Мачаїдзе Гоча Доментійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гоча Мачаїдзе
Особисті дані
Народження 21 червня 1950(1950-06-21) (74 роки)
  Амбролаурі, СРСР
Зріст 176 см
Громадянство  СРСР
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1970  «Локомотив» (Тбілісі) 1 (0)
1971–1980  «Динамо» (Тбілісі) 133 (3)
1980  «Гурія» 20 (0)
1981  «Спартак» (Москва) 1 (0)
1981–1982  «Торпедо» (Кутаїсі) 39 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гоча Доментійович Мачаїдзе (нар. 21 червня 1950; Амбролаурі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський футболіст, захисник і півзахисник. Чемпіон і володар кубка СРСР.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець тбіліської Футбольної школи молоді. Наприкінці 60-х виступав за «Металург» (Руставі) і «Локомотив» (Тбілісі). У складі «залізничників» провів один матч у першості серед команд класу «Б».

З 1971 року — у дублі тбіліського «Динамо». За основний склад дебютував 4 березня 1972 року, у кубковому матчі з харківським «Металістом» (поразка 0:2). Перший поєдинок у вищій лізі — 2 червня наступного сезону, в середині другого тайму замінив Зураба Церетелі, у матчі проти алма-атинського «Кайрата».

1973 року виконав норматив на звання «Майстер спорту» (разом з одноклубниками Малхазом Гагошідзе і Зурабом Церетелі). Повноцінним гравцем основного складу став у наступному сезоні. Володар золотої і срібної медалей чемпіонату СРСР, переможець і фіналіст кубкового турніру. Всього за «динамівців» провів 177 офіційних мачтів (у тому числі тринадцять — в єврокубкових турнірах).

З 1967 року, кольори клубу захищав і старший брат — Манучар Мачаїдзе. Брати Мачаїдзе — найтитулованіший родинний дует тбіліського «Динамо» часів радянського футболу: вісім медалей чемпіонату і три нагороди за перемоги у кубку.

1979 року, у складі збірної Грузинської РСР, виступав на Спартакіаді народів СРСР. Грузинська команда, сформована виключно з гравців тбіліського «Динамо», здобула срібні нагороди турніру.

У розпалі сезону 1980 року, через конфлікт з керівництвом, залишив команду. До кінця сезону захищав кольори «Гурії». За команду з Ланчхуті провів 20 матчів у першій лізі. На початку наступного року виступав за московський «Спартак». Брав участь у грі Кубка європейських чемпіонів проти мадридського «Реала» (нічия 0:0).

Незабаром перейшов до кутаїського «Торпедо». Вніс вагомий внесок у здобуття путівки до вищої ліги і затвердження команди серед елітних клубів радянського футболу. 1982 рік став останнім в його ігровій кар'єрі. Всього в елітному дивізіоні провів 146 матчів.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон СРСР (1): 1978
  • Віце-чемпіон СРСР (1): 1977
  • Володар кубка СРСР (1): 1979
  • Фіналіст кубка СРСР (1): 1980
  • Другий призер першої ліги (1): 1981
  • Срібний призер Спартакіади народів СРСР (1): 1979

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика виступів в офіційних матчах:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки
Л І Г І Г Т І Г
1969 «Локомотив» Тб Д-2 1 0
1972 «Динамо» Тб Д-1 2 0
1973 «Динамо» Тб Д-1 3 0
1974 «Динамо» Тб Д-1 25 0 5 0
1975 «Динамо» Тб Д-1 18 0 3 0
1976 «Динамо» Тб Д-1 6 0 2 0 КК 1 0
Д-1 5 1
1977 «Динамо» Тб Д-1 19 1 1 0 КУ 6 0
1978 «Динамо» Тб Д-1 23 1 5 0 КУ 4 0
1979 «Динамо» Тб Д-1 24 0 8 3 КЧ 2 0
1980 «Динамо» Тб Д-1 10 0 4 0
«Гурія» Д-2 20 0
1981 «Спартак» М Д-1 1 0 1 0 КЧ 1 0
«Торпедо» Кт Д-2 27 1
1982 «Торпедо» Кт Д-1 12 0 3 0
Усього за кар'єру Д-1 146 3 34 3 14 0
Д-2 48 1

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Профіль (рос.) . FootballFacts. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 11 квітня 2016.
  • Профіль (рос.) . Klisf.net. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.