Мачаїдзе Гоча Доментійович
Гоча Мачаїдзе | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 21 червня 1950 (74 роки) | |||||||||||||||||||||||||
Амбролаурі, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 176 см | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Гоча Доментійович Мачаїдзе (нар. 21 червня 1950; Амбролаурі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський футболіст, захисник і півзахисник. Чемпіон і володар кубка СРСР.
Вихованець тбіліської Футбольної школи молоді. Наприкінці 60-х виступав за «Металург» (Руставі) і «Локомотив» (Тбілісі). У складі «залізничників» провів один матч у першості серед команд класу «Б».
З 1971 року — у дублі тбіліського «Динамо». За основний склад дебютував 4 березня 1972 року, у кубковому матчі з харківським «Металістом» (поразка 0:2). Перший поєдинок у вищій лізі — 2 червня наступного сезону, в середині другого тайму замінив Зураба Церетелі, у матчі проти алма-атинського «Кайрата».
1973 року виконав норматив на звання «Майстер спорту» (разом з одноклубниками Малхазом Гагошідзе і Зурабом Церетелі). Повноцінним гравцем основного складу став у наступному сезоні. Володар золотої і срібної медалей чемпіонату СРСР, переможець і фіналіст кубкового турніру. Всього за «динамівців» провів 177 офіційних мачтів (у тому числі тринадцять — в єврокубкових турнірах).
З 1967 року, кольори клубу захищав і старший брат — Манучар Мачаїдзе. Брати Мачаїдзе — найтитулованіший родинний дует тбіліського «Динамо» часів радянського футболу: вісім медалей чемпіонату і три нагороди за перемоги у кубку.
1979 року, у складі збірної Грузинської РСР, виступав на Спартакіаді народів СРСР. Грузинська команда, сформована виключно з гравців тбіліського «Динамо», здобула срібні нагороди турніру.
У розпалі сезону 1980 року, через конфлікт з керівництвом, залишив команду. До кінця сезону захищав кольори «Гурії». За команду з Ланчхуті провів 20 матчів у першій лізі. На початку наступного року виступав за московський «Спартак». Брав участь у грі Кубка європейських чемпіонів проти мадридського «Реала» (нічия 0:0).
Незабаром перейшов до кутаїського «Торпедо». Вніс вагомий внесок у здобуття путівки до вищої ліги і затвердження команди серед елітних клубів радянського футболу. 1982 рік став останнім в його ігровій кар'єрі. Всього в елітному дивізіоні провів 146 матчів.
- Чемпіон СРСР (1): 1978
- Віце-чемпіон СРСР (1): 1977
- Володар кубка СРСР (1): 1979
- Фіналіст кубка СРСР (1): 1980
- Другий призер першої ліги (1): 1981
- Срібний призер Спартакіади народів СРСР (1): 1979
Статистика виступів в офіційних матчах:
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Л | І | Г | І | Г | Т | І | Г | ||
1969 | «Локомотив» Тб | Д-2 | 1 | 0 | — | — | — | — | — |
1972 | «Динамо» Тб | Д-1 | — | — | 2 | 0 | — | — | — |
1973 | «Динамо» Тб | Д-1 | 3 | 0 | — | — | — | — | — |
1974 | «Динамо» Тб | Д-1 | 25 | 0 | 5 | 0 | — | — | — |
1975 | «Динамо» Тб | Д-1 | 18 | 0 | 3 | 0 | — | — | — |
1976 | «Динамо» Тб | Д-1 | 6 | 0 | 2 | 0 | КК | 1 | 0 |
Д-1 | 5 | 1 | |||||||
1977 | «Динамо» Тб | Д-1 | 19 | 1 | 1 | 0 | КУ | 6 | 0 |
1978 | «Динамо» Тб | Д-1 | 23 | 1 | 5 | 0 | КУ | 4 | 0 |
1979 | «Динамо» Тб | Д-1 | 24 | 0 | 8 | 3 | КЧ | 2 | 0 |
1980 | «Динамо» Тб | Д-1 | 10 | 0 | 4 | 0 | — | — | — |
«Гурія» | Д-2 | 20 | 0 | — | — | — | — | — | |
1981 | «Спартак» М | Д-1 | 1 | 0 | 1 | 0 | КЧ | 1 | 0 |
«Торпедо» Кт | Д-2 | 27 | 1 | — | — | — | — | — | |
1982 | «Торпедо» Кт | Д-1 | 12 | 0 | 3 | 0 | — | — | — |
Усього за кар'єру | Д-1 | 146 | 3 | 34 | 3 | — | 14 | 0 | |
Д-2 | 48 | 1 |