Координати: 44°49′41″ пн. ш. 34°54′44″ сх. д. / 44.82806° пн. ш. 34.91222° сх. д. / 44.82806; 34.91222
Очікує на перевірку

Новий Світ (Феодосійський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Новий Світ
Герб Нового Світу Прапор Нового Світу
Селищна рада
Селищна рада
Селищна рада
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Новосвітська селищна рада
Код КАТОТТГ UA01180410010055787
Облікова картка Новий Світ 
Основні дані
Засновано кінець XIX ст.
Статус із 2024 року
Населення 1117 (на 2014 рік)[1]
Поштовий індекс 98032
Телефонний код +380 6566
Географічні координати 44°49′41″ пн. ш. 34°54′44″ сх. д. / 44.82806° пн. ш. 34.91222° сх. д. / 44.82806; 34.91222
Висота над рівнем моря 33 м[2]


Відстань
Найближча залізнична станція: Феодосія
До станції: 62 км
Селищна влада
Адреса смт Новий Світ, вул. Л. Голіцина, 16
Карта
Новий Світ. Карта розташування: Україна
Новий Світ
Новий Світ
Новий Світ. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Новий Світ
Новий Світ
Мапа

Новий Світ у Вікісховищі

Нови́й Світ або Яни́ Дюнья́ (крим. Novıy Svit, Yañı Dünya) — селище в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.

Розташоване у південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря, неподалік від міста Судак, у районі Зеленої бухти, з трьох сторін оточеної горами.

Знаходиться за 112 км від Сімферополя та за 62 км від залізничної станції Феодосія.

Площа селища 0,786 км2, за переписом населення 2001 року у ньому проживали 1056 осіб (складає 83,3 % до 1989); станом на 1 січня 2014—1117 осіб; переважно росіяни й українці.

Є загальноосвітня школа, дитсадок; клуб, бібліотекарка; фельдшерсько-акушерський пункт; пансіонат «Новий Світ», санаторій-профілакторій «Політ», база відпочинку «Новий Світ». Збереглися залишки боспорської фортеці та середньовічних печерних монастирів; 2 палаци князя Л. Голицина — т. зв. Башти (дім для гостей, 1879) і Великий будинок (1880; у 1978 заснований музей).

У 2012 році освячено церкву святителя Луки.

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу селища досліджено поселення доби бронзи та раннього залізного віку.

Вперше згадується 1864 році у «Списке населенных мест Российской империи» як село Феодосійського повіту Таврійської губернії.

До 1860-х років цю місцевість називали Парадиз (Рай).

У 1878 році тут придбав маєток російський князь Л. Голицин, який створив дослідно-виробне господарство (нині «Новий Світ» Завод шампанських вин). У 1912 році до приїзду імператора Ніколая II вздовж берегової лінії прорубано гірську «стежку Голицина» (5470 м).

У 1921—1962 та 1979—1991 селище було у складі Судацького району, у 1962–65 — Алуштинського району; у 1965—1979 — Феодосійської, з 1991—2023 — Судацької міськради, з 2023 року — у складі Феодосійського району АРК.[3]

Від 1978 — смт.

У 1979 році в селищі мешкали 730 осіб.

У березні 2014 у складі АР Крим окуповано РФ.

З 2023 року має статус селища.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
російська 92,86 %
українська 5,86 %
кримськотатарська 0,09 %
інші/не визначилися 1,28 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Миси Орел і Меганом
Гора Сокіл, вид з селища Новий світ
Блакитна бухта
Синя бухта
  • Гора Орел (Коба-Кая), у надрах якої прорубано 7 км штолен, де складується шампанське. Стежка, прорубана за князя Голіцина, огинає місцеві бухти. Прогулянка по ній — обов'язковий ритуал.
  • Грот Шаляпіна. До революції тут були столики, крісла, досі збереглися камінні арки — сховища для шампанського. Тут провадилися концерти (за легендою в цьому гроті нібито співав Шаляпін, звідки і пішла назва), зараз ця традиція відроджується, як раніше — з шампанським і розкішним феєрверком!
  • Синя бухта, інша назва — Розбійнича. В старовину, ще з часів таврів і елінів, тут ховались судна піратів. Це глибока бухта з маленьким пляжем, на якому купаються хіба що екскурсанти, що втомились на прогулянці по стежці Голіцина. Є симпатичний пляж на виході з бухти, але туди ще потрібно зуміти добратись.
  • Ялівцевий гай. Новий Світ оточують сосново-ялівцеві ліси, які неможливо зустріти в інших куточках Криму. Саме тому ці ліси є ботанічним заказником, і діяльність людини тут досить обмежено. Наприклад, щоб пройти на Царський пляж, доведеться заплатити кілька гривен службі заказника й дотримуватися встановлених умов: не розпалювати багаття, не смітити, не ставити наметів.
  • Блакитна бухта, відоміша як Царська. Тут знаходиться знаменитий Царський пляж. Зараз це заповідна зона, тому помилуватися нею можна тільки з екскурсійного катера.
  • Гора Сокіл височіє зі сходу над Новим Світом. Це абсолютно унікальна гора, тому що насправді це стародавній кораловий риф, який десятки мільйонів років ховався в безодні. Внаслідок непідвладних уяві катаклізмів він піднявся з морських глибин, нахилився, і конуси, що увінчували раніше цю скелю, опинилися на схилах, звернених до Нового Світу. Щовечора захід сонця розмальовує ці конуси червоним кольором — видовище, до якого неможливо звикнути.
  • Завод шампанських вин, якому в 2003 році виповнилося 125 років. Тут випускається безліч марок шампанського, регулярно провадяться екскурсії й дегустації для туристів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Новий Світ
  3. Цимбалюк, В. Я. Новий світ. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 15 липня 2024.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела та література

[ред. | ред. код]