Мандзій Любомира Степанівна
| Мандзій Любомира Степанівна | |
|---|---|
 | |
| В.о. міністра освіти і науки України | |
| 25 березня — 25 червня 2020[1] | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Юрій Полюхович |
| Наступник | Сергій Шкарлет |
| Народилася | 10 травня 1973 с. Опака, Дрогобицький район, Львівська область, УРСР, СРСР, |
| Померла | 27 листопада 2021 (48 років) Львів, Україна |
| Відома як | географ, політолог, викладачка університету, наукова працівниця, державна службовиця |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Освіта | Львівський державний університет імені Івана Франка (1995) |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Нагороди |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Любомира Степанівна Мандзій (10 травня 1973, село Опака, Дрогобицький район, Львівська область, УРСР, СРСР — 27 листопада 2021[2]) — українська викладачка, державна службовиця, тимчасова виконувачка обов'язків міністра освіти і науки України з 25 березня до 25 червня 2020 року[3], кандидат політичних наук (2003).
Любомира Мандзій народилася 10 травня 1973 року в селі Опака Дрогобицького району Львівської області[4].
У 1979—1990 роках навчалася в Жовківській ЗОШ № 1 І-ІІІ ст.
1990 року вступила на географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила 1995 року, здобувши фах географині[5].
У 1998—2001 роках навчалася в аспірантурі Львівського національного університету імені Івана Франка[4].
2001 року стала асистенткою кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З 2007 року до серпня 2016 року працювала доценткою цієї ж кафедри[5].
10 жовтня 2003 року захистила у Львівському національному університеті імені Івана Франка дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук на тему «Правляча політична еліта України: суть та етапи становлення» (спеціальність 23.00.02 — політичні інститути і процеси)[4].
2008 року їй було присуджено вчене звання доцента[4].
У липні 2016 року перемогла у конкурсі на посаду директора Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації[6]. Обійняла цю посаду в серпні 2016 року[5] та перебувала на ній до вересня 2019 року[7][8].
У липні 2019 року стала переможницею у конкурсі на посаду начальника Управління Державної служби якості освіти у Львівській області[9], але пропрацювала на цій посаді лише 2 дні (з 9 до 10 вересня 2019 року)[7][10].
11 вересня 2019 року була призначена заступником міністра освіти і науки[10][11].
З 25 березня до 25 червня 2020 року тимчасово виконувала обов'язки міністра освіти і науки України[3].
Володіла польською та мала достатній рівень англійської мови[4].
Померла 27 листопада 2021 року у віці 48 років у Львові після тяжкої тривалої хвороби[12]. Була похована 29 листопада в родинному гробівці на 71 полі Янівського цвинтаря.
- Мандзій Л. С., Дащаківська О. Ю. Політична еліта: історія та теорія: навч. посіб. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. 364 c.
- Мандзій Л. Особливості формування політичної еліти в Україні. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. Львів, 2000. Вип. 2. С. 189-194.
- Мандзій Л. Особливості формування політичної еліти в Республіці Польща і Україні в постсоціалістичний період. Вісник Львівського університету.Серія міжнародні відносини. Львів, 2001. Вип. 6. С. 23-28.
- Мандзій Л. Політичні еліти постсоціалістичних країн: проблеми методології дослідження. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. Львів, 2002. Вип. 4. С. 171-176.
- Мандзій Л. Методологія дослідження політичної еліти. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2012. Вип. 2. С. 115-121.
- Мандзій Л. Консенсус еліт як умова конституцієтворення в Україні. Humanitarian vision. 2015. Vol. 1, Num. 1. С. 21-26.
- Орден княгині Ольги III ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[13].
- ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 346. Кабінет Міністрів України. 25 червня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- ↑ Zaxid.net. Померла екс-міністерка освіти і науки Любомира Мандзій. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ а б Уряд змінив тимчасового очільника Міносвіти. Громадське. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б в г д Міністерство освіти і науки України. Команда. Мандзій Любомира Степанівна. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б в Ексначальниця освіти Львівщини стала заступником міністра освіти. ZIK.ua. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Софія Лазуркевич (26 липня 2016). Департамент освіти Львівської області очолить Любомира Мандзій. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б Львівська освіта залишилась без голови. Galinfo. 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Мандзій завершила роботу в Департаменті освіти і науки ЛОДА. Варіанти. 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Наталія Шутка (4 липня 2019). Новостворену службу якості освіти у Львівській області очолить Любомира Мандзій. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б Наталія Шутка (11 вересня 2019). Екс-чиновниця ЛОДА Любомира Мандзій стане заступницею міністра освіти. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Любомира Мандзій прокоментувала переїзд до Києва. Дивись.info. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Померла колишня в.о. міністра освіти Любомира Мандзій. Радіо Свобода (українською) . 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- Померла заступниця міністра освіти Любомира Мандзій [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 27.11.2021
- Міністерство освіти і науки України. Команда. Мандзій Любомира Степанівна. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- Ексначальниця освіти Львівщини стала заступником міністра освіти. ZIK.ua. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- Уряд змінив тимчасового очільника Міносвіти. Громадське. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
 | Іван Зязюн (1991–1992) • Петро Таланчук (1992–1994) • Михайло Згуровський (1994–1999) • Валентин Зайчук (1999) • Василь Кремень (1999–2005) • Станіслав Ніколаєнко (2005–2007) • Іван Вакарчук (2007–2010) • Дмитро Табачник (2010–2014) • Сергій Квіт (2014–2016) • Лілія Гриневич (2016–2019) • Ганна Новосад (2019–2020) • Юрій Полюхович (в. о.) (2020) • Любомира Мандзій (в. о.) (2020) • Сергій Шкарлет (2020—2023) • Оксен Лісовий (з 2023) |  | |
- Народились 10 травня
- Народились 1973
- Померли 27 листопада
- Померли 2021
- Померли у Львові
- Випускники Львівського університету
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Міністри освіти і науки України
- Уряд Дениса Шмигаля
- Українські географи
- Випускники географічного факультету Львівського університету
- Українські політологи
- Науковці Львівського університету
- Заступники міністрів України
- Українські жінки-політики
- Жінки-політики XXI століття
- Кандидати політичних наук України
- Уродженці Дрогобицького району
- Поховані на Янівському цвинтарі