Наталія Потоцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Потоцька
Народилася1807[1]
Вілянів, Республіка Польща
Померла1830[1]
РідПотоцькі і Санґушки
БатькоОлександр Станіслав Потоцький
МатиАнна Потоцька
Брати, сестриAugust Potockid і Maurycy Potockid
У шлюбі зРоман Адам Санґушко
ДітиМарія Клементина Потоцька
Пам'ятник-саркофаг Наталії з Потоцьких Сангушковій в Натоліні

Наталія з Потоцьких Сангушко з герба Пілява (1807 — 17 листопада 1830[2]) — дочка Анни Тишкевич (1776—1867) та Олександра Потоцького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Невдовзі після народження Наталії родина Потоцьких змінила назву свого маєтку Бажантарнія на Натолін (нині територія Варшавського району Урсинув), що походить від імені їхньої доньки.

14 травня 1829 року у Варшаві Наталія вийшла заміж за принца Романа Адама Сангушка — сина віцебригадира національної кінноти зі Славути. Їхнє весілля відбулось у Відні, та, за словами Доллі Фікельмон, молодята «не справляли враження закоханих одне в одного, але задавались парою доброзичливою із взаємною довірою». Відповідно до спогадів сучасників Наталія Потоцька була неймовірно гарною та мала благородну й витончену душу. Її прославила в своїх творах Дельфіна Гай, а закоханий в неї декабрист Лунін часто згадував у своїх «Листах із Сибіру».

Наталія померла за рік після весілля та за кілька місяців після народження дочки.

Її пам'ятник-саркофаг авторства Людвіка Кауфмана, виготовлений коштом фундації батька Наталії Олександра Потоцького у 1834—1838 роках, розміщений у парку в Натоліні[3].

Родина

[ред. | ред. код]

У Наталії була дочка Марія Клементіна (Потоцька) Сангушко (1830—1903), яка вийшла заміж за графа Альфреда Юзефа Потоцького 18 березня 1851 року у Славуті.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Наталія отримала орден Зіркового хреста.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в MAK
  2. Dane biograficzne na stronie Sejmu Wielkiego. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  3. Natolin. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 29 березня 2020.