Мосійчук Олег Петрович
Олег Петрович Мосійчук | |
---|---|
Народився | 9 квітня 1960 (64 роки) с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область |
Громадянство | СРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | актор, кіноактор, театральний режисер, кінорежисер, сценарист |
Alma mater | Дніпропетровське театральне училище (1979) і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Заклад | Тернопільський академічний обласний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка |
Роки активності | 1979 — донині |
Нагороди | Премія Національної спілки театральних діячів України ім. М. Садовського; Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича; Державна премія за видатні досягнення у галузі культури, літератури та мистецтва імені Леся Курбаса та інші |
IMDb | ID 5926116 |
Оле́г Петро́вич Мосі́йчук (нар. 9 квітня 1960, с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область) — український актор театру і кіно, режисер, народний артист України. Чоловік Ярослави Мосійчук.
Народився на Дніпропетровщині, через півтора року після народження з батьками переїхав на Волинь[1] — у містечко Колки.
З дитинства маленький Олег перебував у середовищі творчих людей, спостерігав за театральною діяльністю батька, виконував свої перші ролі.
Після закінчення 8-го класу місцевої школи поїхав у Дніпропетровськ поступати в театральне училище.
У 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, в 1993 році — Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
У 1982—1985 роках — актор Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Шевченка, в 1985-2000 роках — актор Рівненського українського музично-драматичного театру.
У 2000—2004 року — головний режисер Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.
З 2004 року — головний режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (зараз Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка).
Член Національної спілки театральних діячів України (1982).
Для того, щоб перерахувати всі ролі Олега Петровича в театрі, потрібно писати окрему статтю.
Про свою роботу актором у театрі він говорить таке:
|
- Окремі ролі
- Гамлет (однойменна вистава В. Шекспіра),
- Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка),
- Месія — «Одержима. Оргія» Лесі Українки,[3]
- 1983 — «Вир» (за однойменним романом Тютюнника), Київська кіностудія імені Олександра Довженко — Сергій Золотаренко
- 1990 — «Далі польоту стріли» — епізод
- «День Маргарити» (Одеська кіностудія) — Іван, мельник «Зарницы»
- «Це було під Рівним» (Свердловська кіностудія) — Приходько
- 2003 — «Один в полі» (студія «Захід-фільм») — Левко-кулеметник, воїн
- 2014 — «Брати. Остання сповідь» (студія «Пронто-фільм») — Войтко в похилому віці[4]
- 2017 — «Стрімголов» (ІнсайтМедіа і Тато-фільм) — Дідусь
- 2019 — «Чорний ворон» (ТРК «Студія 1+1») — Яків Чорновус
- 2020 — «Сага» (телеканал «Україна») — Сергій Козак у старості
- 2021 — «Слов'яни» — Сокіл
- 2021 — «Кава з кардамоном» — Вітольд
- «Сльози Божої матері»;
- «Патетична соната»;
- «Лісова пісня»;
- «Тіль Уленшпігель»;
- «Казка про Моніку»;
- «Євангеліє від Івана»;
- «Кайдашева сім'я»;
- «За крок до тебе»;
- «Сльози Божої Матері»,
- «Поминальна молитва»,
- «Мазепа»;
- «Допоможи їм, Всевишній»;
- «Євангеліє …»
- «Мазепа»
- «Мартин Боруля»
- «Вуйцьо з крилами»
- «Тарас»
та інші.
Спектаклі, які представлялись у 12 театрах України, користувались великим успіхом[5], а також на міжнародних фестивалях в США, Словаччині, Польщі та Румунії.
- «Один в полі воїн», студія «Захід Фільм», Україна (2003).
- Заслужений артист України (1993);
- Народний артист України (2009);
- Премія Національної спілки театральних діячів України ім. М. Садовського (1997);
- Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2002);
- Державна премія за видатні досягнення у галузі культури, літератури та мистецтва імені Леся Курбаса (2013);
- «Людина року-2008» у Тернопільській області;
- Номінант енциклопедичного видання «Видатні діячі культури і мистецтв Буковини»;[6]
- Переможець багатьох міжнародних і всеукраїнських фестивалів в номінації «найкраща режисерська робота».
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2011)
Батько, Петро Мосійчук – заслужений працівник культури України, все життя віддав театральній сцені.
Мати — вишивальниця. Вишивала не тільки сорочки, рушники, а також художні картини.
Брати: старший – архітектор, молодший – скульптор.
- ↑ Батьки були родом з Волині.
- ↑ Олег Мосийчук: «Каждый мой новый спектакль — это новая жизнь». Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- ↑ Юхно-Лучка, М. Ярослава Мосійчук: «Почуваюся наче вільна, стрімка, грайлива ріка, яка має надійний берег» [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] / Мар'яна Юхно-Лучка // НОВА Тернопільська газета. — 2016. — 21 жовтня.
- ↑ Советский эксперт. На міжнародному фестивалі у Москві фільм позитивно відзначений (удостоєний премії) світовими критиками. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- ↑ Советский эксперт. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- ↑ «Видатні діячі культури і мистецтв Буковини». — Чернівці: Книги — ХХІ, 2010. — Вип. І. — С. 92-93. — ISBN 978-966-2147-82-7
- Барна В., Волинський Б. Мосійчук Олег Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 566. — ISBN 966-528-199-2.
- Мосійчук Олег Петрович на сайті IMDb (англ.)
- Мосійчук О. П. Біографія [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимир Мороз. Олег Мосійчук про кіно і «АТО за театр» [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Олег Мосийчук: «Каждый мой новый спектакль — это новая жизнь» [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Создание художественного фильма «Луногон»
- Юхно-Лучка, М. «Вимріяла собі долю…» Народна артистка України Ярослава Мосійчук про найдорожче. — НОВА Тернопільська газета. — 2020. — 1-7 лип. — С. 10.
- Народились 9 квітня
- Народились 1960
- Випускники Дніпропетровського театрального училища
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Народні артисти України
- Українські кіноактори
- Українські кінорежисери
- Українські театральні актори
- Українські театральні режисери
- Режисери Тернопільського академічного обласного драматичного театру
- Режисери Чернівецького музично-драматичного театру
- Уродженці Новопавлівки (Межівський район)
- Лауреати конкурсу «Людина року» (Тернопільщина)
- Лауреати премії імені Леся Курбаса