Маркетплейс
Інтернет-маркетплейс (англ. online marketplace, online e-commerce marketplace) або онлайн-ринок електронної комерції — тип вебсайтів електронної комерції, де інформацію про продукти або послуги надають треті сторони. Інтернет маркетплейси є основним типом багатоканальної електронної комерції та можуть бути способом оптимізації виробничого процесу.
На онлайн-ринках споживчі транзакції обробляються оператором ринку, а потім доставляються та виконуються роздрібними або гуртовими продавцями. Вебсайти такого типу дозволяють користувачам реєструватися та продавати окремі товари багатьом предметам за плату «після продажу».
Загалом, оскільки ринки об'єднують продукти від широкого кола постачальників, вибір зазвичай ширший, а доступність вища, ніж в інтернет-магазинах постачальників.[1] З 2014 року онлайн-маркетплейси збільшили різновид товару.[2] Деякі онлайн сервіси мають широкий вибір продуктів загального інтересу, які задовольняють майже всі потреби споживачів, інші є специфічними для споживачів і обслуговують певний сегмент.
Деякі з найперших онлайн-ринків були створені для кооперації між бізнесом та бізнесом (B2B). Перші приклади онлайн-платформ, які забезпечували електронну комерцію між підприємствами, включають VerticalNet, Commerce One та Covisint. Сучасні онлайн-ринки B2B зосереджені на обмеженому діапазоні товарів або послуг, таких як EC21, Elance та eBay Business, і не стали такими популярними, як роздрібні маркетплейси. Купівля B2B вимагає, щоб онлайн-ринки сприяли складним транзакціям, таким як запит пропозицій (RFQ), запит на інформацію (RFI) або запит на пропозицію (RFP).[3]
Інтернет-маркетплейси — це компанії, які діють як посередники, з'єднуючи покупців і продавців. Прикладами поширених маркетплейсів для роздрібної торгівлі споживчими товарами та послугами є Amazon, eBay, Rozetka, OLX, Alegro. На вебсайті сервісу продавці можуть публікувати свою пропозицію товару з ціною та інформацією про особливості та якості товару. Потенційні клієнти можуть шукати та переглядати товари, порівнювати ціну та якість, а потім купувати товар безпосередньо у продавця. Інвентар ведеться продавцями, а не компанією, яка керує онлайн-ринком. Інтернет-маркетплейси характеризуються низькою вартістю налаштування для продавців, оскільки їм не потрібно керувати роздрібним магазином.[4][5]
Існують маркетплейси для онлайн-аутсорсингу професійних послуг, таких як ІТ-послуги,[6] SEO, маркетинг, а також вузькопрофільних спеціалізацій.[7] Онлайн-ринки Microlabor, такі як Upwork і Amazon Mechanical Turk, дозволяють фрілансерам виконувати завдання, які потребують лише комп'ютера та доступу до Інтернету.[8] За словами Amazon, їх ринок Mechanical Turk зосереджений на «завданнях людського інтелекту», які важко автоматизувати за допомогою обчислень. Це включає маркування вмісту та модерування вмісту.[9]
Онлайн-ринки Microlabor дозволяють працівникам у всьому світі, без офіційного статусу зайнятості, виконувати цифрову віддалену роботу, наприклад, оцінювати зображення відповідно до вказівок щодо модерації вмісту. Співробітники отримують платню за кожне завдання, наприклад 0,01 дол. США за кожне модероване зображення, і накопичують оплату на платформі microlabor.[9]
.jpg)
У 2004 році Йочай Бенклер зазначив, що онлайн-платформи, поряд з безкоштовним програмним забезпеченням і бездротовими мережами, дозволяють домогосподарствам ділитися неактивними або недостатньо використаними ресурсами.[10] Оскільки економіка спільної участі надихається переважно філософією відкритого коду, проєкти з відкритим кодом, присвячені запуску рівноправного ринку, включають Cocorico та Sharetribe.[11][12][13] У 2010 році CouchSurfing було створено як комерційну корпорацію, а до 2014 року — онлайн-ринки, які вважають себе частиною економіки спільного використання, такі як Uber і Airbnb, організували торгову асоціацію Peers.org.[14] У 2015 році Алекс Стефані, засновник онлайн-маркетплейсу JustPark, визначив економіку спільної участі як економічну цінність, що виникає в результаті розміщення недостатньо використаних активів в Інтернеті.[15]
Дослідження 2014 року oDesk, раннього глобального онлайн-ринку для позаштатних підрядників, показало, що аутсорсинг збільшує можливості для фрілансерів незалежно від їх географічного розташування, але фінансові вигоди для більшості підрядників були обмежені, оскільки досвід і навички не призвели до підвищення оплати.[16]
Загальна критика полягає в тому, що закони та нормативні акти, що стосуються онлайн-ринків, досить недостатньо розроблені. Як наслідок, існує невідповідність між відповідальністю, підзвітністю та відповідальністю ринку та третіх сторін. Останніми роками онлайн-ринки та платформи зіткнулися з великою критикою за відсутність захисту споживачів.[17]
- ↑ Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Say, My. Why Online Marketplaces Are Booming. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Dave Chaffey, Fiona Ellis-Chadwick, Richard Mayer, Kevin Johnston (2009). Internet Marketing: Strategy, Implementation and Practice. Pearson Education. с. 111. ISBN 9780273717409.
- ↑ Mascarenhas, S.J., FR. Oswald A. J. (16 жовтня 2018). Corporate Ethics for Turbulent Markets. Emerald Publishing Limited. ISBN 978-1-78756-188-5.
- ↑ Nelson, Matthew L., ред. (2009). Value Creation in E-Business Management. Lecture Notes in Business Information Processing. doi:10.1007/978-3-642-03132-8. ISSN 1865-1348. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ «Leveraging offshore IT outsourcing by SMEs through online marketplaces». U.L. Radkevitch, E. Van Heck, O. Koppius, University Rotterdam, Journal of Information Technology Case and Application, Vol. 8, No. 3, Date posted: August 23, 2006 ; Last revised: November 24, 2013
- ↑ Head and Hands in the Cloud: Cooperative Models for Global Trade to be [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] Murray, Kevin, RMIT University, Melbourne, Australia, 2013
- ↑ Sarah T. Roberts (2019). Behind the Screen: Content Moderation in the Shadows of Social Media. Yale University Press. с. 46. ISBN 9780300235883.
- ↑ а б Sarah T. Roberts (2019). Behind the Screen: Content Moderation in the Shadows of Social Media. Yale University Press. с. 47. ISBN 9780300235883.
- ↑ Arun Sundararajan (2016). The Sharing Economy: The End of Employment and the Rise of Crowd-Based Capitalism. MIT Press. с. 31. ISBN 9780262034579.
- ↑ The Sharing Economy: Why People Participate in Collaborative Consumption. ResearchGate (англ.). Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ ☑ Cocorico is an open source marketplace solution for peer-to-peer marketplaces.: Cocolabs-SAS/cocorico, Cocolabs SAS, 31 травня 2019, архів оригіналу за 25 листопада 2021, процитовано 31 травня 2019
- ↑ Sharetribe Go is an open source marketplace platform, also available with SaaS model, Sharetribe, 31 травня 2019, архів оригіналу за 25 листопада 2021, процитовано 31 травня 2019
- ↑ Cristiano Codagnone, Athina Karatzogianni, Jacob Matthews (2018). Platform Economics: Rhetoric and Reality in the "Sharing Economy". Emerald Group Publishing. с. 51—52. ISBN 9781787438101.
- ↑ Arun Sundararajan (2016). The Sharing Economy: The End of Employment and the Rise of Crowd-Based Capitalism. MIT Press. с. 29–30. ISBN 9780262034579.
- ↑ Beerepoot, Niels; Lambrefts, Bart (31 березня 2014). Competition in online job marketplaces: towards a global labour market for outsourcing services?. Global Networks. 15 (2): 236—255. doi:10.1111/glob.12051.
- ↑ Nicholls, Rob. Who bears the cost when your Uber or Airbnb turns bad?. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 2 серпня 2016.