Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано17 грудня 1979
МісцеНью-Йорк, США
Чинність3 червня 1983
Підписанти39 держав
Сторони176 держав
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька
Дата17 грудня 1979
Засідання34-та сесія[2]
КодA/RES/34/146 (Документ)
ПредметМіжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників
РезультатУхвалена консенсусом[3]

Міжнаро́дна конве́нція про боротьбу́ із захо́пленням зару́чників — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода щодо запобігання та протидії захопленню заручників. Конвенція передбачає юрисдикцію, екстрадицію, затримання та судове переслідування злочинів, також встановлює принцип aut dedere aut judicare[en].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Convention Against the Taking of Hostages (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 14 вересня 2024.
  2. Resolutions adopted by the General Assembly at its 34th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 14 вересня 2024.
  3. International Convention against the Taking of Hostages : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 14 вересня 2024.
  1. Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.