Не нарікаю я на Бога
| Не нарікаю я на Бога | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | вірш | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1860 | |||
| Опубліковано | 1862 | |||
|
| ||||
«Не нарікаю я на бога» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1860 року в Санкт-Петербурзі.
Розгортаючи у вірші думку про призначення своєї поезії, Тарас Шевченко приходить до висновку, що його праця, його правдиве слово дадуть добрі наслідки: «Вийдуть люди жито жати… // Веселії жнива…». Рядки твору, в яких автор висловлює свої роздуми, сумніви, чергуються з рядками оптимістичного характеру[1].
Відомий єдиний автограф вірша який увійшов у «Більшу книжку»[2]. Твір датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 роком: 5 жовтня 1860 рік, Санкт-Петербург[2].
Вперше вірш надруковано 1862 року в № 6 журналу «Основа» за «Більшою книжкою»[2]. До збірки творів вірш уперше увійшов у виданні «Кобзарь Тараса Шевченка» накладом Дмитра Кожанчикова (Санкт-Петербург, 1867)[2].
В альбомі гурту «Кому Вниз», «In Vivo» (1996), є пісня на слова «Не нарікаю я на Бога» з однойменною назвою.
- ↑ «Не нарікаю я на Бога» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.] izbornyk.org.ua Процитовано 25 квітня 2023
- ↑ а б в г «Не нарікаю я на Бога» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 355; 748.] litopys Процитовано 25 квітня 2023
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 38.
- Шевченко Тарас. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — К.: Наукова думка, 1991. — С. 291 (вірш), 439 (варіанти), 569 (коментарі).
- Не нарікаю я на Бога // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 493-495.
.png)