Маргарета Крок
| Маргарета Крок | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | швед. Margaretha Knutsdotter Krook |
| Народилася | 15 жовтня 1925[1] Стокгольм, Швеція |
| Померла | 7 травня 2001[1] (75 років) Стокгольм, Швеція ·рак легень |
| Поховання | Кладовище Галеварвd[2] |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | акторка |
| Знання мов | шведська[3] |
| Роки активності | з 1949 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0472234 |
Маргарета Кнутсдоттер Крок-Хаммар (швед. Margaretha Knutsdotter Krook Hammar; 15 жовтня 1925, Стокгольм — 7 травня 2001, Стокгольм[4]) — шведська актриса. Вважається однією з найвидатніших актрис XX століття, вміла грати як драматичні, так і комічні ролі. З 1997 по 2000 напередодні Нового року читала в Скансені поему Теннісона Ring Out, Wild Bells, виступ транслювався в прямому ефірі Sveriges Television (SVT)[5].
Крок була дочкою майора Кнута Крока (1872—1947) і Маргарети Свенссон (1900—1989). Виросла в Норртельє. Попрацювавши після Другої світової війни деякий час стюардесою, вона переїхала з Риму в Стокгольм і вступила до театральної школи Королівського драматичного театру, щоб стати актрисою. Серед її однокласників були Ян-Улоф Страндберг, Аллан Едвалль, Ларс Екборг, Макс Фон Сюдов і Ян Мальмшё.
За час акторської кар'єри Крок часто грала ролі сильних жінок, таких, як матінка Кураж , Гертруда Стайн або третя дружина Юджина О'Ніла, Карлотта Монтерей, в п'єсі Ларса Норена Och ge oss skuggorna[6], яка була екранізована для SVT.
Крок виконувала і комедійні ролі, як на сцені, так і в кіно, в тому числі зіграла матір у фільмі Йёста Екмана Morrhår och ärtor (1986), з'явилася в декількох фільмах Таге Даніельссона, включаючи Släpp fångarne loss, det är vår! (1975), за який отримала премію «Золотий жук» за кращу жіночу роль, і " Пригоди Пікассо " (1978). Також знімалася у Ханса Альфредсона і Поеля Рамельса в ревю Tingel tangel på Tyrol в 1989—1990 роках.
Популярність отримали і записи Крок на Шведському радіо в розважальній передачі På minuten, але в історію телебачення увійшов її вигук в телескетчі Skattkammarön — «Ta 'rej i brasan!». У 1974 році Крок була удостоєна стипендії О'Ніла. Для підростаючого покоління вона стала відома завдяки аудіозаписам дитячих книг Єви Бексельс з серії Morfar prosten, що були випущені на касетах і компакт-дисках.
Маргарета Крук померла від раку в лікарні Ерсте в Стокгольмі. 20 червня 2001 року вона була похована на кладовищі Галерварвскіркогорден на острові Юргорден в Стокгольмі[7][8]. Незабаром після цього у Королівського драматичного театру з'явилася статуя актриси. Її встановили з ініціативи Марі-Луїзи Екман на тому кутку, де Маргарета Крок часто курила перед виступами. Пам'ятник перетворився в популярний туристичний об'єкт.
- 1966 — Стипендія Йёста Екмана
- 1974 — Стипендія Юджина O'Ніла
- 1975 — Королівська медаль Літератури і мистецтв
- 1976 — «Золотий жук» (за роль у фільмі Släpp fångarne loss, det är vår!)
- 1978 — Премія Талії від газети Dagbladet (за роль у п'єсі Kollontaj)
- 1993 — Театральна премія Шведської академії
- 1995 — Королівська золота медаль llis Quorum
- 1998 — Золота медаль Театральної асоціації[9]
- 1949 — Bara en mor
- 1950 — Mamma gör revolution
- 1951 — Fröken Julie
- 1954 — Karin Månsdotter
- 1954 — Storm över Tjurö
- 1954 — Salka Valka
- 1958 — Nära livet
- 1961 — Lita på mej, älskling!
- 1961 — Swedenhielms (телесеріал) (телевистава)
- 1961 — Lek ej med kärleken (телетеатр)
- 1962 — Fru Warrens yrke (телетеатр)
- 1962 — Värmlänningarna
- 1963 — Adam och Eva
- 1963 — Topaze (телетеатр)
- 1964 — Bröllopsbesvär
- 1964 — Svenska bilder
- 1966 — Persona
- 1966 — Träfracken
- 1966 — Adamsson i Sverige
- 1968 — Bombi Bitt och jag (телесеріал)
- 1969 — Bokhandlaren som slutade bada
- 1969 — Res till Mallorca!
- 1970 — Ministern
- 1972 — Mannen som slutade röka
- 1972 — Hemma hos Karlssons (телесеріал)
- 1973 — Bröllopet
- 1974 — Vita nejlikan eller Den barmhärtige sybariten
- 1974 — Modern och stjärnan
- 1975 — Släpp fångarne loss, det är vår!
- 1978 — Picassos äventyr
- 1978 — En vandring i solen
- 1980 — Sverige åt svenskarna
- 1981 — Snacka går ju…
- 1981 — Sopor
- 1981 — Liten Karin (телесеріал)
- 1983 — Colombe (телетеатр)
- 1985 — De flygande djävlarna
- 1986 — Gösta Berlings saga (телесеріал)
- 1986 — Morrhår och ärtor
- 1989 — Jönssonligan på Mallorca
- 1990 — Den hemliga vännen
- 1990 — Kära farmor (телесеріал)
- 1991 — Duo jag (телесеріал)
- 1992 — Den goda viljan
- 1993 — Nästa man till rakning (телесеріал)
- 1997 — Rika barn leka bäst
- 2000 — Gossip
- 2000 — Dinosaurier — röst till Eema
- 2000 — Brottsvåg (телесеріал)
- 2002 — Karlsson på taket — röst till tecknad film
| Рік | Роль | Вистава
автор |
Режисер | Театр |
|---|---|---|---|---|
| 1948 | Бетсі Тротвуд | «Девід Копперфільд»
Макс Морей по роману Чарльза Діккенса |
Улле Хільдінг | Королівський драматичний театр |
| 1949 | Танцівеиця | Lycko-Pers resa | Йёран Йентеле | Королівський драматичний театр |
| Летта | «Смерть коммівояжера» | Альф Шеберг | Королівський драматичний театр | |
| Старуха | Sanningens pärla
Сакаріас Топеліус |
Кеве Йельм | Королівський драматичний театр | |
| Жінка | «Тисяча днів Анни Болейн» | Улоф Муландер | Королівський драматичний театр | |
| 1950 | Жінка в лахмітті | «Бранд» | Альф Шёберг | Королівський драматичний театр |
| Жозефіна, безумна із Конкорд | «Безумна із Шайо» | Улоф Муландер | Королівський драматичний театр | |
| — | «Ерік XIV»
Август Стрінберг |
Альф Шёберг | Королівський драматичний театр | |
| Місс Феттерлінг, директор детячрнр будинку | En radiobragd (англ. Radio Rescue)
Шарлотта Чорпеннінг |
Арне Рагнеборн | Королівський драматичний театр | |
| 1951 | Міссис Шелбі | «Хижина дяді Тома»
по рому Гаррієт Бічер-Стоу |
Карл-Хенрік Фант | Королівський драматичний театр |
| Гранріс-Кайса | Amorina
Карл Юнас Луве Альмквіст |
Альф Шёберг | Королівський драматичний театр | |
| Барбара, дружина селянина | Diamanten (нім. DiamantDiamant)
Фрідріх Хеббель |
Руне Карлстен | Королівський драматичний театр | |
| хор | Simon trollkarlen
Туре Сеттерхольм |
Арне Рагнеборн | Королівський драматичний театр | |
| 1952 | Тільда Кнектабалья | De vises sten | Альф Шёберг | Королівський драматичний театр |
| Сестра | Furierna (ісп. Las furias)
Энріке Суарес де Деса |
Арне Рагнеборн | Королівський драматичний театр | |
| Пекарша | Harlekino och Harlekina
Ельза Фішер |
Курт-Улоф Сундстрем | Королівський драматичний театр | |
| 1953 | Шейла Уендіс | «У випадку вбивства набирайте „М“» (швед. Slå nollan till polisenSlå nollan till polisen) | Кеве Йельм | Міський театр Норркепінг-Лінкепінга[10] |
| 1961 | Варя | «Вишневий сад» | Бенгт Екерот | Стокгольмський міський театр |
| 1963 | Іда Мортемар | «Віктор, або Діти при владі»
Роже Вітрак |
Мімі Поллак | Королівський драматичний театр |
| Анна Копецька, хазяйка трактиру «У чаші» | Швейк в Другій світовій війні | Альф Шеберг | Королівський драматичний театр | |
| Місіс Пічем | «Опера жебрака» | Пер-Аксель Браннер | Королівський драматичний театр | |
| 1964 | Лай | «Три ножа з країни Вей» (швед. Tre knivar från WeiTre knivar från Wei) | Інгмар Бергман | Королівський драматичний театр[11] |
| Вдова Куін | «Удалий молодець — гірдість Заходу» | Ларс-Ерік Лідхольм | Королівський драматичний театр | |
| — | Å vilket härligt krig (англ. Oh, What a Lovely War!)
Чарльз Чілтон |
Джекі Седерман | Королівський драматичний театр | |
| 1965 | Матінка Кураж | «Матінка Кураж та її діти» | Альф Шеберг | Королівський драматичний театр |
| Королева Маргарита | «Івонна, принцеса Бургундська» | Альф Шеберг | Королівський драматичний театр | |
| 1966 | — | «Сьогодні ми імпровізурємо» | Мімі Поллак | Королівський драматичний театр |
| 1967 | Барбара | Flickan i Montreal | Джекі Седерман | Королівський драматичний театр |
| Клер | «Нестійка равновага» | Бо Відерберг | Королівський драматичний театр | |
| Аліса | «Пляска смерті» | Ульф Пальме | Королівський драматичний театр | |
| Служанка Маска Перший гравець |
«Коли пройде п'ять років» | Донья Фойер | Королівський драматичний театр | |
| 1970 | Фру Вестерлунд | «Пепелище»
Август Стрінберг |
Альф Шеберг | Королівський драматичний театр |
| 1971 | Сігне | Sol, vad vill du mig?
Біргер Норман |
Інгвар Чельсон | Королівський драматичний театр |
| Доріна | «Тартюф» | Мімі Поллак | Королівський драматичний театр | |
| — | Modern | Альф Шеберг | Королівський драматичний театр | |
| 1972 | Гіна Экдал | «Дика качка» | Інгмар Бергман | Королівський драматичний театр[12] |
| 1974 | Агріпіна | «Британік» | Ернст Гюнтер | Королівський драматичний театр |
| Магделона | Den jäktade (дан. Den stundesløseDen stundesløse) | Хеннінг Морітцен | Королівський драматичний театр | |
| 1975 | — | Staden spelar upp!
Карл Сеттерстрем |
Ларс Амбле | Королівський драматичний театр |
| 1977 | Сандвалль (LKAB) | Ranstadvalsen
Ян Гійу и Гуннар Орландер |
Маргарета Бюстрем | Королівський драматичний театр |
| Прасков'я Дроздова | «Біси»
по роману Федора Достоєвського |
Ернст Гюнтер | Королівський драматичний театр | |
| 1979 | Олександра Коллонтай | Kollontaj
Агнета Плейель |
Альф Шеберг | Королівський драматичний театр |
| 1983 | Аліса | «Пляска смерті»
Август Стріберг |
Йеран Йентеле | Королівський драматичний театр |
| 1985 | Гертруда Стайн | Gertrude Stein, Gertrude Stein, Gertrude Stein
Марті Мартін |
Брігітт Урнстейн | Королівський драматичний театр |
| 1987 | Барбро | Titta det blöder
Крістіна Лугн |
Стаффан Рос | Королівський драматичний театр |
| 1988 | Фру Христина, мати Улофа | Mäster Olof
Август Стрінберг |
Леннарт Юльстрем | Королівський драматичний театр |
| 1991 | Карлотта О'Ніл | Och ge oss skuggorna
Ларс Норен |
Бьёрн Меландер | Королівський драматичний театр |
| 1994 | Мумія | «Соната привидів»
Август Стрінберг |
Анджей Вайда | Королівський драматичний театр |
| 1995 | A | «Три високі жінки»
Едвард Олбі |
Бьёрн Меландер | Королівський драматичний театр |
| 1996 | Адель фон Ріпа | Fint folk | Томмі Берггрен | Королівський драматичний театр |
| Маротта | «Смішні жеманниці»
Мольер |
Томмі Берггрен | Королівський драматичний театр | |
| 1997 | Марія | Masterclass Теренс Макнеллі |
Бьёрн Меландер | Королівський драматичний театр |
| 1998 | Вінні | «Щасливіе дні» Семюел Бекет |
Карл Дунер | Королівський драматичний театр |
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.svenskagravar.se/search?ShowFilters=False&Query=Krook+Hammar%2C+Margareta+Knutsdotter&ParishId=&GraveNumber=&BirthDate=&DeathDate=&BurialDate=&OrderByDesc=False&OrderBy= — Svenskagravar.se.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Sveriges dödbok 1901—2009, DVD-ROM, Version 5.00, Sveriges Släktforskarförbund (2010): Krook Hammar, Margareta Knutsdotter
- ↑ ”Hon var unik som skådespelerska”. Aftonbladet (швед.). Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ Arkivet Rollboken - Dramaten. www.dramaten.se. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ CD Begravda i Sverige
- ↑ Hittagraven. iservice.stockholm.se. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ Margaretha Krook – Svensk Filmdatabas. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ http://arkivet.dn.se/tidning/1953-04-12/98/16
- ↑ Tre knivar från Wei. ingmarbergman.se. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ Vildanden. ingmarbergman.se. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 25 березня 2018.
- Маргарета Крок на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- Крок, Маргарета [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Svensk Filmdatabas
- Крок, Маргарета [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Королівського драматичного театру
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Autoritats UB: a1110821 · BIBSYS: 99004924 · BNE: XX1535295 · BNF: 15671058w · CONOR.SI: 76215651 · Freebase: /m/0bv90d0 · GND: 14221101X · ISNI: 0000000083917850 · J9U: 987007449853005171 · LCCN: no2001097258 · MAK: 9810542271505606 · SUDOC: 069193827 · VIAF: 69257594 |
