Мозес Даєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мозес Даєр
Особисті дані
Народження 21 березня 1997(1997-03-21) (27 років)
  Окленд, Нова Зеландія
Зріст 178 см
Громадянство  Нова Зеландія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Канада «Валор»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2015 Нова Зеландія «Вондерерс СК» 9 (0)
2015–2016 Нова Зеландія «Онехунгаа Спортс» 17 (1)
2016–2017 Нова Зеландія «Істерн Сабарбс» 17 (5)
2017 Австралія «Норткот Сіті» 3 (1)
2017–2018 Нова Зеландія «Істерн Сабарбс» 15 (4)
2018 Нова Зеландія «Манукау Юнайтед» 8 (3)
2018–2019 Норвегія «Флуре» 26 (7)
2020– Канада «Валор» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015–2017 Нова Зеландія Нова Зеландія U-20 15 (3)
2015 Нова Зеландія Нова Зеландія U-23 4 (0)
2015– Нова Зеландія Нова Зеландія 11 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 липня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 липня 2020.

Мозес Даєр (англ. Moses Dyer, нар. 21 березня 1997, Окленд) — новозеландський футболіст, нападник клубу «Валор».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 2014 року виступами за команду «Вондерерс СК»[1], в якій провів один сезон, взявши участь у 9 матчах чемпіонату Нової Зеландії[2], після чого два року грав за нижчоліговий «Онехунгаа Спортс».

2016 року уклав контракт з клубом «Істерн Сабарбс», у складі якого провів наступний рік своєї кар'єри гравця, зігравши 17 матчів чемпіонату Нової Зеландії, в яких забив 5 голів.

У середині 2017 року Дайєр підписав угоду з австралійським «Норткот Сіті»[3], що виступав у другому дивізіоні чемпіонату штату Вікторія, але незабаром повернувся у «Істерн Сабарбс».

30 березня 2018 року Даєр перейшов у новостворений клуб «Манукау Юнайтед»[4], що був заявлений до другого дивізіону Нової Зеландії, але вже влітку покинув батьківщину і 25 липня 2018 року підписав угоду з норвезьким клубом «Флуре»[5], що виступав у другому за рівнем дивізіоні країни. У першому сезоні він провів сім матчів, забивши один гол, а команда понизилась у класі[2]. У наступному сезоні Дайер провів дев'ятнадцять у третьому за рівнем дивізіоні країни, забивши шість голів, але не допоміг команді повернутись назад у до другого дивізіону[2].

З 14 лютого 2020 року Даєр підписав контракт з клубом канадської Прем'єр-ліги «Валор», ставши першим гравцем з Океанії у вищому дивізіоні Канади[6].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Залучався до складу молодіжної збірної Нової Зеландії, з якою був учасником молодіжних чемпіонатів світу 2015 та 2017 років[7], дійшовши на обох до стадії 1/8 фіналу. Всього на молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 3 голи.

Зі збірною Нової Зеландії U-23 зіграв на Тихоокеанських іграх 2015 року[8]. Втім сам турнір виявився скандальним для новозеландців, які були дискваліфіковані після півфіналу через використання недозволеного футболіста, що коштувало місця в фіналі турніру, і, відповідно, можливості участі в Олімпійських іграх 2016 року[9].

31 березня 2015 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нової Зеландії в товариській грі проти Південної Кореї (0:1), замінивши на 79 хвилині Марко Рохаса[10].

Наступного року у складі збірної був учасником кубка націй ОФК 2016 року у Папуа Новій Гвінеї, де зіграв у двох матчах і здобув з командою титул переможця турніру.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Michael Burgess (31 травня 2015). Football: 'Crazy' rise for young All Whites footy star. NZ Herald. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  2. ↑ а б в M. Dyer. Soccerway. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 лютого 2020.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ SIGNING Moses Dyer Signs For MUFC. youtube.com. Manukau United FC. 30 березня 2018. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  5. ↑ Dyer er florøspiller. www.fotball.florosk.no (Norwegian) . Florø SK. 25 липня 2018. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  6. ↑ Valour FC sign midfielder Moses Dyer. Valour FC. 14 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ NZ Football - HOME. www.nzfootball.co.nz. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
  8. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 28 June 2015. Процитовано 25 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Steven Holloway (12 липня 2015). Football: Oly Whites to miss Olympics due to ineligible player. NZ Herald News (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
  10. ↑ Video: All Whites beaten 1–0 by South Korea. 3 News. 1 квітня 2015. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 5 квітня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мозес_Даєр&oldid=42419227