Очікує на перевірку

Менді Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менді Мур
Ім'я при народженніАманда Лі Мур (Amanda Leigh Moore)
Інші іменаАманда Лі Мур
Народилася10 квітня 1984(1984-04-10) (40 років)
Нашуа, Нью-Гемпшир, США
Громадянство США
Релігіяюдаїзм і християнство
Діяльністьспівачка, акторка, авторка-виконавиця, акторка озвучення, композиторка, телеакторка, модель, кіноакторка, модельєрка, студійна виконавиця
Alma materLake Brantley High Schoold і Bishop Moore Catholic High Schoold
Роки діяльності1999–
ЧоловікРаян Адамс (2009-2016)
Тейлор Голдсміт (з 2018)
IMDbnm0601553
Нагороди та премії

CMNS: Менді Мур у Вікісховищі

Ама́нда Лі Мур (англ. Amanda Leigh Moore; нар. 10 квітня 1984; скорочено Менді Мур, англ. Mandy Moore МФА[ˈmændi ˈmɔr] Ме́нді Мо́р) — американська акторка і співачка. Вона виросла в штаті Флорида. Мур стала відома ще підлітком наприкінці 1990-х, після виходу поп-альбомів «So Real», «I Wanna Be with You» і «Mandy Moore». Мур згодом почала кінокар'єру, знявшись у 2002 в «Пам'ятній прогулянці», а потім і в інших фільмах, також спрямованих на підліткові аудиторії. Її приватне життя, в тому числі її стосунки з тенісистом Енді Роддіком, з акторами Вілмером Вальдеррамою і Заком Браффом, а також її шлюб зі співаком Раяном Адамсом, стали предметом широкого обговорення в засобах масової інформації. Її «останній» альбом, «Amanda Leigh», вийшов 26 травня 2009, наступні — у 2020 та 2022 році. Мур було продано понад 10 мільйонів платівок в усьому світі.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке є частиною російсько-української війни, Аманда Лі підтримала Україну в соціальних мережах[3][4].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Мур народилась в містечку Нашуа, штат Нью-Гемпшир, в сім'ї Стейсі і Дона Мур. Стейсі була колишньою газетною репортеркою, Дон — пілотом «American Airlines». По батьківській лінії предками Мур були ірландці і індіанці черокі, по материнській лінії дід був єврей[5], баба — англійка. Бабуся була професійною танцівницею в театрі лондонського Вест-Енда, під час Другої світової війни служила в складі Жіночої Королівської військово-морської служби. Зустрівшись зі своїм майбутнім чоловіком під час його перебування в Лондоні, де він проходив службу, вона таємно втекла в США[6].

У Мур є брати Скотт і Кайл. Вона виросла в Альтамонте-Спрінгс, що біля міста Орландо, штат Флорида, куди вона переїхала в ранньому віці з сім'єю через роботу батька[7]. Мур виховали в католицькій вірі (хоча вона давно не практикуючий католик)[8] і відвідувала середню католицьку школу єпископа Мура (англ. Bishop Moore Catholic High School) в Орландо[9].

Цікавість до співу в Мур винила після перегляду мюзиклу «Oklahoma!», бабуся також надихала на заняття співом. Перші публічні виступи майбутньої зірки відбулись на спортивних змаганнях у Флориді, де Мур виконувала національний гімн. Пізніше її помітив голова підрозділу з відбору артистів і репертуару звукозаписувальної компанії Epic Records, чий друг із компанії FedEx випадково почув її спів у студії звукозапису[10], після чого Мур підписала контракт зі студією.

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

1999—2002 роки: ранні альбоми

[ред. | ред. код]
Мур у 2011 р.
Мур на Sniff at Love Concert в 2009 р.

В 1999 році Мур брала участь в спільному турне з групою Backstreet Boys[7]. ЇЇ перший альбом «So Real» вийшов у світ в грудні 1999 року і зайняв 31-у сходинку в американському чарті «Billboard 200» .[11]. Після виходу альбому спостерігачі віддали Мур останнє місце серед «поп-принцес», таких як Брітні Спірс, Крістіна Агілера і Джессіка Сімпсон[12]. В огляді журналу «Entertainment Weekly» відмічалось, що пісні Мур, крутяться навколо теми «поки ще недосвідченого кохання» («not-yet-experienced love»), виконані з «професіоналізмом» («suffocating professionalism»), а балади в альбомі «тошнотворні» («nauseating»)[13]. І хоча пісні звучали в радіоефірі, а її альбом «So Real» став платиновим в США (початок 2000) і був проданий в кількості близько 1 млн копій[14], не все складалось так успішно, як в тих же Брітні Спірс, Крістіни Агілери і Джессіки Сімпсон.

Дебютний поп-сингл «Candy», який Yahoo! Movies схарактеризувала як «неймовірно провокативні» («strangely provocative»)[15][16] майже ввійшов у топ-40 в американському «Billboard Hot 100», зайняв 41-у сходинку[17] і став золотим[11]. «All Music Guide» назвала сингл «безпосереднім» («mediocre») і «типовим» («typical»), який містить лірику, яка описує кохання «мовою солодкого задоволення» («in terms of sugar treats»)[18].

В травні 2000 року вийшов альбом «I Wanna Be with You» — перероблена версія дебютного альбому[19]. Альбом, музика якого створена в більшій частині на синтезаторах, бас-гітарах і барабанах[20], містив нові пісні вперемішку з треками і реміксами з альбому «So Real». Деякі оглядачі розкритикували альбом, оскільки він містив ремікси старих пісень і не передбачував подальшого творчого розвитку[21][22], а «All Music Guide» описала його стиль як «вульгарніший, без смаку, і в цілому більш одноразовий» («trashier, flashier, gaudier, and altogether more disposable»), ніж в попередньому[23]. Альбом зайняв 21-у сходинку в «Billboard 200», в США став золотим, було продано біля 792 000 копій[14]. Головний трек «I Wanna Be With You» був єдиним синглом в альбомі і зайняв 24-у сходинку в «Hot 100»[17], що було найкращим досягненням Мур. Він також став саундтреком до фільму «Авансцена» (2000)[24].

В червні 2001 року вийшов новий альбом «Mandy Moore» з піснями «Saturate Me» (балада в стилі R&B), «You Remind Me» и «In My Pocket». На підтримку альбому відбувся концерт «Mandy Moore Live@ShoutBack». Альбом містив пісні в ритмі аптемпо і елементи музики Сходу[25]. «All Music Guide» назвав його «соковитим, багатошаровим продуктом» («lush, layered production»)[26]. Альбом отримав різноманітні відгуки з боку критиків[27], і хоча в «Entertainment Weekly» відмітили, що Мур пробувала створити «нове звучання» («new sounds») і «хриплі нотки голосу як у Наталі Імбрулії лунають схожимим на підліткову поп-музику, все ж він міг бути набагато гірше» («a breathy Natalie Imbruglia vibe [on the album] … as teen pop goes, it could be a lot worse»)[28], журнал «Rolling Stone» позитивно оцінив Мур скоріше як «починаючу рокерку, ніж R&B-вискочку» («more protorocker than R&B wanna-be») і вказав, що вона вийшла на «велику дорогу» («high road») у порівнянні з її першими двома альбомами[29]. Альбом відразу зайняв 35-у сходинку в «Billboard 200», пізніше став золотим і був проданий в кількості 443 000 копій[14]. Сингл «In My Pocket», який «Entertainment Weekly» оцінило як «пульсуючий євродиско з впливом індейської музики» («pumping, Indian influenced Euro disco»)[30], в чарті Hot 100 навіть не з'явився. Мур вживу виконала його декілька разів, в тому числі і на шоу «Teenapalooza» телекомпанії «Fox Network» в 2001 році[31]. Інший сингл «Crush» також не попав в американські чарти, хоча на MVT часто транслювали відео (Мур вперше брала участь в шоу MTV TRL). На початку 2002 року вийшов фінальний сингл «Cry», пов'язаний з фільмом «Пам'ятна прогулянка», у якому Мур дебютувала в головній ролі.

У 2006 році Мур з гіркотою прокоментувала свої ранні альбоми, вона сприймала це як «визиваюча відраза» («sucked»)[32] і що її перші альбоми були «зовсім жахливими» («just awful»)[12]. Мур сказала, що вона «би вернула гроші будь-кому, хто купив її перші два альбоми» («would give a refund to everyone who bought my first two albums»), якби могла[33]. Під час радіо-інтерв'ю в квітні 2006 року один з ведучих, який чув про її визнання, попросив повернути гроші за перший альбом, що Мур і зробила[32].

2003: Альбом «Coverage», збірний альбом і новий контракт

[ред. | ред. код]

У жовтні 2003 року Мур випустила четвертий альбом «Coverage», який «All Music Guide» назвали «стрибком в музичну зрілість» («leap to musical maturity»), а «Entertainment Weekly» — «спробою скинути образ блондинки зі жуйкою» («effort to shed her bubblegum-blond image»). В альбом ввійшли кавер-версії пісень 1970-х і 1980-х років, які вплинули на дитинство співачки. Мур відмітила, що вона не хотіла «перевершити оригінальних виконавців» («top the original artists»), а тільки запропонувала свою «власну інтерпретацію» («own interpretation») їх музики. Ось як, до прикладу, схарактеризували альбом на www.amazon.com (Heather Court):[34]

…вона надала нові достойні відтінки пісням «Senses Working Overtime» XTC, «Can We Still Be Friends» Тодда Рандгрена і «One Way or Another» Блонді… Чи продовжить вона в цьому напрямку, невідомо, але цей диск — досягнення, яким Мур може гордитися.

Оригінальний текст (англ.)
…she brings worthy new shades to XTC’s "Senses Working Overtime," Todd Rundgren’s "Can We Still Be Friends" and Blondie’s "One Way or Another," … Whether she’ll continue to follow this path is unknown, but this CD is an achievement Moore can be proud of.
Мур у 2007 р.
Мур виконує пісню під час свого турне. 2009 р.

«Coverage» піднявся на 14-у позицію в «Billboard 200» (найкраще досягнення для Мур на той час), але єдиний сингл «Have a Little Faith in Me» не мав успіху в чартах, хоча і дебютував у топ-40.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У шість років Аманда Лей Мур уже знала, що стане зіркою. У віці 15 років відмінниця середньої школи виявилась чудовою співачкою з винятковими артистичними даними і досвідом в музичному бізнесі.
  • Мур почала співати і грати на сцені у віці дев'яти років, коли відвідувала літній табір музичного театру. Вона також провела сім років у групі підтримки футбольної команди «Pop Warner». Її захоплення шоу-бізнесом привело її на уроки вокалу і прослуховування на постановки місцевого театру.
  • Улюблена тварина — мавпа.
  • Улюблені актор і акторка — Раян Філліпп і Гвінет Пелтроу.
  • Вона любить цукрову вату
  • Інтереси: лакрос, інтернет, вечірки з друзями.

Дискографія

[ред. | ред. код]
Студійні альбоми
Збірники

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #135158567 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Актори, моделі і монархи: вражаючий список світових знаменитостей, що підтримують Україну. Люкс ФМ (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  4. Зірковий батальйон: хто зі знаменитостей активно підтримує Україну у війні з Росією. ТСН.ua (укр.). 13 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  5. Moore, Mandy (as told to Kuster, Elizabeth) (серпень 2003). 60 Things I Want to Do Before I'm 30. Seventeen: 187. Архів оригіналу за 13 лютого 2008. Процитовано 22 липня 2010.
  6. Mills, Nancy (16 квітня 2006). Mandy's So Moore-Ish. You Magazine. - (-): 30—33. Архів оригіналу за 13 лютого 2008. Процитовано 22 липня 2010.
  7. а б Friedman, Devin (June 2006). Mandy's Moment. ELLE. - (-): 226. Архів оригіналу за 13 лютого 2008. Процитовано 22 липня 2010.
  8. What Mandy Did. TeenAge Magazine: 28. 2004. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 липня 2010.
  9. «Mandy Moore knows How to Deal, even if she does still live at home» by Cindy Pearlman, Chicago Sun-Times, липень 2003, retrieved August 6, 2006.
  10. Gostin, Nicki (24 квітня 2006). Mandy's Newsmakers: Mandy Moore, Britney Spears. Newsweek. Архів оригіналу за 28 квітня 2006. Процитовано 22 липня 2010.
  11. а б Mandy Moore. Rock On the Net. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 липня 2006.
  12. а б Pener, Degen (май 2006). American Dream Girl. Cosmopolitan. - (-): 44—47. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 22 липня 2010.
  13. Vincentelli, Elisabeth (2000). So Real. Entertainment Weekly. 1 (520).[недоступне посилання]
  14. а б в Moore Covers new ground. MSNBC. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 березня 2006.
  15. Mandy Moore. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 21 липня 2006.
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 20 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. а б Mandy Moore. Billboard. Архів оригіналу за 16 березня 2006. Процитовано 3 липня 2006.
  18. So Real. All Music Guide. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2006.
  19. I Wanna Be With You CD. CD Universe. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 3 липня 2006.
  20. I Wanna Be With You (ECD) - Mandy Moore. Epinions.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 березня 2006.
  21. New Mandy Moore project moves ahead. AllPop.com. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано March 31 2006.
  22. I Wanna Be With You. Rhapsody.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано March 31 2006. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  23. I Wanna Be With You. All Music Guide. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2006.
  24. Center Stage Music From The Motion Picture. MSN Music. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 липня 2006.
  25. Mandy Moore. E! Online. Архів оригіналу за 5 вересня 2005. Процитовано 3 серпня 2006.
  26. Mandy Moore. All Music Guide. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано August 3 2006.
  27. Mandy Moore. MetaCritic. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано March 31 2006.
  28. Johnson, Beth (2001). Mandy Moore. Entertainment Weekly. 1 (601).[недоступне посилання]
  29. Walters, Barry (16 серпня 2001). Mandy Moore. Rolling Stone. 1 (875). Архів оригіналу за грудня 30, 2008. Процитовано липня 22, 2010.
  30. Diehl, Matt (2001). In My Pocket. Entertainment Weekly. 1 (596).[недоступне посилання]
  31. Mandy Moore In Stores For Mandy Moore. VH1.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано July 3 2006. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  32. а б Mandy Moore Gives Refund to Unsatisfied Fan. StarPulse. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано April 29 2006.
  33. MOORE HATES FIRST ALBUMS. ContactMusic.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано March 31 2006.
  34. Coverage [ENHANCED]. amazon.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано March 31 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]