представлений на обкладинках європейських музичних журналів, таких як готичний німецький журнал «Orkus».[13]

Наприкінці 2007 року гурт «Moi dix Mois» знов повернувся до Європи, виступивши у Франції (30 січня 2008 року випущено DVD з записом концерту), а також у Німеччині, Фінляндії, Швеції, Іспанії та Італії.

У 2012 році «Moi dix Mois» оголосили про свій перший латиноамериканський тур під назвою «Tetsugaku no kakera — Chapter Six～ Latin Mérica Tour».[14] Гурт планував відвідати Бразилію, Чилі, Аргентину та Мексику, але в результаті тур було скасовано.[15]

Мана також продюсував соло вокаліста та віолончеліста Канона Вакешіму, який дебютував у травні 2008 року на «Sony Defstar Records».[16]

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Стиль написання музики в Мани орієнтований на почуття. Він відмовляється вчити теорію музики, оскільки бажає створювати мелодії та гармонії, відмінні від інших гуртів, і вважає звичайні пісні з базовими акордними прогресіями нудними. Він створює на основі заздалегідь придуманої історії, обирає відповідний звук, використовуючи переважно гітару та клавішні інструменти. Він вірить у природний потік композицій, і тому «його композиції часто змінюють ритм або тональність, мають декілька мелодій і, як правило, непередбачувані».[4]

Публічний образ

[ред. | ред. код]
Мана на модному показі від «Moi-même-Moitié», 2019 рік

З часів «Malice Mizer» Мана рідко говорить на публіці. Хоча на початку це не було свідомим рішенням, пізніше, коли стрімкий розвиток гурту став очевидним, він зачепився за цю ідею.[17] У друкованих інтерв'ю він розмовляє нормально, але в відео інтерв'ю Мана зазвичай шепоче на вухо іншому учаснику гурту чи довіреній особі, яка потім передає його слова інтерв'юеру.[18] Також, він був відомий тим, що просто дивився в камеру, коли з'являлися субтитри, іноді використовував картки «Так/Ні», виражав себе пантомімою або за допомогою музичних інструментів.[4]

Однак, він все ж розмовляв у деяких випадках. У 1996 році в інтерв'ю «Malice Mizer» на телешоу «Hot Wave», коли його представляли, він тихо назвав своє ім'я і посаду в гурті. Але протягом решти інтерв'ю Мана шепотів на вухо Гакту.[19] Він також запропонував свій вокал для пісні «Kyomu no Naka de no Yuugi». У Твіттері Мана заявив, що, коли співав наживо, для цієї пісні він не використовував розщеплений вокал, а натомість шепотів текст.

Мана також відомий тим, що носить «жіночний» одяг. Сам Мана сказав, що хотів бути оннагатою[en][17] (яп. термін: актори чоловічої статі, що відіграють жіночі ролі в театрі «Кабукі»). Англомовний японський музичний вебсайт «JaME» повідомив, що він почав відкривати свою «жіночну сторону» ще до участі в гурті «Malice Mizer».[4] Його нестача спілкування в поєднанні з прихильністю до «жіночного» одягу призвели до того, що люди повірили, що він насправді жінка.[17] Японський музичний вебсайт «Barks» заявив, що після Мани та «Malice Mizer» кількість віжуал кеі гуртів з учасниками в стилі оннагата зросла.[17]

Історія групи

[ред. | ред. код]
  • «Ves.tearge» — гітара[20] під псевдонімом Серина (старша школа) (1986—1987 рр.)
  • «Girl'e» — гітара, синтезатор як Серина (1988—1990 рр.)
  • «Matenrou» (摩天楼) — бас (1990—1992 рр.)
  • «Malice Mizer» — гітара, синтезатор, клавішні, програмування (1992—2001 рр.)
  • «Moi dix Mois» — гітари, програмування (2002–теперішній час)

Інші виступи

[ред. | ред. код]
  • «Art Marju Duchain» — гітара (1994 Visual Art Collection Vol.1 ~喜劇的晚餐~ — 1996.11.08 «Visual Art Collection» ~喜劇的晚餐~, Шибуя)
  • «Mana's Not Dead» — барабани («Dis Inferno Vol. V», Шибуя 26.12.2007, Visual-Kei DVD Magazine Vol. 2)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Godoy, Tiffany; Vartanian, Ivan (1 грудня 2007). Style deficit disorder: Harajuku street fashion, Tokyo. Chronicle Books. с. 152–. ISBN 978-0-8118-5796-3. Процитовано 18 червня 2011.
  2. ↑ а б MOI-MÊME-MOITIÉ: HISTORY OF MANA'S GOTHIC LOLITA BRAND. jrocknews. 13 червня 2018. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  3. ↑ а б в г д е ж и к MANA: HISTORY OF THE PIONEERING GOTHIC LOLITA GUITARIST. jrocknews. 14 червня 2018. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  4. ↑ а б в г д е Biography Special: Mana (Part 1 – Self-Discovery). Jame World. 10 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2012.
  5. ↑ History of MALICE MIZER official (яп.). malice-mizer-co-jp. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
  6. ↑ Malice Mizer Discography (Midi:Nette) (яп.). malice-mizer-co-jp. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 22 жовтня 2019.
  7. ↑ Schwarz Stein. jpopasia.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019.
  8. ↑ Mana (MALICE MIZER / Moi dix Mois)、オンラインサロン開設. Barks (Japanese) . 18 березня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  9. ↑ а б в Biography Special: Mana (Part 2 - Beauty and Darkness). Jame World. 17 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  10. ↑ Tiffany Godoy (2007). Style Deficit Disorder: Harajuku Street Fashion - Tokyo. Chronicle Book. ISBN 9780811857963. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 15 вересня 2020.
  11. ↑ MOI-MÊME-MOITIÉ 2018 PRODUCT SHOWCASE. jrocknews. 17 червня 2018. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  12. ↑ Japan's MOI DIX MOIS Schedule U.S. Tour Dates. blabbermouth.net. 31 травня 2006. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  13. ↑ Moi dix Mois (Titelstory) (нім.). Orkus. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019.
  14. ↑ Moi dix Mois to Tour South America | JaME U.S.A. Jame-world.com. 26 липня 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  15. ↑ Moi dix Mois cancela su gira por Latinoamérica (ісп.). Jame World. 22 листопада 2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  16. ↑ Kanon Wakeshima. Sony Music. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019.
  17. ↑ а б в г 【インタビュー】Mana × Közi、MALICE MIZERを語る「Kamiの約束が実現できる」. Barks (Japanese) . 29 серпня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  18. ↑ MANA-SAMA SPEAKS, SORT OF: AN INTERVIEW WITH THE ECCENTRIC VISUAL KEI STAR. LA Weekly. 2 липня 2009. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  19. ↑ Malice Mizer on HOTWAVE 1996 (Mana talks!). YouTube. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  20. ↑ Ves.tearge members. Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мана_(японський_музикант)